КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Література. 1. Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 черв1. Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 черв. 1996 р. — К.: Преса України, 1997. 2. Аристотель. Сочинения. — М: Наука, 1983. — 240 с 3. Бердяев Н. О государстве. — Философия неравенства. — М: Наука, 1990.— 125 с. 4. Гегель Г. Философия права. — М.: Наука, 1990. — 165 с 5. Гумилев Л. В поисках вымышленного царства. — М.: Наука, 1992. —98 с. 7. Гойман В. И. Действие права. — М: Наука, 1992. Кондратьев Р., Гернего О. Принципи права та їх роль у регулюванні суспільних відносин // Право України. — 2000. — №16. —С. 12—15. 8. Монтескье Ш. Дух законов. — М: Наука, 1968. — 86 с. 9. Недбайло П. Е. Введение в общую теорию государства и права. — К.: Выща шк., 1973. — 253 с.
10. Радько Т. Н. Функции права // Общая теория права: Курс лекций / Под ред. В. К. Бабаева. — Н.: Новгород, 1993. —150 с. Теорія держави і права: Навч. посіб. / А. М. Колодій, В. В. Копєйчиков та ін. — К.: Юрінком Інтер, 2002. — 368 с. Термінологічний словник Об'єктивне право— це система юридичних, загальнообов'язкових, формально визначених, гарантованих державою правил поведінки, які встановлюють права, обов'язки та відповідальність учасників правовідносин і спрямовані на врегулювання та охорону суспільних відносин; тобто це по суті загальнообов'язкові юридичні правила, які не залежать від індивідуальної свідомості людини, встановлюються поза нею. Суб'єктивне юридичне право особи— це забезпечена державою і закріплена в юридичних нормах можливість певної її поведінки, що спрямована на здійснення певних прав: тобто воно виникає на основі норм об'єктивного права і ними передбачене. Публічне право— система загальнообов'язкових імперативних (категоричних) норм, які спрямовані на врегулювання статусу та порядку діяльності органів держави і відносин особи та держави. Приватне право— система загальнообов'язкових, здебільшого диспозитивних норм, які спрямовані на врегулювання відносин між індивідами. Принципи права— це провідні засади, ідеї, які характеризують його зміст та визначають спрямованість правового регулювання; найбільш прийнятною є класифікація принципів права на загальносоціаль-ні, що поширюють свою дію на усю систему права, та спеціально-юридичні принципи як галузеві, міжгалузеві, принципи окремих інститутів права. Правові аксіомияк принципи права — це такі правові положення, які сприймаються без доведення (незнання законів не звільняє від відповідальності тощо). Правові презумпції як принципи права— це правові припущення (презумпція невинуватості: ніхто не може бути визнаним винним у здійсненні злочину, а також притягнутий до кримінальної відповідальності інакше як за вироком суду тощо). Функції права— основні напрями впливу права на суспільні відносини; найбільш прийнятним є поділ функцій права на загальносоціальні (гуманістична, інформаційна, виховна тощо) та спеціально-юридичні (регулятивна, охоронна). Матеріальне право— сукупність правових норм, за допомогою яких держава впливає на суспільні відносини через пряме безпосереднє правове регулювання. Процесуальне право— сукупність норм права, що регулюють відносини, які виникають у процесі розслідування злочинів, розгляду та вирішення кримінальних, цивільних прав тощо Навчальні завдання
|