ПЕРЕДМОВА.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ

Імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО

І.М. Карташов, С.О. Ковжога

А.В. Писарєв

БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

Навчальний посібник

Харків

З М І С Т

Використані скорочення................................................ 5

ВИКОРИСТАНІ СКОРОЧЕННЯ

АЕС – атомна електростанція

БЗ – біологічні засоби

БЖД – безпека життєдіяльності

БОВ – боєприпаси об’ємного вибуху

ВР – вибухові речовини

ГДД – гранично допустима доза

ГЛ – газорозрядний лічильник

ДП – дозиметричний прилад

ЕМІ – електромагнітний імпульс

ЗМУ – засоби масового ураження

ЗР – запалювальні речовини

ІВ – іонізуюче випромінювання

ІК – іонізаційна камера

НС – надзвичайна ситуація

НХР – небезпечні хімічні речовини

ОР – отруйні речовини

ПРУ – протирадіаційне укриття

РНО – радіаційно небезпечний об’єкт

РФ – радіаційний фон

РР – радіоактивні речовини

СІ – система інтернаціональна

ХНО – хімічно небезпечний об’єкт

ЦО – цивільна оборона

С₅₀ – концентрація, при якій уражається 50%

D₅₀ – доза, при якій уражається 50%

ПЕРЕДМОВА

В Україні, як і в інших європейських країнах, існує державна програма із забезпечення безпеки життєдіяльності людини. Правоохоронні органи, яким належить одна з провідних ролей у її реалізації, не тільки здійснюють контроль за виконанням існуючих нормативних актів, але й беруть участь у їх розробці та вдосконаленні.

Важливість саме наукового рівня обізнаності фахівців правничих спеціальностей на проблемах захисту й організації безпеки населення в надзвичайних ситуаціях є беззаперечною. На жаль, ці проблеми не є усталеними, вони весь час змінюються в напрямку ускладнення, особливо після аврії на ЧАЕС, теракту 11 вересня, війни в Іраку тощо.

Посібники з безпеки життєдіяльності людини, написані В.Н. Лапіним, Н.М. Заверухою, Я.І. Бердиєм, В.С. Джигиреєм, Є.П. Желібо зі співавторами, сприяють утвердженню “Безпекижиттєдіяльності” як нормативної дисципліни у вищих навчальних закладах, хоча деякі з них і мають здебільшого галузеве призначення, а інколи і дублюють матеріал, набутий читачем через життєвий досвід та при вивченні цього курсу в середній школі.

Пропонований навчальний посібник “Безпека життєдіяль-ності у надзвичайних ситуаціях” не тільки поглиблює й оновлює матеріал про основні поняття та закони загальної екології, чинники навколишнього середовища і можливий характер впливу на життєдіяльність людини, але й розширює уявлення про сучасні засоби й способи захисту населення, зокрема працівників підприємств та установ у надзвичайних ситуаціях з урахуванням важливої ролі у здійсненні пов’язаних з цим заходів правоохоронних органів України. Авторами використано позитивний досвід викладання дисциплін “Безпека життєдіяль-ності”, “Охорона праці”, “Цивільна оборона” та вимоги навчальної програми.

Посібник розрахований, насамперед, на майбутніх правознавців, але може бути корисним для студентів усіх навчальних закладів незалежно від профілю, а також для керівників об’єктів та працівників органів державного управління.

ВСТУП

Видатні відкриття кінця ХІХ ст. (періодичного закону хімічних елементів, рентгенівських променів, явища радіоактивності тощо) обумовили значний прогрес у розвитку багатьох галузей науки.

Було синтезовано десятки тисяч хімічних сполук для потреб промисловості й сільського господарства. Деякі хімічні речовини з отруйними властивостями знайшли застосування у воєнних цілях. У роки першої світової війни (1914 – 1918) з’явився новий вид зброї – хімічної.

З відкриттям нейтрона (1932) почалася напружена ро-бота з вивчення ядерних перетворень і одержання ядерної енергії.

У 1939 р. німецькі радіохіміки О.Ган і Ф.Штрассман сповістили науковий світ про можливість розпаду ядер урану внаслідок опромінення їх нейтронами і виділення в результаті процесу ядерної енергії.

Ланцюгова реакція розподілу ядер урану відкрила небачені можливості практичного використання ядерних реакцій у багатьох галузях науки і промисловості. Здійснилося пророц-твоакадеміка В.І.Вернадського, який у 1922 р. писав: “Ми наближаємося до великого перевороту в житті людства, з яким не може порівнятися ніщо з того, що ним раніше пережито. Недалеко той час, коли людина матиме у своїх руках атомну енергію – таке джерело сили, яке дасть їй можливість будувати своє життя, як вона захоче. Це може трапитися в найближчі роки, може відбутися через століття. Але ясно, що це повинно статися”.

Відкриття атомної енергії відбулося менш як за 20 років після сказаного великим ученим. З цього моменту почався новий етап як у розвитку науки, пов’язаної з подальшим її вивченням, так і промисловості, в якій на практиці застосовувалися можливості нового виду енергії у мирних і воєнних цілях. До останнього спонукала також друга світова війна. Необмежені кошти, виділені урядом США, дозволили Е.Фермі побудувати в 1942 р. у Чикаго перший атомний реактор і забезпечити тим самим створення і застосування в 1945 р. двох ядерних бомб, які знищили Хіросіму і Нагасакі. Потужність кожної бомби дорівнювала 20 тис. т тринітротолуолу (тротилу).

Успіхів у освоєнні атомної енергії досягли в наступні роки колишній СРСР, Англія, Франція та інші держави.

Таким чином, наукові відкриття, що відбулися наприкінці ХІХ ст. і наступні десятиліття ХХ ст., істотно вплинули на безпеку життєдіяльності населення нашої планети і багато в чому обумовили необхідність вживання заходів захисту людини від можливого їх використання у воєнних цілях.

Загальновідомо, що майже всі сучасні глобальні проблеми, пов’язані зі здоров’ям людини, є екологічними. Їх неможливо успішно вирішити без розуміння суті процесів, які відбуваються в біосфері, без застосування нових знань із біології, фізики, хімії, інших природознавчих наук.

На початку 50-х рр. ХХ ст. у більшості європейських країн були створені державні системи цивільної оборони.

Після аварій на хімічних підприємствах і Чорнобиль-ської трагедії питання безпеки населення набуло державного значення не тільки у країнах Європи, але й Азії і Америки.

Неодмінною умовою рішення цієї складної багатопланової проблеми є об’єднання зусиль вчених для створення наукових напрямів і навчальних дисциплін, які б забезпечували підготовку кваліфікованих фахівців, здатних виконувати завдання безпеки життєдіяльності в небезпечних ситуаціях широких верств населення.

Все це обумовило предмет дисципліни “Безпека життєдіяльності” – вивчення причин і джерел руйнування біосфери Землі й факторів, що негативно впливають на життєве середовище людини та її життєдіяльність, а також засобів і способів захисту від їхнього впливу.