Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



ПЕРША МЕДИЧНА ДОПОМОГА ПРИ ЗАХВОРЮВАННЯХ, ТРАВМАХ ТА В УМОВАХ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ




Читайте также:
  1. Адукацыя і навука ў канцы ХVIII – першай палове ХІХ ст.
  2. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОХОРОНИ ЗЕМЕЛЬ В УМОВАХ ЗЕМЕЛЬНОЇ РЕФОРМИ
  3. Безпека в надзвичайних ситуаціях при експлуатації ОТ
  4. Безпека життєдіяльності у повсякденних умовах
  5. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ У ПОВСЯКДЕННИХ УМОВАХ ВИРОБНИЦТВА Й У ПОБУТІ
  6. В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ
  7. Визначення оптимальної системи управління ризиками господарської діяльності підприємства в мінливих умовах ринку
  8. Визначення та класифікація надзвичайних ситуацій
  9. Використання нетарифних обмежень в сучасних умовах
  10. Використовуються фермерським господарством на умовах оренди.

4.1. Загальні поняття про першу медичну допомогу

Перша медична допомога - це комплекс термінових медич­них заходів, котрі проводяться з раптово захворілим або потерпі­лим на місці події та в період транспортування до медичного за­кладу.

Першої медичної допомоги потребують особи, з котрими став­ся нещасний випадок або виникло важке захворювання, що заг­рожує життю.

Допомога потерпілому складається з трьох груп заходів:

- негайне припинення дії зовнішніх уражаючих чинників (електричний струм, аномальна температура, стиснення тощо) та видалення потерпілого з несприятливих умов, в котрих він опи­нився (витягання з води, видалення з приміщення, котре горить, з приміщення, де скупчилися отруйні гази тощо). Заходи першо­го етапу стосуються першої допомоги загалом, а не медичної до­помоги: її надають в порядку взаємо- та самодопомоги.

- надання першої медичної допомоги потерпілому залежно від характеру та виду травми, нещасного випадку або раптового захворювання (зупинення кровотечі, накладання пов'язки на рану, штучне дихання, масаж серця, введення протиотрут тощо. Друга група заходів становить вже медичну допомогу;

- організація якнайшвидшого транспортування хворого або потерпілого до медичного закладу.

Велике значення в комплексі заходів першої медичної допо­моги має третя група заходів — якнайшвидше транспортування потерпілого до медичного закладу. Транспортувати потерпілого або хворого треба не лише швидко, але й правильно, тобто в поло­женні, найбільш безпечному для хворого згідно з характером за­хворювання або видом травми, наприклад, в положенні на боці —


Я.І. Ьедрій. Безпека життєдіяльності

при втраті свідомості або можливому блюванні, при переломах кісток - після надання нерухомості ушкодженому органу тощо.

Для транспортування потерпілого найкраще користуватися спеціалізованим транспортом; за його відсутності транспортуван­ня повинне здійснюватися за допомогою будь-яких доступних в конкретній ситуації засобів пересування. В найнесприятливіших умовах потерпілого доводиться переносити на руках, на спеціа­лізованих або імпровізованих ношах, на брезенті тощо.

Транспортування може тривати від кількох хвилин до кількох годин. Медичний працівник або особа, котра надає допомогу, зо­бов'язані забезпечити правильне перенесення потерпілого, пере­кладання його з одного транспортного засобу на інший, надавати медичну допомогу в дорозі, проводити заходи із запобігання уск-ладненям, котрі можуть виникнути внаслідок блювання, пору­шення транспортної імобілізації, переохолодженню, через вібра­цію та з інших причин.



Своєчасно надана та правильно проведена перша медична до­помога не лише рятує життя потерпілого, а й забезпечує подаль­ше успішне лікування хвороби або ушкодження, запобігає роз­виткові важких ускладнень (шок, нагнивання рани, загальне за­раження крові), зменшує втрату працездатності.

Відсутність дихання і зупинення кровообігу протягом 4-6 хв. викликають в організмі незворотні явища і допомога медпраців­ників пізніше стає вже малоефективною.

Долікарська допомога полягає в зупиненні дії небезпечних чинників: тимчасовому зупиненню крові, накладанні стериль­них пов'язок з шинами, боротьбі з шоком, проведенні заходів з відновлення дихання і серцевої діяльності при транспортуванні потерпілого до лікарні.

За даними ВООЗ, близько 30% осіб, які загинули внаслідок нещасних випадків та катастроф, могли би бути врятовані, якби їм своєчасно і правильно надали першу допомогу, яка полягає в наступному: тимчасовому зупиненню кровотечі, перев'язуванні ран та опіків, захисті ран від забруднення, фіксації переломів, ви­веденні із стану шоку. До першочергових заходів також належать: заходи оживлення (штучне дихання і непрямий масаж серця), пе­ренесення і перевезення потерпілого в лікарню.




4. Перша медична допомога при захворюваннях, травмах та в умовах НС

 

4.2. Долікарська допомога при ураженні електричним струмом

Дотик о струмопровідшіх частин (мережі під напругою) зде­більшого призводить до судом м'язів, тобто людина самостійно не в силі відірватися від провідника. Тому необхідно швидко відключити ту частину електрообладнання, до якої дотикається людина.

Звільнення потерпілих в електроустановках напругою до 1000 В.Для цього використовують сухий одяг, палицю, дошку, шапку, сухі рукавиці, рукав одягу, діелектричні рукавиці.

Можна використати для звільнення від джерела струму суху дошку, одяг, підстилку, на які стають ногами. Можна діяти і ру­кою, не дотикаючись до металевих частин другою. Можна пере­рубати або перерізати провід. Можна відкинути оголений провід сухою палицею від потерпілого.


Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 11; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.008 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты