Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Автомобільний транспорт




Читайте также:
  1. III. Транспортно - экспедиционное обслуживание в смешанном автомобильно -железнодорожном, автомобильно - водном и автомобильно - авиационном сообщении
  2. V. ВИМОГИ ДО ТРАНСПОРТУВАННЯ ВАКЦИН, АНАТОКСИНІВ ТА АЛЕРГЕНУ ТУБЕРКУЛЬОЗНОГО
  3. Аварии икатастрофы нажелезнодорожном транспорте
  4. АВТОБАЗА № 2, см. «Транспортник».
  5. Автоматизированные системы обработки информации и управления на автомобильном транспорте.
  6. Автомобильный транспорт как элемент системы «производство- транспортировка-потребление».
  7. АВТОМОБИЛЬНЫМ ТРАНСПОРТОМ В МЕЖДУГОРОДНОМ СООБЩЕНИИ
  8. Автомобільний спорт
  9. Автомобільний транспорт.

Туристи користуються всіма видами автомобілів залежно від мети поїздки, кількості пасажирів і багажу, відстані і характеристики туристичного центру. Для груп туристів використовуються автобуси різної місткості і комфортності. Туристи-індивідуали використовують легкові автомобілі і подорожують сім'єю або малою групою вільно, не користуючись послугами організаторів туру.

Караван — спеціальний автомобільний причіп, обладнаний під житлову кімнату зі всіма зручностями. Він буксирується легковим автомобілем або тягачем (адекватно розмірам, габаритам і вазі), перевезення людей в таких причепах не дозволяється. Каравани мають класифікацію за комфортністю та устаткуванням. Каравани іноді використовуються як літні будиночки в туристичних кемпінгах. З них знімають колеса і встановлюють на майданчиках кемпінгів, в позасезонний період їх можна демонтувати і відвезти на зимове зберігання.

Кемпер — це житловий вагончик або великий доладний намет в спеціальному причепі для легкової автомашини-пікапа. Він широко використовується для подорожей. Кемпер доставляється пікапом або вантажною машиною з платформою в кемпінг, знімається і встановлюється на підготовлений майданчик автономно. Машина — вільна і може використовуватися для радіальних туристичних поїздок або поїздок за продуктами. У кемпері є невелике приміщення з ліжками, кухня з плитою, шафа, холодильник для продуктів. Кемпери можна узяти напрокат.

Хоча в багатьох країнах світу існує система прокату автомобілів будь-якого класу, наприклад Hertz, окремі індивідууми в подорожі не бажають залишати свій автомобіль удома і беруть його з собою.

Транспортний засіб повинен супроводжуватися документами такими як, технічний паспорт (водійські права) або інший документ, що засвідчує приналежність транспортного засобу і права власності. Такі документи видаються офіційними органами і є необхідним документом для пред'явлення на кордоні при в'їзді до іншої країни або на вимогу органів правопорядку. У деяких країнах можуть бути необхідні міжнародні транспортні документи. До складу обов'язкових документів у багатьох країнах входить страховий поліс. Страхуванню підлягає транспортний засіб, водій, пасажири і їх багаж, відповідальність за позовом третіх осіб. Під час поїздки до іншої країни автотуристу доцільно запастися нотаріально завіреними перекладами своїх транспортних документів на місцеву мову.



Автобус — це транспортний засіб колективного користування. За призначенням для перевезень пасажирів автобуси можна розділити на нижченаведені групи.

Автобуси для міських і приміських перевезень пасажирів. У населених пунктах і багатьох містах, де відсутні метро і трамвай, автобус є єдиним засобом для міського громадського транспорту. У багатьох великих містах на вулицях, особливо в місцях історичної забудови і центрах, виникають проблеми з організацією дорожнього руху і для автобусів виділяються спеціальні дорожні смуги руху. Туристи активно використовують міський транспорт для індивідуальних подорожей відвідання великих туристичних центрів.

Автобуси для перевезень туристів до великих транспортних вузлів: у міжнародні аеропорти, залізничні вокзали і вузлові (районні та обласні центри) станції, морські порти. Така транспортна операція в туризмі називається трансфер і призначена для організованої доставки туристів що прибули в туристичний центр від порту або далеко розташованої станції до готелю і назад.



Автобуси для екскурсійних цілей. Велика частина екскурсій в туристичних центрах організовується саме на автобусах. Використання автобусів для екскурсій пов'язане з необхідністю узгодження маршрутів із службою дорожнього руху, оскільки зазвичай в місцях туристичного інтересу заборонена стоянка автотранспорту, а для екскурсійних автобусів робиться виключення. Слід погоджувати порядок виходу/входу туристів з/в автобус, оскільки саме у цей момент найбільш часто трапляються випадки травм і наїздів на них інших транспортних засобів.

Автобуси для далеких регулярних рейсів і перевезень туристів розділяються на рейсові і чартерні — для автобусних турів.

а) рейсові (регулярні, які слідують за точно встановленим розкладом незалежно від наявності пасажирів) маршрути поширені повсюдно. Особливу актуальність автобусне сполучення має в країнах, де немає залізниць або в районах, віддалених від них. Навіть за наявності залізничного сполучення автобус служить меті доставки пасажирів у райони в межах населеного пункту та у віддалені від лінії райони. При залізничних станціях практично зажди є автостанція, яка обслуговує декілька маршрутів. Звичайні вимоги: незмінність встановленого маршруту, точність розкладу, регулярність руху, зупинки для посадки і висадки пасажирів у суворо визначених місцях.

Як правило, автобуси відправляються з автобусних станцій, що розмішуються біля аеропортів, морських і річкових вокзалів, залізничних станцій, станцій метро. Часто відправлення рейсів узгоджується з прибуттям/відправленням інших транспортних засобів.

б) чартерні (замовлені) рейси, які виконуються в рамках певних турів, іноді слідують за точним розкладом, набираючи планових пасажирів під час руху.



Автобус повинен бути обладнаний гардеробом для верхнього одягу, туалетом, сміттєвими бачками, кухнею з холодильником, іноді — спеціальним спальним місцем для водія.

Автобуси, обладнані під кемпери або каравани. Усередині салону автобуса обладнується справжнє житлове приміщення із спальними місцями, кухнею з газовою плитою, холодильником і навіть санвузлом, умивальником і душем, а подекуди, з ванною. Місткість житлового будинку на колесах — до 6 чол. (за кількістю спальних місць). Автобуси розрізняються по своєму устаткуванню і класифікуються за зірками. Каравани найчастіше пропонуються в оренду в туристичних центрах в пунктах прокату автомашин мандрівним туристам. Для відпочинку на природі обладнуються спеціальні стоянки (кемпінги) для кемпе-рів і караванів, на яких є можливість дозаправки паливом, зміни туалетних та сміттєвих бачків, підключення бортових електроприладів до місцевої електромережі та інших туристичних послуг.

Спеціальні автобуси для сафарі і пригодницьких турів — автобуси класу люкс або нижче в залежності від характеру подорожі і складу групи, місткістю 25 чол. Такі автобуси пристосовані для їзди ґрунтовими дорогами, достатньо екіпіровані для здійснення тривалих подорожей на природі поза автострадами і центрами технічного обслуговування, забезпечені кондиціонером, холодильником, туалетом і умивальником мають додатковий причіп з кухнею, достатню кількість прісної питної води, похідне спорядження, двомісні намети тощо.

Пересування і подорожі на автобусах як жоден інший вид пасажирського транспорту дають можливість милуватися краєвидами. Сучасні туристичні автобуси вельми комфортні, добре обладнані для приємної подорожі: зручні комфортні крісла, величезне панорамне скло, кондиціоноване повітря, затишна музика, телевізор для тих, хто втомився дивитися у вікно, міні-кухня з холодильником. Для ночівель у деяких автобусах влаштовують крісла, що розкладаються в спальні місця. Проте практика показує, що краще ночувати в придорожніх мотелях або міських готелях.

У всіх туристичних автобусах число пасажирів чітко регламентоване, пасажир не може стояти, він обов'язково повинен займати окреме крісло, місця мають бути пронумеровані. Організатори, що допустили перебір пасажирів, зобов'язані вирішити питання заміною автобуса на машину більшої місткості або узяти для цих туристів таксі. Інакше — скарга туристів буде цілком обґрунтована з належними подальшими штрафними санкціями на їх користь.

Складні підвіски роблять хід важкої машини плавним без трясіння на нерівностях дороги, а двигун великої потужності забезпечує пересування з великими швидкостями на автострадах. У Німеччині на автобанах туристичні автобуси їдуть із швидкістю до 140 км/год, а іноді і більше. Автобус по великих і малих дорогах перетинає країни, дозволяє побачити сільські райони, маленькі міста, відвідати невеликі унікальні провінційні музеї і оглянути природні визначні пам'ятки, краще пізнати життя простих людей в провінції та їх оригінальні звичаї, свята, події.

З іншого боку в поїздці автобусом є свої незручності. Не всі люди переносять закачування і їм доводиться приймати Аерон чи інші ліки. Тривалий час сидіння в кріслі, яким би м'яким і зручним воно не було, — стомлює. Крісла розташовуються по два з кожної сторони по ходу руху. Місце біля вікна, звісно, вигідніше з аспекту оглядання живописних пейзажів, отже, ті, що сидять на кріслі біля проходу знаходяться в дещо менш зручному для огляду положенні. Від тривалого сидіння починають боліти шийні хребці, тіло ломить, ноги затікають. Пасажирам під час тривалих переїздів рекомендується звільнитися від черевиків і надіти м'які тапочки. Раз на три-чотири години доцільно робити зупинки на 10—20 хвилин, які краще всього планувати з екскурсіями, перервами для організованого харчування. Якщо програмою туру передбачена ночівля в салоні автобуса (у кріслі), то рекомендується туристам узяти з собою невелику подушку під голову і легкий плед або ковдру. Щоб тіло не німіло варто виконувати спеціальні комплекси вправ для розминки.

їзда на автобусах автострадами містить у собі певну небезпеку. Досить часто трапляються тяжкі автомобільні аварії, особливо в туманну погоду, в дощ, ожеледицю, сніг. Крім того, причиною аварії може бути помилка водія, його фізичний стан або наїзд на автобус іншого транспортного засобу. На сьогодні автомобільний транспорт залишається найбільш аварійним порівняно з іншими засобами пересування і транспортування.

Технічний стан транспорту. До технічного стану і оснащення автобусів висуваються підвищені вимоги. їхній технічний стан чітко регламентуються нормами, інструкціями і правилами, у тому числі і міжнародними, якщо здійснюються міжнародні транспортування. Наприклад, автобуси повинні мати габарити, що не перевищують розмірів, встановлених міжнародними стандартами, навантаження на вісь, що не перевищують певні показники, мати належні номерні знаки, знаки країни, водій зобов'язаний мати міжнародні водійські права, документи (технічний паспорт на автомашину, страховку, документи, які дозволяють перетин кордону і транзит, ліцензії на право здійснення пасажирських перевезень та інші).

При отриманні ліцензії на міжнародні пасажирські транспортування і огляді транспортних засобів в автоінспекції велика увага приділяється технічному стану машин і відповідності їх міжнародним вимогам, наприклад, в частині екології: — рівню вмісту шкідливих домішок у вихлопних газах.

Найважливіший аспект — це норми безпеки, які встановлюються міжнародними правилами. Пасажирські автобуси повинні мати три роздільні гальмівні системи і систему антиблокування коліс. На гірських дорогах повинні бути ремені безпеки для кожного крісла пасажира. Особливі вимоги висуваються до міцності скла, наявності аварійних люків для екстреного аварійного виходу пасажирів. У автобусах на доступних місцях повинні бути попереджувальні написи і спеціальний молоток для розбивання скла під час аварії для забезпечення виходу пасажирів. Підвищені вимоги встановлені до стану шин з розрахунку їх зносу. Водій повинен бути відгороджений від пасажирського салону перегородкою. Кожний автобус має бути оснащений аптечкою, вогнегасником. Водій і супроводжуючий повинні мати стільникові телефони. Підвищені вимоги висуваються до загального санітарного стану салону, наявності чистих підголівників, відсутності вібрації, проникнення в салон вихлопних газів (чистота повітря регламентується стандартами та міжнародними нормами). У салоні система опалювання і кондиціонування повітря повинна стійко підтримувати мікроклімат в межах 22—24°С. Корпус салону автобуса повинен бути забезпечений шумозахистом, особливо в ділянці розташування двигуна. Гучність у салоні не повинна перевищувати 70 Дб. Салон повинен бути захищений від проникнення вихлопних газів двигуна.

На дальніх рейсах автобус зазвичай обслуговують два водії. Супроводжуючий регулярно по телефону сповіщає фірму про хід руху і колізії, пов'язані з поломками машини або надзвичайними обставинами. За традицією водій повинен мати належну кількість грошей (краще всього у вигляді кредитної карти) для можливого ремонту. За достатньо налагоджених відносинах з партнерами автобусна фірма має домовленості щодо обслуговування технічних засобів за наміченим маршрутом руху та у разі серйозної поломки висилає автобус на підміну аварійного. На автозаправних станціях є туалети, кафетерії, невеликі магазини з великим асортиментом дорожніх і туристичних товарів. Згідно з нормами, під час заправки паливом на автозаправній станції туристи повинні вийти з автобуса.

Автобусний маршрут заздалегідь ретельно готується туроператором спільно з автобусним підприємством, складаються карта руху, маршрутні листи, прокладається траса і указується стан дорожнього покриття, рекомендовані швидкості руху. Маршрут туру за необхідності узгоджується із службою дорожнього руху, наприклад в питаннях організації зупинок транспорту для посадки/висадки пасажирів, організації виходу туристів тощо. Під час перевезення організованих груп туристів у водія повинен бути поіменний список туристів. Обслуговуючи туристичні групи, водій автобуса не має права підсадки пасажирів або сторонніх осіб по ходу руху туристичного маршруту.

У разі недотримання правил транспортування і створення небезпеки для інших пасажирів (хвороба, недотримання правил, провезення заборонених предметів тощо) даний пасажир може бути знятий з рейса і висаджений на найближчій зупинці без права вимоги повернення йому оплати.

Відповідальність транспортувальника. Основним обов'язком транспортувальника є виконання умов транспортування і власне здійснення самого транспортування пасажирів.

Автобус повинен бути поданий під посадку пасажирів точно в указаний час і в належному стані, що відповідає правилам транспортування і договору. Якщо транспортування не відбулося з незалежних від перевізника причин (форс-мажорні обставини), то він зобов'язаний по можливості оперативно сповістити пасажирів або туристичну фірму, що організувала автобусний тур, сплатити вартість квитка і всіх передбачених додаткових і сплачених послуг, якщо інше не передбачено договором транспортування. Компенсації підлягають документально підтверджені витрати пасажира на поїздку до початкового пункту автобусної поїздки або туру.

У випадках затримки подачі автобуса більше однієї години (за винятком випадків, викликаних форс-мажорними обставинами) виплачується компенсація в розмірах, встановлених договором транспортування. Посадка і висадка пасажирів здійснюються в суворій відповідності з маршрутом проходження. Невідкладні зупинки виконуються відповідно до прийнятого і встановленого в даній країні порядку руху.

Транспортувальник несе відповідальність за збиток, пов'язаний із смертю, тілесними ушкодженнями або нанесенням будь-якої іншої шкоди фізичному або психічному здоров'ю пасажира в результаті події, що пов'язана з перевезенням чи мала місце під час знаходження пасажира в транспортному засобі, або під час його посадки або висадки, або у зв'язку з завантаженням або вивантаженням багажу. Транспортувальник звільняється від цієї відповідальності, якщо причиною події сталися обставини, яких перевізник, не дивлячись на вжиття необхідних заходів, в даному конкретному випадку, не міг уникнути і наслідків, яким він не міг запобігти.

Загальна сума відшкодування, яку повинен виплатити перевізник у зв'язку з однією і тією ж подією, не може перевищувати певної суми. Проте будь-яка сторона міжнародних угод може встановити вищу межу суми відшкодування або не встановлювати ніякої межі. Ця сума відшкодування не включає понесені сторонами для доказу своїх прав судові витрати або інші витрати, сплата або відшкодування яких можуть бути покладені на перевізника, а також відсотки, що обчислюються відповідно до закону, після постанови суду, який розглядає справу.

Обмеження розміру відшкодування, передбачені міжнародною Конвенцією, застосовуються до всіх вимог, пов'язаних із смертю, тілесними ушкодженнями або нанесенням будь-якої іншої шкоди фізичному або психічному здоров'ю пасажира. Якщо є декілька позивачів і якщо загальна сума їх вимог перевищує встановлений максимум, то виплати пропорційно скорочуються.

Збиток, заподіяний багажу. Транспортувальник несе відповідальність за збиток, пов'язаний з повною або частковою втратою багажу і з його пошкодженням. Транспортувальник звільняється від цієї відповідальності, якщо втрата або пошкодження пов'язані з дефектом самого багажу, з особливим ризиком, викликаним тим, що багаж містить швидкопсувні або небезпечні для транспортування речовини, предмети, або відбулися в результаті обставин, яких перевізник, не дивлячись на вжиття необхідних заходів, в даному конкретному випадку, не міг уникнути і наслідків, яким він не міг запобігти.

Звільнення від відповідальності. Транспортувальник звільняється повністю або частково від відповідальності якщо збиток виник з вини пасажира або в результаті його поведінки, яка не відповідає нормальній поведінці пасажира. Якщо перевізник несе відповідальність за збиток, але спричиненню збитку сприяла своїми діями або своїми упущеннями третя особа, транспортувальник відповідає за весь збиток, маючи, проте, можливість пред'явити позов до цієї третьої особи. Транспортувальник звільняється від відповідальності, якщо збиток спричинений ядерним інцидентом і згідно з діючими нормами, що регламентують безпеку в області ядерної енергії, відповідальність за цей збиток покладається на оператора ядерної установки або на іншу особу, що його замінює.

Тероризм. Автобус з пасажирами є зручним об'єктом для терористів і грабіжників через особливість транспортування — транспортний засіб рухається самостійно дорогами і знаходиться здебільшого без охорони, особливо поза населеними пунктами.

Часто пасажири автобусів стають об'єктами звичайного грабежу. Оскільки туристи зазвичай везуть з собою гроші і речі, грабіж туристичних автобусів став справою досить звичайною.

У деяких країнах і туристичних центрах, наприклад в Ізраїлі, Бразилії та ряді інших, практикується обов'язковий супровід туристичних автобусів озброєною охороною. Загони спеціального призначення по боротьбі з тероризмом обов'язково відпрацьовують прийоми звільнення пасажирів автобуса з урахуванням максимально можливої безпеки для людей. Для пасажирів пишуться спеціальні інструкції щодо поведінки у разі захоплення автобуса терористами.

Детальніше забезпечення безпеки у випадку терористичного акту розглянуто в розділі 2 (Надзвичайні ситуації соціального характеру).


Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 29; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2022 год. (0.015 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты