До семінарського заняття № 2

У своїй праці «Німецька ідеологія» (1846) Карл Маркс зазна­чав: «В дійсній історії ті теоретики, що бачили основу права в си­лі, перебували в найгострішій суперечності з тими, які вважали основою права волю, — перебуваючи в такій суперечності, як су­перечність між реалізмом і ідеалізмом. Якщо визнавати силу ба­зисом права, як це роблять Гоббс і т. д., то право, закон тощо — тільки симптоми, вираження інших відносин, на яких ґрунтується державна влада. Матеріальне життя індивідів жодним чином не залежне просто від їхньої «волі». їх спосіб виробництва і форма спілкування, які взаємно зумовлюють одне, є реальний ба­зис держави і залишається ним на всіх ступенях, на яких ще не­обхідні поділ праці і приватна власність, цілком незалежно від волі індивіда. Ці дійсні відносини зовсім не створені державною владою, а, навпаки, самі вони — утворююча її сила. Крім того, що пануючі за даних відносин індивіди мають конституювати свою силу у вигляді держави, вони повинні надати своїй волі, зу­мовленій цими певними відносинами, загального виразу у вигляді державної волі, у вигляді закону, — виразу, зміст якого завжди дається відносинами цього класу, як це особливо ясно доводить приватне і кримінальне право. Подібно до того, як від ідеалістич­ної волі чи сваволі цих індивідів не залежить вага їхніх тіл, так не залежить від їх волі і те, що вони проводять свою власну волю у формі закону, роблячи її в той же час незалежною від особистої волі кожного окремого індивіда серед них. їх особисте панування має в той же час конституюватися як загальне панування, їх осо­биста сила ґрунтується на життєвих умовах, які вони, як паную­чі індивіди, мусять забезпечувати проти інших індивідів, і до того ж у вигляді умов, що мають силу для всіх. Вираз їх волі, зу­мовленої їхніми спільними інтересами, є закон».

Проаналізувавши підхід К. Маркса до питань співвідношення та взаємодії права з матеріальними відносинами, спробуйте ви­словити свою думку з цього приводу.