Суд і правоохоронні органи

У механізмі кожної держави наявна система органів, які здійснюють правоохоронну діяльність. Суд як орган державної влади займає особливий статус (положення) в правоохоронній системі.

Суд - це орган держави, що у процесуальному порядку здійснює правосуддя по цивільних, адміністративних і кримінальних справах. Як незалежний орган влади суд спирається на закон і підкоряється тільки закону. Судові рішення, що вступили в законну силу, обов'язкові для всіх суб'єктів права і підлягають безумовному виконанню.

Судова системаочолюється верховними судовими органами - Верховними судами загальної компетенції, а у багатьох державах ці функції виконує Конституційний суд. Відповідно до правової сфери, на яку поширюються повноваження, розрізняють суди загальної, спеціальної та адміністративної юрисдикції.

Суди загальної юрисдикції(загальногромадянські суди) розглядають цивільні, трудові, майнові суперечки, справи про адміністративні правопорушення та кримінальні справи.

Суди спеціальної юрисдикції(спеціалізовані суди) розглядають справи, судочинство по який має свою специфіку (наприклад, арбітражний суд).

Адміністративні судирозглядають переважно скарги громадян на перевищення державними службовцями своїх повноважень, а також суперечки службовців з адміністрацією (у Росії таких судів немає).

У систему спеціалізованих правоохоронних органів прийнято включати: органи правосуддя, юстиції, нотаріату, ЗАГСу, внутрішніх справ, прокуратури, держбезпеки, зовнішньої розвідки та адвокатуру. Хоча єдиного підходу до цього питання не існує.

Правоохоронні органи мають загальні функції: охорону правопорядку, забезпечення законності, захист прав і законних інтересів. Діяльність правоохоронних органів повинна будуватися у точній відповідності із законами. В усіх без винятку державах діяльність суду, адвокатури, прокуратури, з урахуванням їх значимості для охорони прав і законних інтересів громадян, регламентується на вищому законодавчому рівні, тобто Конституцією і законами.

Перманентними проблемами механізму держави виступають питання:

- визначення форми правління, що найбільше відповідає національно-культурним та історичним традиціям кожного народу

- демократичного механізму його формування та функціонування

- оптимального поділу влад, що забезпечує механізм стримування та противаг проти узурпації влади однією з гілок влади;

- визначення системи формування представницьких органів влади в центрі і на місцях;

- оптимальної децентралізації влади з метою забезпечити

- політико-правове та економічне забезпечення усіх рівнів влади (центральної та місцевої) для реалізації ними владних та розпорядчих функцій

- забезпечення професіоналізму в діяльності апарату влади та управління

- подолання корупції, корені якої мають глобальні історичні традиції

- подолання вузько-відомчих та місницьких традицій, оптимальне поєднання централізму та місцевих інтересів в управліні.