Специфіка наслідків надзвичайних ситуацій соціально-політичного і воєнного характеру

У виникненні надзвичайних ситуацій соціально-політичного або воєнного характеру особливе місце займає теро­ризм. Ця проблема набула загрози наприкінці XX ст., а 11 ве­ресня 2001 р. терористичні акти у США шокували весь світ жорстокістю і масовою загибеллю людей.

Надзвичайні ситуації, породжені терористичними методами, здійснюються злочинцями-одинаками, екстремістськими організа­ціями, а також спецслужбами певних держав. Усі збройні конфлікти, що виникали останніми роками в Азії, Африці, на Близькому Сході, на території країн СНД, супроводжувалися диверсійно-терористичними актами, внаслідок яких страждало мирне населення.

Мета терористичних актів – посіяти паніку, страх серед населен­ня, організувати протести проти політики урядів і правоохоронних органів, завдати економічних збитків державі чи приватним фірмам, знищити політичних або економічних супротивників.

Тероризм став набувати характеру катастроф. Свідченням цього є можливість застосування терористами засобів масового ураження.

Великомасштабні терористичні акти із застосуванням отруйної речовини нервово-паралітичної дії (типу зарин), здійснені релігій­ною організацією „Аум Сінріке” в Японії у 1994 і 1995 рр. у 16 підземних станціях метро, призвели до загибелі 19 людей і отруєнь різного ступеня понад 4 тис.

Приклад терористичних актів у вересні 2001 р. у США свідчить про реальну загрозу ядерного тероризму, а саме: приведення в дію ядерних вибухових пристроїв, забруднення радіоактивними речови­нами, пошкодження або зруйнування ядерних реакторів, що може повторити масштаби Чорнобильської катастрофи.

Існує загроза виникнення НС “техногенного тероризму”, особливо на хімічних складах, підприємствах хімічної промисловості, у технологічному процесі яких використовують НХР.

У грудні 1995 р. у Франції під час протестів у промисловості саботажники засипали сіль в охолоджувальний контур атомної елек­тростанції Блейс. На Інглінській атомній електростанції злочинне угруповання погрожувало вибухом, а також такі погрози були від робітника заводу з ремонту атомних підводних човнів.

Широке розгортання тактичної ядерної зброї, поширення ядер­них матеріалів і наявність доступної технології виготовлення боє­припасів із радіоактивних матеріалів підвищує ймовірність використання ядерної енергії терористами. Відомо про дії терористичної групи, яка планувала викрадення ядерної зброї в Європі.

Використання ядерних установок і зброї з метою шантажу може мати великі політичні наслідки.

У 1985 р. у США була створена Міжнародна організація особливо­го призначення, завданням якої стало попередження ядерного тероризму. Ця організація розробила рекомендації для за­побігання ядерному тероризму із застосуванням фізичного захисту ядерних матеріалів, боєприпасів і установок. Вашингтонським інсти­тутом з ядерного контролю розроблено електронний кодований за­мок. Це електронний вимикач, який вмикається тільки за умови пере­дачі з командного пункту кодованих радіосигналів. Такі замки вста­новлені на ядерних боєприпасах. Також розроблено систему захисту атомних електростанцій, яка працює в багатьох країнах. Останнім часом така система захисту впроваджується і в Україні.

Є загроза тероризму в сільському господарстві, де можуть бути використані біологічні засоби ураження продуктів харчування, сільськогоспо­дарських рослин і тварин, внаслідок чого загинуть найбільш поширені й цінні сільськогосподарські рослини і тварини, різко зменшиться постачання населенню продуктів харчування, виникнуть масові захворювання, голод. У 1995 р. диверсанти таджицької опозиції заразили кавуни і персики сечею хворих на інфекційний гепатит (хвороба Боткіна) й отруїли в Курган-Тюбе майже весь особовий склад ракет­ного дивізіону 201-ї миротворчої дивізії.

Небезпечним є „електромагнітний тероризм” як складова „інфор­маційного тероризму”. Це можливість використання електротехніч­них пристроїв для створення електромагнітноговипромінювання і полів високої напруги для впливу на конкретні системи й технічні засоби з метою виведення з ладу або дезорганізації їх роботи. Це особливо небезпечно для державної інфраструктури через те, що дер­жавні системи зв’язку й управління технічно недостатньо захищені від впливу електромагнітних випромінювань.

Надзвичайні ситуації як наслідок терористичних актів – це мож­ливі великі людські жертви, масова загибель сільськогосподар­ських тварин, значні матеріальні збитки і психологічний стрес насе­лення. Світ у цьому переконався, коли в результаті терористичних актів у вересні 2001 р. паніка і відчай охопили мільйони людей, загинуло 276 осіб у Нью-Йорку, 189 осіб у Вашингтоні та 44 особи на місці падіння літака у Пенсільванії, пропало безвісти під руїнами Всесвітнього торговельного центру 6800 осіб.

Я д е р н а з б р о я перебуває на озброєнні багатьох армій світу з кінця 40-х рр. ХХ ст. і є найбільш руйнівним й уражаючим засобом ведення війни.

На відміну від звичайних засобів збройної боротьби, заснованих на звичайних вибухових речовинах (тротил та ін.), бойові властивості ядерної зброї засновані на використанні ядерної енергії і характеризуються п’ятьма вражаючими факторами: 1) повітряною ударною (вибуховою) хвилею; 2) світловим випромінюванням; 3) проникаючою радіацією; 4) радіоактивним зараженням; 5) електромагнітним імпульсом.

Наявність у ядерних боєприпасів п’яти вражаючих факторів обумовлює різноманіття механізмів і наслідків впливу цієї зброї на навколишнє середовище й людину. Характер і мас-штаби впливу ядерної зброї на довкілля та людину залежать від виду й потужності ядерного вибуху.

Ядерні вибухи можуть бути: наземні (надводні), підземні (підводні), повітряні й висотні.

Потужність ядерних боєприпасів прийнято оцінювати тротиловим еквівалентом – кількістю тротилу, енергія вибуху якого еквівалентна енергії вибуху даних ядерних боєприпасів. Одиницею виміру потужності ядерного вибуху є тонна, кілотонна, мегатонна (т, кт, Мт).

Найбільш небезпечними для навколишнього середовища і людини є низькі повітряні й наземні ядерні вибухи, за яких створюються найбільш сприятливі умови для утворення усіх п’яти вражаючих факторів.

Повітряна ударна хвиля є одним з основних уражаючих факторів ядерного вибуху, на утворення якої витрачається близько 50% енергії вибуху. Ударна хвиля являє собою область різко стиснутого повітря, що поширюється з надзвуковою швидкістю.

Основними параметрами повітряної ударної хвилі, які обумовлюють її уражаючу дію на людину й об’єкти, є: надлишковий тиск у фронті (∆ Р_ф), швидкісний напір (∆ Р_СК) і тривалість дії. Одиницею виміру ∆ Р_ф (∆ Р_СК) у системі СІ є паскаль (Па), а позасистемною – кгс/см² (1 кПа = 0,01 кгс/см²).

Величини основних параметрів повітряної ударної хвилі (надлишковий тиск ∆ Р_ф, швидкість поширення й ін.) залежать від відстані R, потужності вибуху q і підпорядковуютьсязакону подібності, відповідно до якого відстань від місця вибуху до точки з заданими параметрами у фронті повітряної ударної хвилі пропорційна кореню кубічному з тротилового еквівалента. Отже, якщо R₁ – відстань від центра вибуху потужністю q₁,то при вибуху потужністю q₂ однакові значення надлишкового тиску ∆ Р_ф (чи іншого параметра) будуть мати місце на відстані R₂, тобто

Закон подібності дає можливість визначати параметри повітряної ударної хвилі на різних відстанях від епіцентру вибуху будь-якої потужності, якщо ці параметри відомі для вибуху якої-небудь визначеної потужності.

Приклад. Визначити відстань від епіцентру повітряного ядерного вибуху потужністю q₂ = 10 кт, якщо відомо, що при вибуху q₁ = 1 кт, величина ∆ Р_ф = 10 кПа створюється на відстаніR₁ = 1,4 км.

Рішення. За законом подібності визначається:

Повітряна ударна хвиля справляє на людину механічну (ударну) і метальну дію, викликаючи травми і контузії різного ступеня тяжкості. Ступінь тяжкості впливу залежить від величини надлишкового тиску у фронті ударної хвилі.

Можливі наслідки впливу ударної хвилі на організм людини при різних значеннях величини надлишкового тиску наведено в табл.10.

Ураження людей можуть бути обумовлені як безпосередньою дією надлишкового тиску й швидкісного напору, так і осколками від зруйнованих будинків, дерев тощо.

Дія ударної хвилі ядерного вибуху на незахищену людину за своїм характером така ж, як і при вибуху звичайних фугасних боєприпасів (авіабомб, снарядів).

Т а б л и ц я 10