Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



ББК 68.9я73




 

© М.П. Купчик, М..М. Яцюк,
О.П. Слободян, Н.М. Пушанко,
О.І. Прокопенко, В.М. Пелих,
В.М. Фалес, 2004
ISВN 966-612-031-3 © НУХТ, 2004

 

 


"Безпека — це якщо знаєш,

як відвернути небезпеку"

Е. Хемінгуей

 

ПЕРЕДМОВА

 

Введення до навчальних планів вищих навчальних закла­дів нової дисципліни "Безпека життєдіяльності" (БЖД) об'єк­тивно поставило перед фахівцями питання про наукове і нав­чально-методичне забезпечення нового предмета. Затверджен­ня програми підготовки студентів вищих навчальних закладів з дисципліни БЖД (наказ № 82/200 Міносвіти України та Шта­бу цивільної оборони України від 20 червня 1995 року) було пер­шим кроком у вивченні цієї дисципліни.

З отриманням певного досвіду у викладанні БЖД стало зрозумілим, що фрагментарне поєднання окремих тем з дисцип­лін "Охорона праці", "Цивільна оборона" та "Основи екології" не може бути змістом нової навчальної дисципліни.

Термін "життєдіяльність" вказує на сполучення двох понять: "життя" і "діяльність". Тобто йдеться про життя, яко­му відповідають усі види діяльності людини.

Існуючі природні, техногенні, соціальні й політичні джере­ла небезпек становлять загрозу здоров'ю і життю людей. Щоб ство­рити безпечні умови життя і діяльності людини, потрібні знання, які навчать її формувати світогляд, приймати адекватні рішення у відповідних життєвих ситуаціях і запобігати різним небезпеч­ним проявам життя. Ці проблеми є основою нового наукового напряму — БЖД. Як навчальна дисципліна БЖД має вивчати: вплив на людину шкідливих і небезпечних чинників, що руйну-

 

ють саморегуляцію фізіологічних систем людини та її нащадків і можуть призвести до більш небезпечних наслідків; методи про­гнозування надзвичайних ситуацій; критичні ситуації, з яких людина може виходити самостійно або за допомогою інших; спо­соби колективного та індивідуального захисту від небезпек.

Однак слід зважати на те, що будь-який обсяг життєво важ­ливого матеріалу, наданий для його вивчення, не буде достатнім, щоб гарантувати безпеку і зберегти здоров'я людини. В сучасно­му реальному житті існує багато непередбачуваного. Крім того, БЖД не має чітко визначених меж. Тому автори при розробленні змісту цього посібника виходили з того, що безпека життєдіяль­ності є науковою і методичною основою таких споріднених дис­циплін, як "Охорона праці", "Цивільна оборона" та ін.



Посібник відповідає навчальній програмі нормативної дис­ципліни "Безпека життєдіяльності" для вищих навчальних закладів, що затверджена Міністерством освіти України 4 груд­ня 1998 року. Міжгалузеві й галузеві питання безпеки згідно із специфікою відповідних підприємств розглядаються в курсах ''Основи охорони праці" та "Охорона праці в галузі", а організа­ція і забезпечення захисту населення в надзвичайних ситуаці­ях — у дисципліні "Цивільна оборона". Посібник за своїм зміс­том висвітлює концепцію фундаменталізації загальної освіти студентів з БЖД.

 

 

ВСТУП

 

 

Проблема захисту людини від небезпек у різних умовах її перебування виникла одночасно з появою на Землі наших далеких предків. На зорі людства небезпечними могли бути природні явища, представники біологічного світу. З розвит­ком цивілізації почали з'являтися небезпеки, творцем яких стала сама людина.



У сучасних умовах людина все більше потерпає від небез­печних ситуацій, створених нею самою. Життя в промислово розвинутому суспільстві стикає нас із багатьма небезпеками, причому деякі з них є очевидними (наприклад, можливість авто­мобільної або авіаційної катастрофи), інші є складнішими, їх важко розпізнавати, вони далекі від нашої свідомості й не мають вираженої негативної дії (наприклад, радіація).

На межі тисячоліть проблема безпечної життєдіяльності людства стала однією з основних проблем світового співтоварист­ва. Через Організацію Об'єднаних Націй воно визначило лейт­мотивом своєї діяльності на найближчі 50 років перехід від без­пеки держави до безпеки особи.

В Україні безпека життєдіяльності населення, безпека і за­хист господарських об'єктів і національного надбання держави від дії небезпечних та шкідливих факторів — це частина дер­жавної політики, національної безпеки і розбудови держави.

Причини, що визначають актуальність безпеки життєдіяль­ності, сьогодні детально вивчаються та аналізуються. Серед них виділяють основні: виснаження природних ресурсів; зростання забруднення довкілля; демографічна криза; низький рівень еко­логічної культури населення.

На жаль, в Україні сьогодні зберігається високий ризик виникнення природних і техногенних катастроф. Він зумовле­ний об'єктивними і суб'єктивними чинниками, що притаманні сучасному етапу розвитку суспільства взагалі та українському зокрема. До них належать:

 

послаблення механізму державного регулювання безпеки у виробничій сфері, зниження стійкості виробництва до аварій внаслідок тривалої структурної перебудови економіки;



недосконалість законодавчої бази, що в нових економіч­них умовах не забезпечує стабільності функціонування вироб­ництва, стимулювання заходів щодо зменшення ризику виник­нення надзвичайних ситуацій, пом'якшення їхніх наслідків, а також відповідальності власників об'єктів підвищеної небез­пеки за додержання режиму діяльності;

технічна складність виробництва, великий обсяг транспорту­вання, зберігання й використання небезпечних (шкідливих) речовин, матеріалів і виробів, накопичення відходів виробницт­ва, що є загрозою для населення і довкілля;

спрацьованість основних виробничих фондів, особливо на підприємствах хімічного комплексу, нафтогазової, металургій­ної і гірничодобувної промисловості, одночасне зниження, а у дея­ких випадках і припинення оновлення цих фондів;

зниження вимогливості й ефективності роботи органів дер­жавного нагляду за станом техногенно-екологічної безпеки;

припинення, внаслідок фінансових ускладнень, реалізації державних програм, що стосувалися реагування на надзвичайні ситуації;

зниження кваліфікаційного і професійного рівнів персо­налу об'єктів підвищеної небезпеки.

Статистичні дані свідчать про те, що люди гинуть, стають інвалідами і хворіють від небезпек будь-якого походження — природних чи створених людиною, тобто техногенних. Підра­ховано, що за останні два десятиліття на Землі сталося понад 50 % усіх катастроф століття, на частку яких припадає більш як половина загиблих за цей період.

У своїй повсякденній діяльності та під час відпочинку людина перебуває у виробничому, побутовому або в транспорт­ному середовищі (в місті або в сільській місцевості) і може за­знавати дії техногенних небезпек, що притаманні середовищу перебування. За будь-якої діяльності людини виникають від­ходи, які потрапляють у довкілля у вигляді викидів в атмос­феру, скидів у водоймища, виробничого і побутового сміття, потоків енергії різного виду. Так, на кожного мешканця України

 

припадає майже 400 т відходів, причому 87 т з них — дуже токсичні.

Значні техногенні небезпеки діють на людину, коли вона потрапляє в зону технічних систем і під час використання техніч­них пристроїв на виробництві й у побуті. За підрахунками на люди­ну діє понад 100 негативних чинників і кількість їх зростає. Най­поширеніші — це виробничі негативні фактори з високими кон­центраціями або енергетичними рівнями. В побуті людина також стикається з великою кількістю негативних чинників: забруднене повітря продуктами згоряння, надлишковий вміст шкідливих домі­шок у воді, забруднені харчові продукти, шум, інфразвук, електро­магнітні поля, вібрація, іонізуючі випромінювання, хвороботворні мікроби тощо. Негативно впливають на людину численні соціальні небезпеки: протиправні дії та насильства, вживання наркотиків, алкоголізм, паління, суїциди, тероризм, шахрайство тощо.

Із статистичних даних, наведених у таблиці, видно, що кількість загиблих у невиробничій сфері значно перевищує кіль­кість загиблих від виробничого травматизму і ця тенденція три­ває. Високий рівень невиробничого травматизму зумовлений насамперед незадовільним соціально-економічним становищем, прожитковим рівнем, недостатньою роботою відповідних орга­нів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування, господарських керівників щодо його профілактики. Серед чин­ників травматизму у невиробничій сфері перші місця посіда­ють ті, із шкідливістю яких люди мало обізнані, тому безпечні й байдужі до їхнього впливу, що призводить до невиправданого ризику. Значною мірою це пов'язано з обмеженими знаннями людини про світ небезпек і негативні наслідки їхньої дії.

Сьогоднішні студенти — це майбутні інженерно-технічні працівники, керівники підприємств, установ, організацій, керів­ники місцевих і центральних органів державної влади. Тому підготовка студентів з питань безпеки життєдіяльності має фор­мувати у майбутніх спеціалістів вміння застосовувати знання як до подальшого вивчення в інших дисциплінах проблем за­хисту людини від небезпек, так і на забезпечення індивідуаль­ного і колективного захисту в побуті й на виробництві. Таким вимогам має відповідати насамперед зміст навчально-методич­них матеріалів з дисципліни БЖД.


Природно вважати, що успішна боротьба з небезпеками передбачає: прогнозування дії негативних факторів на люди­ну, що дасть можливість прийняти обґрунтовані рішення на стадії розроблення системи захисту; застосування запобіж­них заходів і захисних засобів; обмеження зони дії і рівня небезпек. Усе це і становить основу нового наукового осві­тянського напряму — БЖД. Ця навчальна дисципліна за­проваджена для того, щоб виробити ідеологію безпеки, сфор­мувати мислення та поведінку людей, спрямовані на безпечні умови праці й побуту.

Безпека життєдіяльності — це галузь знань, яка вивчає загальні небезпеки, що загрожують кожній людині, та розроб­ляє відповідні заходи і засоби захисту від них у різних умо­вах перебування людини.

Безпека життєдіяльності не вирішує спеціальних проблем безпеки. Це прерогатива спеціальних дисциплін (галузевої без­пеки праці, електробезпеки, ядерної, пожежної, космічної без­пеки та ін.). Вона має на меті забезпечити загальну грамотність у сфері безпеки, є науково-методичним фундаментом для всіх без винятку спеціальних дисциплін. Людина, яка володіє знан­нями з безпеки життєдіяльності, свідома небезпек, не нашко­дить іншій людині, здатна грамотно діяти в умовах небезпеки. БЖД — не тільки засіб особистого захисту, це захист особис­тості, суспільства і держави.

Безпека життєдіяльності вирішує такі навчальні завдання:

а) ідентифікація (розпізнавання) небезпек — вид небезпе-
ки, просторові та часові координати, межа поширення, можли-
ва шкода, ймовірність виникнення тощо;

б) профілактика ідентифікованих небезпек на основі порів-
няння збитків від можливих небезпек і користі в разі відвер-
нення її;

в) дія в умовах, коли небезпека виникла (згідно з концеп-
цією залишкового ризику частина ідентифікованих небезпек
може з певною вірогідністю реалізовуватися).

Отже, при вивченні дисципліни "Безпека життєдіяльності" можна виділити такі блоки питань:

1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності.

2. Правові та організаційні питання гарантування безпе-
ки життєдіяльності.

3. Природний захист життєдіяльності організму людини.

4. Небезпечні та шкідливі фактори середовища життєдіяль-
ності людини — фізичні, хімічні, біологічні, психофізіологічні та
соціальні небезпеки.

5. Надзвичайні ситуації.

6. Захист населення в умовах надзвичайних ситуацій.

7. Надання першої долікарської медичної допомоги.

У цьому посібнику розглянуто блоки питань у семи розді­лах. Автори, крім особистого досвіду у викладанні курсу, широко використали літературні джерела, інструкції та нормативні документи

 

і не претендують гіри цьому на авторство наведених положень і фактів, оскільки всі вони взяті з перерахованих у біб­ліографічному переліку робіт. Автори також усвідомлюють, що в посібнику є ряд недоліків. Внаслідок обмеженого обсягу наве­дено недостатню кількість ілюстративного матеріалу, деякі питання висвітлено у скороченому вигляді. Цю прогалину читач може заповнити за допомогою літератури, наведеної в кінці кни­ги. Автори вважають, що посібник буде корисним для студентів вищих навчальних закладів та широкого кола читачів.

 

 
 


Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 8; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.014 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты