Методичні вказівки до вивчення теми

Переходячи до другого розділу курсу, слід, насампе­ред, наголосити на тому, що ті інтеграційні процеси, які останнім часом відбуваються в системі суспільних наук, впливають на приведення її у більш повну, взаємопов'язану систему знань про розвиток людства, суспільства та держави. У зв'язку з цим особ­ливо актуальним сьогодні, на початку XXI ст., є звернення до творчого надбання видатних мислителів, які, досліджуючи при­роду державно-правових явищ, намагалися зрозуміти їх сутнісний зміст і призначення, оскільки розвиток держави і права в су­часну епоху потребує не лише суто юридичних, а й значніших філософських узагальнень, аналізу світової та вітчизняної політико-правової думки тощо.

Метою даної теми є вивчення відповідних підходів до розу­міння державно-правових явищ, які існували за часів стародав­нього світу ще задовго до початку нашої ери. Необхідність ретель­ного та ґрунтовного вивчення творчого надбання мислителів ста­родавнього світу зумовлена, насамперед, тим, що перші парост­ки майже усіх сучасних загальнотеоретичних концепцій, які за своїм характером є вкрай актуальними, зокрема і для вітчизня­ної державно-правової системи, беруть свій початок саме за тих давніх часів. І це ще одне підтвердження класичного прави­ла: «все нове — це добре забуте старе».

Розпочинаючи вивчення питань даної теми, слід також звер­нути увагу на те, що закономірності виникнення уявлень про державно-правову дійсність у більшості народів стародавнього світу передбачали існування, як правило, двох етапів:

— початкового, за якого погляди на державу, її вимоги щодо правил поведінки людей не були самостійними знаннями, а явля­ли собою елементи синкретичного, міфологічного світогляду; згідно з міфологічними уявленнями порядок, встановлений на землі, розглядався як складова всесвітнього порядку, започатко­ваного Творцем;

— етапу з'ясування людьми питання про взаємозв'язок поряд­ку небесного і відносин на землі.

Варто також зазначити, що усі основні концепції розуміння сутності держави і права, які виникли у стародавньому світі, доцільно розглядати не лише з урахуванням особливостей «грун­ту», на терені якого відбулося їх становлення (географічне роз­ташування країни, соціально-економічні, політичні, культурні та інші чинники її розвитку), а й, насамперед, виділяючи при цьому ті стрижневі, ключові положення, які об'єднують різні за своїм походженням концепції певні споріднені групи саме за критері­єм єдності, спорідненості у підході до вирішення тих чи інших питань державно-правового життя (табл. 2.1).

Таблиця 2.1