Ви­д-во ЛДУ БЖД 46 страница

На цьому етапі застосовується бенчмаркінг конкурентоздатності та стратегічний бенчмаркінг.

Четвертий етап пов'язаний з тим, що вся організація представляє із себе єдине чи ціле єдиний механізм. Процес прийняття рішень відбувається тільки на основі вичерпної та точної інформації за умови забезпечення загальної ефективності діяльності фірми. Усередині організації виникає синергетичний ефект. На цьому етапі стратегічний бенчмаркінг переходить у глобальний.

10.3. Перспективи бенчмаркінгу національної безпеки

10.3.1. Поняття та зміст бенчмаркінгу національної безпеки

Інтегруючи викладені вище положення спробуємо екстраполювати концептуальні положення щодо бенчмаркінгу стосовно конкретної сфери життєдіяльності. Відтак, йтиметься про бенчмаркінг національної безпеки. Зважаючи на абсолютне новаторство розглядуваного аспекту, одразу ж зауважимо на можливі недоліки та неточності окремих положень. Швидше за все їх розглядати як гіпотезу, певний варіант, втім важливий і необхідний для подальших розробок.

Звичайно постає логічне запитання, а чому бенчмаркінг національної безпеки, що саме бенчмаркінг може дати безпеці або навпаки? Щоб відповісти на це запитання зробимо спробу, визначити саме поняття "бенчмаркінг національної безпеки". Це ми робимо з тією метою, щоб оперувати точною термінологією, і розглядати явища, опираючись на той зміст, який міститься у терміні. Останній, своєю чергою, віддзеркалює наше бачення, змістовний бік того чи іншого процесу. Як казав свого часу Гельвецій: "Визначившись у поняттях, людство позбудеться половини своїх проблем".

Бенчмаркінг національної безпеки – збір, аналіз оцінка інформації про діяльність найкращих підприємств в галузі забезпечення безпеки, а також про методи управління, що ними використовуються.

Мета бенчмаркінгу національної безпеки – підвищення ефективності власної діяльності та завоювання переваг у конкурентній боротьбі. Зокрема, невикористання бенчмаркінга українськими фірмами, що пропонують свої послуги на ринку безпеки, має прямий наслідок: в Україні нині не існує жодної структури недержавної форми власності, яка б могла забезпечити безпеку об'єкта по усіх напрямках на однаково високому рівні, і при цьому зберігати рівень загальної безпеки на високому рівні.

Бенчмаркінг національної безпеки дає змогу швидко і з малими витратами виявити проблемні ситуації в алгоритмах забезпечення безпеки, починаючи від оцінки можливостей і потреб самого клієнта у забезпеченні безпеки, закінчуючи кінцевим результатом, тобто обумовленим рівнем безпеки як наслідком вжитих заходів.

Бенчмаркінг національної безпеки допомагає керівнику підприємства в галузі безпеки, в якому виникли проблеми з витратами та якістю забезпечення безпеки. Саме тут бенчмаркінг виступає лакмусовим папірцем, який відлунює проблеми в роботі та конкретизує їх. Саме відсутність бенчмаркінгу національної безпеки спричинила розпад одного із засновників недержавного забезпечення безпеки – фірми "Сакура", яка перебувала під керівництвом О. Дічека, а зараз поглинена концерном АРГ.

Проблема керівництва даної компанії полягала у тому, що вони недооцінювали здатність бенчмаркінгу національної безпеки як постійно здійснюваного процесу, який має бути спрямовано не тільки на відповідність конкуренції, а й на перемогу над нею. У даному випадку бенчмаркінг національної безпеки має розглядатися як процес, що створює не тільки новий товар (у нашому випадку обумовлений рівень безпеки об'єкта), а й просуває його на ринок. Доволі успішною у даному напрямі можна назвати роботу української компанії "Епос", яка посіла чільне місце у сфері забезпечення інформаційної безпеки, більше цього, постійно вдосконалює власні напрацювання та рівень, що дає змогу їй впродовж тривалого часу утримувати пальму першості як бездоганного лідера у цій сфері.

У даному випадку необхідно розуміти, що головним мірилом бенчмаркінгу є об'єкт. Саме його незадоволені потреби та інтереси у безпеці мають стимулювати компанії до підвищення ефективності їх функціонування. Причому увага має приділятися не тільки самому результату, а й процесу.

З огляду на це, бенчмаркінг національної безпеки – планомірне вивчення кращої практики конкурентів і лідируючих компаній, порівняння власного процесу забезпечення безпеки з еталонними зразками з метою впровадження кращих методів у власну діяльність.

Таким чином, ми виділяємо наступні складові бенчмаркінгу безпеки:

● систематичний моніторинг (спостереження, оцінка і прогноз) кращої практики забезпечення безпеки;

● систематичне навчання на кращих прикладах забезпечення безпеки;

● адаптація отриманого досвіду до власної специфіки забезпечення безпеки;

● застосування отриманого досвіду у власну діяльність;

● оцінка процесу та результату застосування ефективних технологій у власній діяльності;

● вироблення стратегії подальшого бенчмаркінгу національної безпеки.

Дійсною і реальною причиною проведення бенчмаркінга національної безпеки і, передусім, початком проведення досліджень саме у цій сфері, є прагнення компаній до досягнення конкурентоздатності. Бенчмаркінг національної безпеки є дієвим процесом, що дає змогу перетворити неефективну діяльність в ефективну та прибуткову. Так, наприклад, нині, окрім Києва, відсутні компанії, які займаються підготовкою водіїв-тілоохоронців. Можна назвати тільки фірму Альфа-Щит, а також Академію водійської майстерності, які навчають контраварійному водінню. Втім послуги щодо надання послуг водіїв-тілоохоронців пропонують багато компаній. Звичайно, це ще раз доводить, що бенчмаркінг національної безпеки є не тільки новою науковою дисципліною, а й взагалі новим напрямом на практиці.

До предмету бенчмаркінгу національної безпеки належать процеси забезпечення безпеки.

Об'єктом бенчмаркінгу національної безпеки є компанія-конкурент, яка більш ефективно забезпечує безпеку або загалом, або у певній сфері життєдіяльності, що обумовлено або кращими результатами, або застосуванням кращих методів забезпечення безпеки.

Суб'єктом бенчмаркінгу національної безпеки виступає компанія, яка вбачає потреба у підвищенні ефективності процесів забезпечення безпеки через застосування бенчмаркінга.

Звичайно, голови багатьох компаній прагнуть мислити, виходячи виключно з критеріїв ефективності. Керівникам потрібен результат – велика кількість клієнтів. Відтак, якщо у компанії конкурента кількість є більшою, вони воліють знати, що є контрольною точкою, при цьому подеколи втрачають процес, який визначає досягнення цієї контрольної точки. Отже, професіонали мають усвідомити, що при проведенні бенчмаркінгу найбільший результат забезпечує зосередження на процесах забезпечення безпеки та їх удосконаленні. За іншого випадку керівники служб безпеки блукатимуть манівцями, а їх діяльність буде більш схожою на танці сліпих на мінному полі. У більш загальному плані, і ми вже окреслили з цього приводу власне бачення, при проведенні бенчмаркінгу національної безпеки керівник має послуговуватись процесно-орієнтовним, а не проблемно-орієнтовним підходом.

Ми дотримуємося позиції, згідно з якою компанії, що надають послуги із забезпечення безпеки, особливо в недержавному секторі, втратили зв'язок з основними бізнес-процесами (у даному випадку забезпечення безпеки є бізнес процесом, оскільки для суб'єкта забезпечення безпеки це є процесом, який приносить прибуток). У кампанії важко знайти спеціалістів, які б могли надати опис важливого для компанії процесу. В усіх процесах можна виділити параметри входу, етапи процесу, параметри виходу, зворотний зв'язок і результат. Причому такий підхід є не новим, вів вже давно використовуються у класичній теорії соціального управління.

За даної схеми параметри входу – потреба (інтерес) об'єкта у забезпеченні безпеки;

● етапи процесу – сама діяльність, спрямована на забезпечення обумовленого договором рівня безпеки;

● пара метри виходу – гарантований результат (обумовлений договором рівень безпеки об'єкта), критерій результатів – процент повторних замовлень цього клієнта, а також звернень за даним видом послуг інших клієнтів за його рекомендацією.

Отже предметом бенчмаркінга безпеки (БМБ) є процес і результат забезпечення безпеки однією компанією, а також процес і результат використання отриманої інформації на користь власної організації. БМБ не можна обмежувати тільки контрольною точкою, лишаючи поза увагою сам контекст і умови та чинники її досягнення, що умовно називають процесом. Водночас хотіли акцентувати увагу і на тій обставиш, що обмежувати бенчмаркінг тільки вивченням самого процесу без розроблення ефективної методології застосування результатів успіху для власної компанії та вивчення результатів цього застосування є не повним. За таких умов порушується зворотний зв'язок, за допомогою якого і можна оцінити результат та ефективність впровадження успішного процесу і результат в діяльність іншої організації. На жаль, в Україні, дана теза ще не знайшла широко розуміння та розповсюдження, тому що здебільшого для забезпечення безпеки звертаються або до правоохоронців (чинних або колишніх), або, і це у кращому випадку, до своїх знайомих, котрі працюють на ривку безпеки. Так само, як і компанії, що працюють на даному ринку, не дуже часто використовують механізм зворотного зв'язку для підвищення ефективності власної діяльності, що напевно і в однією з причин певної недовіри пересічних громадян до недержавних компаній, що надають послуги у сфері безпеки.

Здебільшого, якщо проаналізувати діяльність нині існуючих компаній у даній сфері, то можна дійти цікавого висновку: усі вони рекламують результати, жоден не каже про підвищення ефективності процесу. Так, наприклад можна почути:

● про зменшення часу для приїзду чергової машини на об'єкт, що охороняється;

● про зменшення кількості часу на відстріл 8 патронів;

● збільшення кількості об'єктів, що охороняються, збільшення осіб, що у минулому працювали у правоохоронних органах тощо.

Таким чином, нам демонструють колишній результат, а не сьогоднішній. Нам демонструють порівняння результатів (кращих контрольних точок), замість того, щоб продемонструвати порівняння процесів. У цьому, на наше глибоке переконання, і криється проблема у сучасному бізнесі в сфері безпеки.

Наприклад, у Москві є розробленою і успішно діє програма щодо відео спостереження за вулицями та місцями найбільшого скупчення людей. Причому за допомогою спеціально розробленої програми увесь відеоматеріал обробляється комп'ютером і в разі знаходження небезпечних, або таких що становлять загрозу, об'єктів на екрані оператора видається сигнал – йому залишається на власні очі подивитись на екран і в разі ідентифікації небезпеки повідомити міліцію. Втім дана практика нашим компаніями не вивчається. Взагалі недержавний сектор безпеки є нині несформованим, і таким що має багатющий потенціал для свого розвитку, причому опираючись на здобутки не тільки емпіричні, а й наукові.

Маємо відстежувати процеси, які передували успіху, складовим компонентом яких є методи.

Однією з головних цілей бенчмаркінгу національної безпеки є забезпечення можливості моніторингу адаптації та втілення кращих результатів до власної сфери діяльності, левову частку увагу приділяючи процесам, а не контрольним точкам.

Завданнями бенчмаркінгу національної безпеки виступають. 1. Проаналізувати діяльність. Компанії, що здійснюють БМБ, мають оцінити слабкі та сильні сторони існуючих процесів забезпечення безпеки, проаналізувати критично важливі складові затрат, врахувати претензії та потреби клієнтів у безпеці, виділити сфери діяльності, які мають бути вдосконалені та в яких необхідно зменшити час циклу, віднайти способи зменшити кількість помилок І недоліків або зменшити обіг активів.

2. Знати конкурентів і лідерів у певній галузі безпеки. Компанії, що здійснюють бенчмаркінг, мають вияснити, хто є кращим з кращих. Насамперед, це залежить від вміння та можливості керівника тієї чи іншої компанії визнати себе у чомусь недосконалим, а тому виявити бажання перейняти досвід інших. Яскравим прикладом тому, є компанія Майстер Сек'юріті, президент якої читає лекції у одному з навчальних закладів, і на своїх заняттях наводить приклади позитивної роботи тільки своєї фірми, водночас, критикуючи решту інших компаній, що надають послуги в сфері безпеки. Це підкреслює потреба удосконалення підходів щодо ідентифікації конкурентів, а також здатності усвідомлювати та переймати позитивний та кращий досвід інших. Керівник, який вважає діяльність свої фірми досконалою є утопістом, а незастосування методів бенчмаркінгу може призвести до розпаду і банкрутства не тільки даної компанії, а й іміджу її керівника.

3. Підключити до процесу забезпечення безпеки кращих з кращих. Компанії, що зацікавлені у проведенні бенчмаркінгу, мають вчитися у лідерів, визначити точку, в якій вони перебувають і подальший напрям, дізнатися, якими є найкращі методи компаній-лідерів, визначити їх способи підвищення ефективності та перейняти такі. Саме тому для забезпечення безпеки мають залучатися найкращі, а не тільки ті, хто проходив службу в правоохоронних органах.

4. Досягнути переваги. Компанії, які застосували бенчмаркінг, мають спромогтися досягти результатів, які б стали новими контрольними точками проведення бенчмаркінга.

Отже, головним, що маємо винести з цього, є те, що бажані результати можуть бути досяжними тільки через зміну процесів. Бенчмаркінг національної безпеки, що ґрунтується на процесі, є бенчмаркінгом результативним.

Що стосується принципів БМБ то вони збігаються із загальними принципами та процесами, котрі були розглянути вами у попередніх розділах. Відтак, доцільним вважаємо розглянути перспективи розвитку бенчмаркінга національної безпеки в Україні.

10.3.2. Перспективи розвитку бенчмаркінга національної безпеки в Україні

Дуже важко щось передбачати. Це належить особливо і до бенчмаркінгу, який перебуває на стадії формування, що обумовлено інтересом, який виявляється до теми удосконалення забезпечення безпеки і різноманітністю організацій і окремих осіб, які використовують бенчмаркінг на практиці. Завдячуючи появі нових методик доцільніше говорити про стадії розвитку бенчмаркінга, ніж про остаточну концепцію його розуміння. Одним із способів оцінки майбутнього бенчмаркінгу є розгляд головних позицій пізнання управління бенчмаркінгом. Зрозуміти значення бенчмаркінга в майбутньому можливо через оцінку деяких проблем, що виникають, які, у кінцевому випадку, мають бути вирішені за допомогою бенчмаркінгу, що призведе до остаточного формування процесу як інструмента удосконалення бізнесу.

Передусім необхідно тверезо підходити до класифікації процесів забезпечення безпеки, ґрунтуючись на методології бенчмаркінгу. Дана класифікація має бути орієнтованою на процес, а не на діяльність або бачення організації. Система класифікації має:

● враховувати точку зору споживача послуг безпеки;

● бути простою при використанні;

● використовувати визначення, що є зрозумілими і неспеціалісту;

● володіти зрозумілою структурою;

● демонструвати природну взаємодію і зв'язок;

● бути заснованою на ієрархічному поглядові на компанію.

Система класифікація має бути гнучкою і передбачати можливість включення нової інформації. Класифікацію необхідно використовувати в якості інструмента діагностики з тим, щоб зрозуміти діяльність компанії, і те, як вона безпосередньо здійснюється. Класифікація має забезпечити чіткіше і повніше розуміння меж і наступності процесів, через те, що її відсутність негативно впливає на ефективність досліджень, що проводяться.

До основних чинників, що лежать в основі бенчмаркінгу національної безпеки належать:

● впевненість у потребі змін;

● визначення того, що саме має бути змінено;

● уявлення про те, як ці зміни вплинуть на організацію загалом. Значення бенчмаркінга національної безпеки:

● існуюча розбіжність між методами, що застосовуються однією компанією та методами, що застосовуються іншою, створює потреба перетворень;

● розуміння кращих методів, що застосовуються в галузі забезпечення безпеки, визначає, що саме має бути змінено;

● методи забезпечення безпеки, які були віднайдені в інших організаціях, дають уявлення про кінцевий результат перетворень.

При цьому бенчмаркінг національної безпеки застосовується на постійній основі і охоплює усю компанію. Також має існувати усвідомлена потреба пошуку і впровадження кращих методів організації процесів забезпечення безпеки.

Постає логічне запитання: як досягти досконалості бенчмаркінга безпеки? Як розпізнати його?

Для цього необхідно розуміти декілька чинників:

● процес управління – комплекс заходів, спрямованих на організацію, підтримку та забезпечення діяльності по бенчмаркінгу;

● логічне обґрунтування бенчмаркінга;

● таким буде сам процес розвитку бізнесу;

● усвідомлення взаємозв'язку між бенчмаркінгом та удосконаленням бізнес-процесів, за нашого випадку процесів забезпечення безпеки;

● розуміння органічної єдності бенчмаркінга з іншими ініціативами, спрямованими на удосконалення діяльності організації.

Рівень проведення бенчмаркінга залежить від того, наскільки послідовно здійснюється дослідження керівництвом компанії. БМБ має сприйматися як основний інструмент підвищення якості послуг в сфері безпеки. Прямий та зворотний зв'язок БМБ і результатів діяльності компанії слугує безпосереднім доказом його цінності. БМБ має сприйматися як основний інструмент забезпечення конкуре нтоздатності, підтримки вимог клієнтів і ефективної діяльності компанії.

Бенчмаркінг національної безпеки це процес навчання кращим методам забезпечення безпеки.

Висновки

Таким чином, бенчмаркінг можна розглядати як один з найважливіших напрямків стратегічно орієнтованих маркетингових досліджень. Бенчмаркінговий підхід приводить до істотної зміни процедури ухвалення рішення при здійсненні контролінгу. Традиційно контролінгові рішення приймалися на основі результатів контролінгових досліджень і інтуїції менеджерів щодо комплексу контролінгу. На основі цього розроблялася контролінгова стратегія фірми. Сучасні умови бізнесу призводять до того, що для забезпечення конкурентоздатності фірми і її стійкого положення подібних дій стає недостатньо. Необхідне вивчення досвіду діяльності та поведінки на ринку лідерів бізнесу для підвищення обґрунтованості стратегій маркетингу.

Бенчмаркінг національної безпеки представляє собою пошук і застосування на практиці найкращих методів забезпечення безпеки. Запозичення або адаптація кращих методів дає змогу організації підняти процеси забезпечення безпеки на рівень, що забезпечує лідерство. Встановлення критеріїв ефективності через бенчмаркінг є дійовим засобом ідентифікації організацій, що володіють значно більш високим рівнем і які можуть володіти кращими методами. Втім дійсна перевага бенчмаркінга полягає в розумінні таких методів, які дають змогу організації перейняти досвід.

Отже бенчмаркінг національної безпеки необхідно здійснювати щодо таких об'єктів.

1. Продукції та послуг, що дасть змогу визначити властивості та функції, цінні з погляду споживача, які використовуються при плануванні заходів безпеки, проектуванні, розробленні; зазвичай вона визначається як мета розроблення тих чи інших заходів безпеки і методів визначення технологій.

2. Бізнес-процесів, що є основою для удосконалення та реінжиніринга бізнес-процесів. Це має складати невід'ємну частину ініціативи загального безперервного процесу підвищення якості, яка забезпечує досягнення цілей і задач компанії.

3. Критеріїв ефективності. Результатом проведення бенчмаркінга продукції, послуг і процесів є визначення та обґрунтування цілей щодо декількох важливих для компанії критеріїв ефективності. Відтак, при проведенні заходів по плануванню і операційних оглядів необхідно уявляти ці контрольні точки бенчмаркінгу, причому обговорення досягнутих результатів щодо таких точок має являтися стандартним пунктом порядку денного.

Бенчмаркінг національної безпеки майбутнього базується на таких постулатах:

1. Бенчмаркінг національної безпеки є процесом, що постійно розвивається. Так само, як безпека представляє собою процес управління джерелами загроз і рівнями їх небезпек, так і бенчмаркінг є процесом вивчення та впровадження кращих методів у власну діяльність.

2. Необхідне уніфіковано розуміння бенчмаркінга і загальновизнана класифікація бізнес-процесів, тобто процесів забезпечення безпеки.

3. Система класифікації має використовуватися в якості інструмента діагностики, який дає змогу позбутися повторних досліджень і забезпечує чіткіше визначення меж процесів.

4. Необхідно розробити еталонну модель бенчмаркінгу національної безпеки.

5. Необхідно використовувати тенета професіоналів – антропний чинник бенчмаркінга, що включає і використання електронних мереж.

6. Бенчмаркінг відіграє вирішальну значення при застосуванні бенчмаркінгу.

7. Для збереження конкурентоздатності організації необхідно цілеспрямоване, швидке і безперервне навчання кращим методам забезпечення безпеки.

8. Досконалість у бенчмаркінгу національної безпеки досягається через послідовний менеджмент процесу дослідження.

Звичайно, ми розглянули далеко не повне коло питань, що стосуються бенчмаркінгу, втім намагалися продемонструвати його проблемні сторони, і особливо специфіку щодо сфери забезпечення безпеки. Важливим вважаємо подальший розвиток даної галузі знань, а також впровадження у практику теоретичних надбань бенчмаркінгу національної безпеки, який для України є новим напрямом безпекознавчих досліджень.

Контрольні завдання для самоперевірки

1. Поняття та сутність бенчмаркінгу.

2. Механізм бенчмаркінгу.

3. Поняття та зміст бенчмаркінгу національної безпеки.

Завдання для самопідготовки

1. Окресліть перспективи розвитку бенчмаркінга національної безпеки.

2. Місце та значення конкурентної розвідки в забезпеченні національної безпеки держави.

3. Значення державних розвідувальних органів у забезпеченні безпеки недержавних суб'єктів господарювання.

Список рекомендованої літератури

1. Багиев ГЛ., Аренков И А., Мартынова М.В. Benchmarking у розробленні стратегій маркетингу// Маркетинг у системі керування підприємництвом. – К. : 1996.

2. Боган К. Бизнес-разведка. Внедрение передовых технологий: пер. с англ./ Кристофер Боган, Майкл Инглиш: под общей ред. Б.Л. Резничен-ко. – М. : Вершина, 2006. – 368 с.

3. Голубков Е.П. Основы маркетинга. Учебник. – М. : Финпресс, 1999.

4. Кемп С. Роберт Легальный промышленный шпионаж: Бенчмаркикт бизнес-процессов: технологии поиска и внедрения лучших методов работы ваших конкурентов/ пер. с англ., Под ред. О.Б. Максимовой. – Днепропетровск: Баланс-Клуб, 2004. – 416 с.

5. Клейнер Г.Б., Тамбовцев ВЛ., Качалов РМ. Предприятие в нестабильной экономической среде. – М. : Экономика, 1997.

6. Кубушкин НИ. Основы менеджмента. – Минск: Новое знание, 2001.

7. Кузнецов/ OJ3., Подлееных ВЛ. Основы менеджмента. – Спб.: Ол-бис, 1998.

8. Уткин ЗА. Курс менеджмента. – М. : Зеркало, 2001.

Додаток А. Перелік питань до підсумкового заняття

1. Окресліть потребу формування загальної теорії національної безпеки (національного безпекознавства).

2. Сутність та зміст національного безпекознавства.

3. Зміст основних категорій національного безпекознавства.

4. Теорія національного безпекознавства в системі наук.

5. Структура наукового підходу до вивчення структурних елементів національної безпеки.

6. У чому полягає відмінність національного безпекознавства від теорії безпеки життєдіяльності.

7. До яких наук має належати національне безпекознавство: юридичних, воєнних, соціальних тощо.

8. Розкрийте зміст періодизації парадигм національної безпеки.

9. Евристичні можливості синергетики під час формування національного безпекознавства.

10. Поняття та зміст системи національної безпеки України.

11. Мета, завдання та функції системи національної безпеки України.

12. Принципи побудови та функціонування системи національної безпеки України.

13. Сили та засоби системи забезпечення національної безпеки України.

14. Структура системи національної безпеки України.

15. Поняття та зміст системи управління національною безпекою.

16. Компетенція основних складових системи управління національною безпекою.

17. Структура сил національної безпеки України.

18. Окресліть методи і засоби дослідження системи управління національною безпекою.

19. Опишіть модель системи управління національною безпекою.

20. Розробіть механізм взаємоузгодження інтересів особи, суспільства та держави.

21. Поняття нормативно-правового поля системи забезпечення національної безпеки. Його відмінність від нормативно-правового регулювання.

22. Значення права в системі забезпечення національної безпеки.

23. Методологія формування правого поля забезпечення національної безпеки.

24. Підходи до формування Концепції національної безпеки.

26. Підходи до формування доктрин національної безпеки.

26. Основні положення Закону України "Про основи національної безпеки України".

27. Модель ієрархічної системи нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини в системі забезпечення національної безпеки.

28. Принципи розроблення проекту Концепції національної безпеки.

29. Окресліть дерево доктрин національної безпеки.

30. Поняття та зміст інформаційної безпеки.

31. Стан правового забезпечення інформаційної безпеки України.

32. Основні джерела загроз національній безпеці в інформаційній сфері на сучасному етапі розвитку України.

33. Зміст системи інформаційної безпеки.

34. Мета та завдання системи забезпечення інформаційної безпеки.

35. Основні напрями державної політики національної безпеки в

інформаційній сфері.

36. Розробити проект доктрини інформаційної безпеки.

37. Характер та зміст сучасних інформаційних війн.

38. Інформаційні аспекти боротьби з техногенним тероризмом.

39. Поняття та зміст геополітики.

40. Поняття та основні складові геополітичної безпеки.

41. Сучасні джерела загроз геополітичній безпеці України.

42. Система забезпечення геополітичної безпеки.

43. Пріоритетні напрями розвитку системи забезпечення національної безпеки в гео-політичній сфері.

44. Розкрийте зміст співвідношення концепції національного інтересу і концепції глобалістики.

45. Окресліть місце та значення України в структурах міжнародної безпеки в контексті змін безпекознавчих парадигм.

46. Значення України у формуванні центральноєвропейської цивілізації.

47. Змоделюйте періодизацію світових цивілізацій.

48. Поняття та зміст екологічної безпеки.

49. Поняття та види джерел загроз і небезпек національній безпеці України в екологічній сфері.

50. Система екологічної безпеки.

51. Пріоритетні напрями розвитку системи забезпечення екологічної безпеки.

52. Характер та зміст сучасних екологічних війн.

53. Можливості України щодо моніторингу екологічних війн.

54. Поняття та зміст воєнної небезпеки, її відмінність від воєнної загрози.

55. Окресліть чинники, що впливають на ступінь воєнної безпеки.

56. Визначте основні джерела загроз воєнній безпеці на сучасному етапі розвитку України.

57. Призначення системи забезпечення воєнної безпеки.

58. Правові основи забезпечення воєнної безпеки

59. Окресліть структурні елементи системи забезпечення воєнної безпеки

60. Окресліть сучасний стан воєнної безпеки України.

61. Які основні напрями реформування Збройних сил України.

62. Поняття та зміст війни.

63. Модель Збройних сил України на сучасному етапі розвитку.

64. Класифікація війн.

65. Концептуальні можливості Збройних сил України щодо ведення війн шостого покоління.

66. Перспективи формування повітряно-космічних України.

67. Основні положення стратегії національної безпеки США.

68. Історичне підґрунтя формування концепції безпеки Китаю.

69. Післявоєнна політика національної безпеки Німеччини.

70. Політика національної безпеки Франції.

71. Основні положення державної стратегії Японія у XXI столітті.

72. Концепція національної безпеки Монголії.

73. Концепція національної безпеки Республіки Молдова.

74. Концепція національної безпеки Республіки Білорусь.

75. Концепція національної безпеки Російської Федерації.

76. Окресліть зміст формування євразійської цивілізації.

77. Проаналізувавши зміст концепцій національної безпеки, складіть власний проект концепції національної безпеки України.

78. Окресліть зміст періодизації світових цивілізацій.

79. Поняття та зміст недержавної системи національної безпеки.

80. Стан національної безпеки та основні завдання недержавних суб'єктів з їх забезпечення.

81. Види джерел загроз і небезпек національній безпеці, управління якими може здійснювати недержавна система забезпечення національної безпеки.

82. Напрями розвитку системи забезпечення національної безпеки недержавною системою.