Визначення ефективності реальних інвестицій

У загальному розумінні ефективність це категорія, що дає можливість оцінити доцільність здійснення певних дій суб’єктів господарювання, спрямованих на отримання економічних вигод. Визначення ефективності передбачає співставлення отриманих суб’єктом доходів з вартістю використаних ресурсів. Якщо для порівняння використовують абсолютні показники, то йдеться про визначення економічного ефекту, тоді як ефективність як правило визначається у відносному вираженні. Тобто, показники ефективності використовуються для відносного вираження отриманого суб’єктом економічного ефекту.

Загальне співвідношення для визначення економічної ефективності діяльності суб’єктів господарювання (Е) має вигляд:

, (3.1)

де Д – доходи від здійснення діяльності;

В – витрати економічних ресурсів.

Доходи і витрати як правило вимірюються у грошових одиницях, що забезпечує їх коректне співставлення.

Як приклад загальновідомих показників ефективності, що традиційно використовуються в економіці можна навести фондовіддачу основних засобів, показники питомої доходності, рентабельності та ін.

Визначення ефективності інвестиційних проектів також передбачає порівняння економічних вигод (доходів) від проекту та витрат ресурсів, пов’язаних з їх отриманням. Оскільки і витрати і доходи вимірюються у грошовому вираженні, для їх позначення користуються терміном «грошовий потік». Залежно від спрямованості руху коштів розрізняють позитивний і негативний грошовий потік.

Позитивний грошовий потік – позначає періодичні надходження коштів від реалізації інвестиційного проекту.

Негативний грошовий потік – відображає періодичні витрати ресурсів на реалізацію проекту. Зазвичай він приймається на рівні річного обсягу інвестицій.

Термін реалізації інвестиційного проекту у більшості випадків перевищує один рік, тому для визначення ефекту від інвестиційного проекту порівнюють сукупну величину грошових потоків за весь період реалізації проекту та суму інвестицій. Показник, що відображає абсолютний ефект від здійснення проекту називають чистою теперішньою вартістю або

NPV (Net Present Value).

Використання теперішньої вартості грошових потоків для визначення NPV пояснюється зміною вартості грошей у часі. Плануючи грошові потоки від проекту, варто враховувати, що гроші втрачають цінність через вплив інфляції та інших факторів, що знижує їх купівельну спроможність. Тобто, для придбання визначеної кількості ресурсів у майбутньому необхідно витратити більше коштів. Тому, для забезпечення коректного порівняння інвестицій та надходжень від проекту, їх майбутня вартість знижується і приводиться до моменту вкладення коштів.

Процес визначення теперішньої вартості майбутніх грошових потоків отримав назву дисконтування (від англ. discount знижка). Для проведення дисконтування використовують ставку дисконтування (r) яка відображає ризик зниження теперішньої вартості грошових потоків через знецінення грошей.

Дисконтування у більшості випадків проводиться шляхом нарахування складних відсотків. Тобто, співвідношення для визначення теперішньої вартості грошової одиниці виглядає таким чином:

, (3.2)

де PV_t – поточна вартість грошової одиниці

r – ставка дисконтування;

t – порядковий номер року.

Якщо інвестор планує повністю профінансувати проект у певному році, то, з урахуванням викладеного вище, співвідношення для визначення чистої теперішньої вартості проекту (NPV) матиме вигляд:

(3.3)

де CF _t – грошовий потік за рік t, тис. грн.;

r – ставка дисконтування, частка одиниці;

t – порядковий номер року;

IC – загальна величина інвестицій, тис. грн.;

n – період реалізації проекту, роки.