КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Поняття держави та її ознаки. 1. Поняття держави і її ознакиТема 3. ДЕРЖАВА, ЇЇ СУТНІСТЬ ТА ОЗНАКИ
1. Поняття держави і її ознаки 2. Сутність сучасної держави. 3. Державна влада, її інститути та поділ влади.
Рекомендована література до вивчення курсу: 1. Общая теория государства и права. Академический курс в 2-х томах. Отв. Ред. проф. М. Н. Марченко - Том 1 . Теория государства. – М.: Издательство «Зерцало», 1998. – 416 с. - Том 2. Теория права. – М.: Издательство «Зерцало», 1998. – 656 с. 2. Поппер К. Открытое общество и его враги. Соч. в 2-х томах. - М., 1992.
Поняття держави та її ознаки Державу як складне та багатомірне суспільне явище можна розглядати з різних точок зору. Традиційну державу розглядають як спільність людей, основу якої утворюють територія, народ і державна влада (див.: Фишеровский словарь.— Франкфурт, 1987. - С.27). У вузькому розумінні терміном "держава" позначається апарат управління, що виділився із суспільства і стоїть над ним. Дане визначення підкреслює структурний характер організації держави, тобто наявність системи державних органів, за допомогою яких здійснюється управління суспільством. Але таке визначення - однобічне і неповне тому, що характеризує державу винятково у вигляді механізму здійснення публічної влади. У широкому розумінні державурозглядають як асоціацію, члени якої об’єднуються в єдине політичне співтовариство публічно владними структурами і відносинами публічно владного характеру. Таке визначення характеризує державу як політично організоване суспільство і цим підкреслює, що держава, як така, не зводиться до механізму управління, апарату чиновників. Держава — об’єднана соціальна спільність людей, особлива політична інтеграція, що припускає наявність державно-правових інститутів та відповідних відносин. Отже, держава: у вузькому розумінні — політичний апарат управління суспільством, у широкому розумінні — якісно визначена модель політичної організації суспільства, структурними елементами якої є закони, публічна влада, населення, територія, армія та силові (правоохоронні) органи. Найбільш загальними ознаками держави є: публічна юрисдикція на право здійснення політичної влади на певній території, поділ населення за територіальним принципом та податки: Публічна влада — перша важливіша ознака держави. Її характеристика вимагає з’ясування поняття сутності влади взагалі. В контексті розкриття даного питання слід відзначити, що: - влада – це здатність і можливість одних суб’єктів суспільства (владних) нав’язувати свою волю іншим (підвладним) за допомогою наявних у розпорядженні матеріальних, організаційних та інших засобів; - державна влада – різновид соціальної влади; - це тип влади, яка безпосередньо не співпадає з населенням, припускає поділ суспільства на правлячих і керованих, стоїть над суспільством, але не зливається ним. На відміну від інших видів соціальної влади (політичної, релігійної, духовної, моральної, економічної тощо) державна влада є: - універсальною і верховною стосовно усіх інших видів влади на території юрисдикції; - апаратною (має механізм здійснення), - суверенно (не залежить від жодної іншої влади на підвладній території), - легітимною (формується на основі закону і спирається на закон). Друга ознака держави — поділ населення за територіальним принципом. Держава завжди зв'язана з визначеною територією, на якій проживає підвладне їй населення. Вираженням територіального принципу є адміністративно-територіальний розподіл на адміністративні регіони: області, райони, міста, а також визначення просторових меж та встановлення державного кордону. Третя ознака держави — податки — засновані державою обов'язкові збори і платежі, що стягуються з фізичних (громадян) і юридичних осіб для утримання апарату публічної влади і здійснення соціальних програм. Ряд авторів як самостійну ознаку держави розглядає державний суверенітет. Державний суверенітет — це верховенство державної влади усередині країни і її незалежність у зовнішньополітичній сфері. Суверенітет має дві сторони: внутрішню — верховенство влади і зовнішню — незалежність від собі подібних . Верховенство влади держави усередині країни виявляється: а) у її виключному праві офіційно представляти все суспільство, а не його окремі частини; б) в універсалізмі – поширеності її влади на все населення, незалежно від його етнічних, релігійних ознак, політичної належності та інших; в) у її виключній прерогативі видавати закони і завдяки цьому визначати масштаб свободи всіх суб'єктів права. Незалежність держави виявляється: а) у її визнанні міжнародним співтовариством як суб'єкта міждержавних відносин; б) у праві здійсненнювати самостійну внутрішню і зовнішню політику; в) у невтручанні інших держав у внутрішні і зовнішні справи суверенної держави. Слід зазначити, що суверенітет - ознака державної влади, а не держави в цілому. Суверенітет, як функціональну ознаку, можна вважати ознакою держави з відомою часткою умовності .
|