До семінарського заняття № 2. Видатний філософ давньої Греції Арістотель, як відомо, роз­діляв погляди своїх славетних попередників — Сократа і Плато­на щодо співвідношення справедливого і

Видатний філософ давньої Греції Арістотель, як відомо, роз­діляв погляди своїх славетних попередників — Сократа і Плато­на щодо співвідношення справедливого і законного. У трактаті «Політика» він зазначав, що поняття справедливості пов'язано з уявленням про державу, оскільки право, що служить критерієм справедливості, є регулюючою нормою політичного спілкування. Право як політичне явище Арістотель визначає «політичним пра­вом». Це, врешті-решт, означає, що, на його думку, існування «не-політичного права» неможливе, тобто право як соціальне явище взагалі відсутнє в неполітичних (деспотичних) формах правління.

Таким чином, Арістотель відносив право до явищ політичного характеру. При цьому, розрізняючи природне та умовне (воле-встановлене) право, він обидва ці різновиди права відносить до явищ політичних, оскільки, на його думку, джерелами і природ­ного, і політичного права є «політична природа людини», адже людина, за його словами, за своєю природою істота політична.

Проаналізувавши підхід Арістотеля до питання співвідношення права і політики, спробуйте висловити свою думку з цього приводу.

Завдання для перевірки знань Питання для самоконтролю До семінарського заняття № 1

1. Поясніть, як Ви розумієте тезу про те, що за допомо­гою права здійснюються завдання та функції держави.

2. Обґрунтуйте положення, згідно з яким право віді­грає велику роль у становленні, розвитку та вдоскона­ленні держави.

Права людини за станово-кастового суспільства та за громадянського суспільства: порівняльна характеристика.

4. Чи збігаються форми та методи забезпечення реалі­зації політичних та правових рішень?

5. У чому полягає взаємодія політики і права?

6. Проаналізуйте наслідки надмірної правової регла­ментації.

7. Чи правильним є положення — «не все те, що не за­боронено, — дозволено, проте і дозволено не лише те, що безпосередньо законом не заборонено»?

8. Чи можна погодитися з думкою давніх римлян: «Хто живе по закону, той нікому не шкодить»?

9. Прокоментуйте тезу про те, що влада має тенденцію до необмеженості, виходу з-під контролю, а право нама­гається поставити її на місце, ввести в юридичні рамки.

До семінарського заняття № 2

1. У чому полягає, на Вашу думку, призначення правової по­літики? Чи можливо розглядати правову політику як прикладну науку, спрямовану на оцінювання чинного законодавства для ви­роблення більш досконалих норм? Обґрунтуйте Вашу думку.

2. Чому правова політика тісно пов'язана з іншими видами по­літики?

3. Чи можна погодитися з висловом про те, що правова полі­тика, передусім, служить інтересам держави?

4. Яким Ви вбачаєте співвідношення таких понять як «право сили» та «сила права»?

5. Прокоментуйте вислів Ш. Монтеск'є: «Коли я відправляюсь в будь-яку країну, я перевіряю не те, чи гарні там закони, а те, яким чином вони виконуються, оскільки гарні закони існують усюди».

Наведіть конкретні приклади існуючих поряд з Вами про­явів правового нігілізму та правового ідеалізму.