Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Суд Ярослава Володимировича




Читайте также:
  1. Из книги «Древняя Российская История от начала Российского народа до кончины Великого Князя Ярослава Первого или до 1054 года» Глава 4. О нравах, поведениях и о верах славенских.
  2. ЦЕРКОВНЫЙ УСТАВ ВЕЛИКОГО КНЯЗЯ ЯРОСЛАВА

1. Якщо вб'є чоловік чоловіка, то мстить брат за (вбивство) брата, син за батька, або батько за сина, чи двоюрідний брат, чи пле­мінник з боку брата; якщо ж не буде нікого, хто б помстився за ньо­го, то слід (призначити) за вбитого 80 гривен, якщо (вбитий) буде княжим мужем чи княжим тіуном; якщо (він) буде русин, гридин, купець, боярський тіун, мечник, ізгой чи Словении, то призначити за нього 40 гривен.

2. Після смерті Ярослава знову зібралися його сини: Ізяслав,Святослав, Всеволод і мужі їх Коснячко, Переніг, Никифор і відміни-ли смертну кару за вбивство, встановивши грошовий викуп, а стосовно решти, то, як судив Ярослав, так вирішили судити і сини його.

Про вбивство

Якщо хтось уб'є княжого мужа під час розбійного нападу, а вбивцю (люди) не будуть шукати, то община, в межах якої знайдено тіло вбитого, платить виру в 80 гривен, якщо (вбитий) простолю­дин, то40 дгжвен.

Якщо якась община почне платити дику виру, то (нехай) за­платить її, в скільки літ зможе, бо платить без участі вбивця.

Якщо вбивця знаходиться (серед членів) общини, то їм (слід) допомогти (в платежі вири), бо він сам платить за інших (в таких самих випадках). Якщо (платиться) дика вира, то разом пла­тять 40 гривен, а за вбивство сам вбивця виплачує (також) разом з іншими в 40 гривен свою частину.

Якщо хтось відкрито скоїв злочин під час сварки чи на бен­кеті, то він платить разом з общиною, (оскільки і сам він) бере участь в общинних платежах дикої вири.

Якщо хтось скоїть навмисне вбивство

Якщо хтось скоїть навмисне вбивство, не під час якоїсь сварки, то за вбивцю люди не платять (виру), а видають його самого (разом) з жінкою і дітьми на потік і на пограбування.

Якщо хтось не брав участі в платежі дикої вири, тому і люди не допомагають (в платежі вири, яку) нехай платить сам.

А ось закони для вирника, які були при Ярославі: вирнику взяти 7 відер солоду на тиждень, а також барана чи півтуші м'яса чи дві ногати, а в середу - куну чи сир, так само і в п'ятницю, а кур йому по дві на день, а хлібів 7 на тиждень, а пшона 7 уборків, гороху 7 уборків, солі 7 голівок, все це для вирника і отрока; а коней (поставити їм) 4, коней годувати вівсом; вирнику (плати­ти) 8 гривен і 10 кун перекладних, а метельнику - 12 векш; а при в'їзді - гривну.



Про виру

10. Якщо буде вира 80 гривен, то (платити) вирнику 16 гривен
і 10 кун, 12 векш, а при в'їзді - гривну, а за мертве тіло - 3 гривни.

 

Про княжих мужів

Якщо (вб'ють) княжого отрока, чи конюха, чи повара, то платити 40 гривен.

А за (вбивство) тіуна, огнищанина чи конюшого, то (плати­ти) 80 гривен.

А за (вбивство) княжого тіуна, який відав селами і пашнями (платити) 12 гривен.

А за (вбивство) рядовича (платити) 5 гривен. Так само (пла­тити) і за боярського (рядовича).

 

Про ремісника і ремісницю

А за (вбивство) ремісника і за ремісницю (платити) 12 гривен.

А за смердового холопа польового (платити) 5 гривен, а за рабу - 6 гривен.

А за (вбивство) годувальника (платити) 12 гривен. Так само (платити) і за годувальницю (не розрізняючи) це буде холоп чи раба.

 

Про звинувачення в убивстві за підозрою

Якщо хтось буде звинувачений в убивстві за підозрою, то нехай виставить сім послух]в_(сшдків), які знімуть (це) звинувачен­ня в убивстві; якщо (звинувачений) буде варяг чи хтось інший (іно­земець), то виставити 2 ((послухів) - свідок).

19.А за кістки і за мерця, ім'я якого невідомо, община не платить.



 

Якщо хтось відведе від себе підозру в злочині (вбивстві)

20.А якщо хтось і відведе від себе підозру в скоєному злочині
(вбивстві), то (все рівно він платить) отроку гривну кун за зняття
звинувачення, а той, хто його звинувачував (позивач), повинен дати
другу гривну, і за допомогу, надану при знятті звинувачення в убив-
стві, - 9 кун.

21.Якщо (відповідач) скаже шукати свідків і не знайде (їх), а позивач буде звинувачувати (його) в (скоєні) злочину (вбивстві), то нехай справу вирішать випробуванням залізом.

22.Так само і в усіх тяжбах (справах), про крадіжку і (в справі про) підозру (в крадіжці); якщо немає речових доказів, а позов не менше півгривни золотом, то піддавати насильно його (відповідача) випробуванню залізом; коли ж (позов) менший, якщо до 2 гривен, то піддавати випробуванню водою, а якщо ще менший, то для отри­мання своїх грошей відповідачу (достатньо) присягнути.

 

Якщо хтось ударить мечем

23.Якщо хтось вдарить кого-небудь мечем, не витягши його (з
піхов), чи рукояткою, то (повинен) заплатити 12 гривен штрафу за

образу.

24.Якщо ж вийме меча (із піхов), але (ним) не вдарить, то (пла­тить) гривну кун,

25.Якщо хтось вдарить кого-небудь батогом, чашею (келихом), рогом, чи плазом меча, то (платить) 12 гривен.

26.Якщо ж (він) не стерпів, (помстившись згарячу) вдарить того (образника, винуватця) мечем, то цього йому у вину не ставити.

27.Якщо ж (хтось) вдарить (мечем) по руці і відсіче її, або вона всохне, чи відсіче ногу, ніс, або око (виколе), то (платить) півви-ри - 20 гривен, а тому (тобто потерпілому) за нанесену шкоду - 10 гривен.



28.Якщо хтось відсіче кому-небудь який-небудь палець, то (платить) князю 3 гривни штрафу, а самому (тобто потерпілому) гривну кун.

Якщо прийде побитий до крові чоловік

29.Якщо прийде побитий до крові чи до синців чоловік, то не шукати йому свідків, але нехай (винуватець) заплатить йому 3 грив­ні штрафу; якщо ж на ньому не буде слідів (побиття), то привести для підтвердження (своїх) слів свідків, а хто розпочав (бійку), тому платити 60 кун; якщо він розпочав (бійку), прийде побитий до кро­ві, і підтвердять це свідки, то все рівно платити, не дивлячись на те, що був побитий.

30.Якщо хтось вдарить кого-небудь мечем, а не зарубає на смерть, то (платить) 3 гривни, а самому (потерпілому) заплатити гривну на лікування рани, (якщо) зарубає на смерть, (то платить) виру.

31.Якщо чоловік штовхне чоловіка від себе, чи до себе чивдарить по обличчю, або жердиною, то (платить) 3 гривні штрафу,якщо будуть виставлені 2 свідки, але якщо (побитий) буде варяг чиколбяг, то свідків привести багато і піти до присяги.

 

Про челядь

32.Якщо у (кого-небудь) втече челядин, а (про його пропажу)оголосять на торгу і на протязі 3 днів (після цього) не повернутьйого (попередньому господареві), то, розпізнавши його на 3 день,він (попередній господар) (може) взяти свого челядина, а тому(тобто той, хто переховував) платити 3 гривни штрафу.

 

Якщо хтось сяде на чужого коня

Якщо хтось сяде на чужого коня не спитавши (не попросив­ши), то (платить) 3 гривни.

Якщо у когось пропаде кінь, зброя, одяг і (потерпілий про це) оголосить на торгу, то потім, (якщо він) впізнає (пропажу) в сво­єму місті, він може свою річ, яку розпізнав, забрати, а штраф запла­тить він (тобто винуватець) 3 гривни.

Якщо хтось розпізнає свою річ, загублену ним чи вкрадену у нього, (а саме) коня, одяг чи худобу, то йому не слід говорити: «Це моє», але (хай скаже так): «Піди на звід (з'ясуємо), де ти взяв (її)?». Якщо на зводі з'ясується (той), хто винуватий (в присвоєнні чужої речі), то і на того впаде відповідальність за крадіжку; тоді він (тобто позивач) візьме свою річ, йому ж буде платити (злодій) і за те, що пропало разом з пропалою річчю. Якщо буде конячий злодій, то ви­дати його князю на потік; якщо ж буде звичайний злодій, то йому платити 3 гривни.

Про звід

 

36.Якщо звід буде тільки в одному місті, то позивачу довестийого до кінця; якщо захопить звід і землі (прилеглі до міста), то ітийому до третього відповідача, а третій платить йому гроші за зна-йдене (тобто знайдену річ), з яким ідуть до кінця зводу, а позиваччекає решти (тобто того, що не знайдено), коли ж справа доходить до останнього (відповідача), то той платить все, включаючи і штраф.

 

Про крадіжку

 

37.Якщо ж (хтось) купив на торгу що-небудь крадене, (а саме)коня, одяг чи худобу, то хай приведе двох вільних людей чи митни-ка; якщо не знає, у кого купив крадене, то ці свідки повинні при-сягнути на його користь, а позивачу забрати свою знайдену річ, а зтим, що пропало разом з нею, нехай розпрощається, відповідач женехай розпрощається зі своїми грошима (заплаченими за крадене),бо сам (винуватий, що) не знає, у кого купив; якщо розпізнає потім(того), у кого купив це (теж крадене), то нехай візьме свої гроші (знього), а той хай платить і за пропавше (разом зі знайденою річчю) і штраф князю.

Якщо розпізнає хтось (свою) челядь

 

38.Якщо хтось розпізнає і візьме свого вкраденого челядина,то він (повинен) вести його згідно грошей (отриманих при йогоперепродажу) до третього відповідача, (у якого він) бере челядина
замість (свого) челядина, а йому (відповідачу) дати розпізнаного,нехай веде звід до кінця, бо цей (тобто челядин) не худоба, і не мож-на сказати «не знаю, у кого купив», але (слід) згідно свідченням (челядина) іти до кінця (зводу); а коли в кінці буде знайдено злодія,то повернути (розпізнаного) челядина (його господарю), третьомувідповідачу взяти свого (челядина), а злодій платить збитки (господарю) за вкраденого челядина і князю 12 гривен штрафу.

 

Про звід

39.А із свого міста в чужі землі зводу немає, але також (слід)йому (тобто відповідачу) виставити свідків чи митника, перед кимздійснив покупку, і взяти розпізнану річ, а з рештою, що пропалоразом з нею, (необхідно) розпрощатись, а тому (тобто перекупнику)розпрощатися зі своїми грошима (які заплатив за розпізнану річ).

 

Про крадіжку

 

40.Якщо кого-небудь уб'ють (під час крадіжки) у будинку чипід час якої-небудь крадіжки, то хай уб'ють (його) як собаку; якщож дотримають до ранку (злодія), то вести його на княжий двір; якщож уб'ють його і люди бачили (його) вже зв'язаним, то платити занього 12 гривен.

Якщо хтось краде худобу із хліва чи (обкрадає) будинок, то, якщо здійснив крадіжку один, платити йому 3 гривни ЗО кун, якщо (злодіїв) було декілька, то кожен платить по 3 гривни і ЗО кун.Якщо хтось краде худобу з поля чи (краде) овець, кіз, сви­ней, (то платить) 60 кун, якщо крали кілька злодіїв, то кожен (пла­тить) по 60 кун.

Якщо (вкрадуть) зерно, то скіль­ки б злодіїв не здійснювало крадіжку, кожен із них платить по З гривни і по ЗО кун.

Той, у кого пропала його річ, візьме її, якщо вона на лице (знайдена), і ще (зверху того) візьме за кожен рік, (який пройшов з моменту пропажі), по півгривни.

Якщо ж знайдене не представлено, то за княжого коня пла­тити 3 гривни, а за інших - 2 гривни. А ось встановлені розцінки за худобу: за коня - 60 кун, а за вола - гривну, а за корову - 40 кун, а за трьохрічну - ЗО кун, а за двохрічну - півгривни, за теля - 5 кун, за свиню - 5 кун, за порося - ногата, за вівцю - 5 кун, за барана - нога­та, за необ'їждженого жеребця - гривну кун, за жеребчика - 6 ногат, за коров'яче молоко - 6 ногат. Розцінки встановлені смердам (на ті випадки), коли вони платять князю штраф.

Якщо холопи будуть злодіями, то судить князь

46.Якщо будуть злодії холопи - князівські, боярські, чи цер-
ковні, - то їх князь штрафом не наказує, оскільки вони не вільні, але
хай їх господар платить вдвічі винагороду потерпілому (позивачу).

 

Якщо хтось стягне гроші (з когось)

47.Якщо хтось стане стягувати з другого гроші, а той почне (відмовлятися) запиратися, і якщо він (позивач) виставить свідків і ті присягнуть, то він може взяти свої гроші, (а) так як (боржник) не віддавав йому гроші на протязі кількох років, то заплатити вина­городу кредитору (розміром) в 3 гривни.

48.Якщо який-небудь купець дає купцю гроші на оптову чи роздрібну торгівлю, то оскільки гроші беруться купцем без свідків, йому (тобто позивачу) не потрібні свідки (і для стягнення їх), але (слід) йому самому присягнути, якщо (відповідач) почне запирати­ся (не повертати грошей).

Про товар, який дають на зберігання

49.Якщо хтось кладе у когось товар на збереження, то при цьо-му свідки не потрібні; якщо ж (той, що поклав на збереження) станестягувати більше (ніж сам поклав), то хай присягне той, у кого знаходиться товар (на збереженні, заявляючи, що) «ти у мене поклавлише стільки (не більше)», бо (він) вже тим йому (позивачу) здій-снив благодіяння, що зберігав його товар.

 

Про проценти

50.Якщо хтось дає гроші під проценти, мед з умовою поверну-ти більше, зерно з умовою повернути з надбавкою, то йому (слід)виставити свідків (і), як домовились, так нехай і одержать.

Про місячні проценти

51.А місячні проценти стягувати йому (кредитору) тільки на протязі невеликого терміну; якщо гроші не будуть виплачені в уста­новлений термін, то нехай дають проценти із розрахунку на дві тре­тіх тобто (50%), а місячний процент анулюється.

52.Якщо не буде (виставлено) свідків, а (позов) буде (в) З гривни, то достатньо йому (займодавцю) для (стягнення) своїх гро­шей присягнути; якщо (позов) буде стосуватися більшої суми, то слід йому так сказати: «сам винуватий, що не виставив свідків (при позичанні грошей)».

 

 


Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 8; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.011 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты