Водний транспорт

Водні маршрути активно використовуються для пасажирських транспортувань і туристичних цілей. Водні види відпочинку вельми популярні, вони використовуються для індивідуальних подорожей і туризму, зокрема, на різного роду човнах, яхтах, судах, морських та річкових круїзних і екскурсійних суднах.

Річковий пасажирський транспорт був і залишається на сьогодні важливим засобом пересування на місцевих регулярних маршрутах. Розроблені і широко використовуються швидкісні судна, наприклад, на підводних крилах, спеціальні плоскодонні судна з водометними двигунами для мілководдя, судна на повітряній подушці.

Річковий пасажирський транспорт

Перевезення водою по річках, каналах, озерах і озерних системах здійснюються для транспортування пасажирів у різних цілях, зокрема з метою туризму.

До пасажирського річкового транспорту належать:

— судна маломірного флоту (катери та яхти, плоскодонні річкові судна для мілководдя, моторні човни), перші використовуються для індивідуальних приватних транспортувань і туризму, другі — для транспортування пасажирів на мілководих річках і затоках, водосховищах;

— судна регулярних ліній пасажирських транспортувань по судноплавних річках;

— круїзні річкові судна чартерних рейсів по судноплавних річках, озерних системах і водосховищах;

— екскурсійні і прогулянкові судна по каналах і річках у межах міст, населених пунктів, зокрема, рейсові як засіб міського сполучення (річкові трамваї);

— спеціальні судна з прозорим дном для огляду підводних об'єктів, річкові поромні переправи.

Для річкових пасажирських транспортувань використовуються судна з паровим двигуном, двигуном внутрішнього згорання або дизель-електричним приводом. Розрізняються колісні судна (два гребні колеса по бортах зазвичай у центрі корпусу судна або одне за кормою), судна з приводом гребним гвинтом, водометні, на повітряній подушці. Для швидкісних річкових перевезень пасажирів застосовуються судна на підводних крилах типу «Ракета» і великої місткості класу «Метеор». Слід також окремо виділити парусні яхти, катери різних типів і моторні човни з гвинтовими стаціонарними і підвісними моторами, водометними двигунами, повітряними пропелерами, а також спеціальні парусні судна для руху по гладкому льоду водоймищ, які замерзли — буєри.

Річкові транспортування звичайно здійснюються в сезон на воді, вільній від льоду, тобто має значення сезонність транспортування. Цей чинник вельми важливий, оскільки велика частина річок і водних просторів північної півкулі замерзає взимку і транспортування практично нездійснені. Навігація на річках відкривається лише після сходу льоду. Для організації стоянки, посадки і висадки пасажирів і приймання вантажів обладнуються річкові пристані з причалами і дебаркадерами різних типів, на яких влаштовуються органи управління річковим транспортуванням, технічного забезпечення транспортування, заправки судів прісною водою, продовольством і паливом, ремонту і профілактики суден, каси і зали очікування для пасажирів, ресторани та інші пункти харчування, екскурсійні бюро, магазини, багажні відділення, рятувальні станції, служби навігації та інші елементи інфраструктури цієї розвиненої індустрії.

Чимало річок достатньо складні для проводки судів. Важливе значення має інтенсивність течії води, глибина і траса фарватеру, на відкритих водних просторах може мати місце сильне хвилювання, до якого річкові судна не дуже пристосовані, багато мостів мають низькі прольоти і вимагають розведення для проходження великих суден. Для забезпечення безпечного і ефективного судноплавства створюється річкова навігаційна служба. Ця служба стежить за станом судноплавного фарватеру, який може змінювати з часом своє положення в руслі річки, встановлює навігаційні знаки і устаткування, що дозволяє в будь-яких погодних умовах здійснювати проведення суден, утримує лоцманську службу, організовує забезпечення судноводіїв картографічними інструктивними матеріалами, утримує пристані, проводить днопоглиблювальні роботи, видалення з фарватеру затонулих предметів і судів, проводить навчання і перепідготовку персоналу судів, виконує інші роботи, необхідні для забезпечення безпечного плавання і рятування на воді у разі аварії, розведення мостів і проведення під ними суден.

Організація річкового круїзу. Річковий круїз є водним туристичним маршрутом, найчастіше багатоденним, на якому туристу надається пакет послуг транспортування, розміщення і харчування, розваг, наземні екскурсійні та інші туристичні послуги і обслуговування. Судно пересувається по річці або озерно-річковій системі послідовно, з одного пункту в іншій відповідно до програми круїзу з плановими зупинками в населених пунктах або місцевостях для здійснення туристами екскурсій або відпочинку (зелені стоянки). Круїз може здійснюватися в один бік або бути круговим.

Сучасні засоби морських пасажирських транспортувань

Морські пасажирські судна можна класифікувати таким чином:

— пасажирські лайнери регулярних ліній каботажного плавання — в межах прибережних територіальних вод держави;

-— пасажирські лайнери регулярних ліній міжнародних рейсів між портами різних держав або між портами однієї держави, але із заходом у порт іноземної держави;

— пасажирські лайнери регулярних трансокеанських ліній;

— круїзні судна, які здійснюють 5—15-денні і більше рейси із заходом в кілька портів різних держав і з короткочасною (1—2 дні) зупинкою;

— пороми, які здійснюють регулярні вантажопасажирські транспортування;

— судна для транспортування спеціальних категорій пасажирів, наприклад, паломників. їх устаткування і експлуатація регулюються спеціальними вимогами;

— високошвидкісні судна для пасажирських поромних транспортувань — на повітряній подушці, катамарани, судна на підводних крилах;

— парусні судна (зокрема, навчальні та екскурсійні), яхти (парусні, парусно-моторні та інших типів);

— моторні човни всіх типів;

— спеціальні екскурсійні судна (зокрема, з прозорим дном), туристичні підводні човни, морські плавучі готелі (ботелі).

Лінійний транспорт

З огляду на попит на пасажирські перевезення судноплавні компанії на найбільш жвавих трасах організовують регулярні рейси морських пасажирських суден між портами в різних морських басейнах. Регулярні морські транспортування здійснюються: між портами, розташованими на берегах одного континенту у випадках відсутності наземних шляхів сполучення або їх неефективності та між портами, розташованими на різних континентах, островах.

Послугами лінійних транспортувань користуються індивідуальні мандрівники, наприклад, які подорожують з особистими автомобілями, особи, які прямують з великою кількістю багажу, наприклад на ПМП, значно рідше — туристичні групи. Слід урахувати, що вартість морського транспорту з урахуванням тривалості переходу і сумарних витрат виявляється порівняно великою, а нерідко і вищою за вартість подорожі повітряним транспортом.

Судна лінійних транспортувань слідують за сезонним розкладом, квитки бронюються і продаються наперед. У даний час велика частина пасажирів і вантажопотоків на таких маршрутах припадає на поромні транспортування.

Судна для круїзного туризму

Конструкція круїзних суден відрізняється від конструкції лінійних суден. Якщо для лінійних транспортувань була важлива швидкість і велося активне змагання за мінімізацію часу доставки пасажирів з одного порту в інший, то для круїзних суден головне — підвищений комфорт і безпека.

Перевага віддається великим, красивим суднам великої пасажиромісткості з відносно невисокою швидкістю плавання, але надзвичайно стійким до хвилювання і безпечним. Сучасні круїзні лайнери мають елегантний дизайн і зовнішній вигляд. Круїзні судна споживають чималу кількість електроенергії при нерівномірному навантаженні споживання протягом доби, плавання відбувається переважно в тропічних морях і тому вони забезпечені могутньою енергоємною системою кондиціонування повітря у всіх приміщеннях. Це призводить до принципово іншої схеми силових агрегатів — ставиться не одна потужна енергетична установка, а кілька середньої потужності установок, здатних швидко відключатися або запускатися за потребою для згладжування піків у споживанні енергії. Чимала увага надається зниженню шуму механізмів і вібрації корпусу. Навіть при високій хвилі і сильному вітрі сучасне круїзне судно практично не зазнає кильової і носової хитавиці, а пасажири перебувають у комфортному стані.

Відзначимо важливу особливість круїзних суден — велика кількість обслуговуючого персоналу. На 2400 чол. туристів, звичайно, на борту присутні 1300 чол. персоналу. Круїзне судно — місце відпочинку і розваги пасажирів. Для них передбачено палубний простір для відпочинку: фітнес-центри, салони і бібліотеки, ігрові зали, ресторани і бари, плавальні басейни, концертні майданчики і дискотеки — все, аж до полів для гри в міні-гольф. Для дітей — ігрові кімнати.

Парусні судна

Великі і малі парусні яхти використовуються для морських подорожей. Яхти, залежно від розмірів і призначення, розрізняються на гоночні і прогулянкові. За типом парусного озброєння розрізняють шлюп, тендер, кеч, шхуна тощо.

Невеликі яхти, розраховані на короткі прогулянкові рейси, не мають закритих приміщень, проте мають укриття від негоди. Туристичні судна мають комфортабельні каюти для пасажирів і екіпажа, санвузли, камбуз. Яхта середнього класу має: 2—3 двомісні каюти, просторий салон з телевізором, відеомагніто-фоном і музичним центром, 2 туалети з душем, гарячу воду, камбуз з кухонним устаткуванням і холодильниками, танкер для питної води, опріснювач води, гумовий човен з підвісним мотором, навігаційне устаткування тощо.

Парусне озброєння включає сукупність вітрил, рангоуту, такелажу, палубних механізмів для встановлення, прибирання та управління вітрилами. Розрізняється пряме (щогли з реями, забезпечені трапецієвидними прямими вітрилами) і косе парусне озброєння з трикутними (бермудський тип) або чотирикутними (гафельний тип) вітрилами, одна із сторін яких прикріплена до щогли, а інша до гику і гафелю (для гафельного типу). Пряме озброєння використовується на парусних суднах типу бриг і корабель. Косе — шлюп, тендер, кеч та іол — багатощоглова бермудська шхуна. Є судна змішаного типу — багато-щоглові судна типу бригантина, барк і баркентина.

Такі парусні яхти додатково до парусного озброєння, як правило, комплектуються допоміжним двигуном. Вони обладнуються сучасними навігаційними і пошуковими приладами, радіостанцією, локатором та іншими засобами управління судном і рятувальними засобами. Дня управління яхтою необхідно пройти курс навчання і одержати належний сертифікат капітана судна. Будь-який вихід у море реєструється в порту або яхт-клубі, судно знаходиться під наглядом служб рятування на морі чи на річці, функціонують супутникові пошукові системи.

Традиційні парусні судна з часом втратили свою функцію перевізників вантажу і людей. їм на зміну прийшли великотоннажні транспортні судна і комфортабельні круїзні лайнери.

Однією з найважливіших функцій парусників на сьогодні є організація навчальних плавань курсантів морських училищ і молоді. Використання парусників перетворює просту морську практику на ефективний процес формування характеру. Боротьба з труднощами, негодою, фізична праця укріплюють характер, а необхідність ефективно взаємодіяти, коли від злагоджених дій команди залежить місце в гонці, а іноді і життя, об'єднує колектив, учить працювати в команді.

Круїзи на старовинних і традиційних парусних суднах. Цей вид туризму активно розвивається в Європі і США. У приватному володінні різних компаній збереглася чимала кількість парусних суден класу «В» (які вміщають від 6 до 40 пасажирів), побудованих на початку XX століття, або в наші дні, але за старовинними кресленнями і з дотриманням традиційних методів. Круїзи на таких суднах є самостійною туристичною послугою для людей, що полюбляють подорожі, природу, море, спокій і культурно-історичне оточення. Існує два способи відправитися в подорож: або купити індивідуальний тур і приєднатися до маршруту, який вже сплановано, або орендувати судно з капітаном і самостійно вибрати напрямок і тему для подорожі.

Підводні судна

Підводний світ мало вивчений, цікавий, в ньому багато непізнаних і невив-чених об'єктів, затонулих предметів і судів. Відомі цілі кладовища кораблів. Велика частина підводних об'єктів оповита таємницею, яка збуджує жвавий інтерес у туристів. У світі налічується більше 30 спеціалізованих підводних човнів, що функціонують для розваги туристів практично на всіх популярних морських курортах. Підводні туристичні човни експлуатуються в Ейлаті (Ізраїль), Балеарських островах і в Барселоні, на Канарських островах (Іспанія), на Бермудах і в Австралії. Наукові лабораторії надають туристам глибоководні субмарини, що дозволяють спускатися на значні глибини для огляду затонулих океанських суден, наприклад «Титаніка». У човнах зроблені великі ілюмінатори і туристи на невеликих глибинах у прибережній зоні можуть оглядати підводний світ. Є морські і річкові надводні судна, в яких у підводній частині корпусу споруджені великі оглядові ілюмінатори. Одне з таких суден курсує на Сайменському озері (Фінляндія). Човни з прозорим дном для спостереження підводного світу використовуються для туристичних прогулянок біля коралових рифів на тропічних островах.

Безпека і охорона життя на водному судні

Персональні рятувальні засоби. На борту будь-якого судна є індивідуальні рятувальні засоби. До таких належить рятувальний круг, масою не більше 2,5 кг зовнішній діаметр — не більше 800 мм, внутрішній — не менше 400 мм, виготовляється з плавучого матеріалу, забезпечується рятувальним леєром діаметром не менше 9,5 мм, здатний утримувати на воді протягом 24 годин вантаж (залізна чушка) вагою 14,5 кг. Рятівні круги прикріплюються в доступних місцях по бортах судна, на відкритих палубах, так, щоб їх можна було легко зняти у разі потреби. Щонайменше один рятувальний круг повинен бути забезпечений плавучим лином достатньої довжини, він забезпечуються сигнальними пристроями і димовими шашками.

Для кожної людини, що знаходиться на борту судна, має передбачатися рятувальний жилет. Крім того, повинні бути особливі рятувальні жилети для дітей у кількості, рівній 10% від загальної кількості пасажирів, що знаходяться на борту. Конструкція жилету така, що не дозволяє одягнути жилет неправильно, наприклад, зворотним боком. Рятувальний жилет складається з двох роздільних камер і надягається за 1 хвилину. Він має засіб для автоматичного надування, що приводиться в дію вручну одним рухом руки, автоматичним надуванням при зануренні у воду, надуванням ротом та сигнальні пристрої, проблискові та інші вогні, свисток. Жилет повинен бути зручним і не сковувати рухів. У ньому можна стрибати у воду з висоти 4,5 м без тілесних ушкоджень або пошкодження власне жилета. У ньому можна проплисти коротку відстань і забратися в шлюпку або пліт. Він повинен мати достатню плавучість і остійність і підтримувати рот непритомної людини не менше ніж у 120 мм від поверхні води так, щоб тіло людини було відхилено назад не більше ніж на 20° і не більше ніж на 50° від вертикального положення. Плавучість рятувального жилета не повинна зменшуватися більш ніж на 5% після занурення у воду на 24 години.

При плаванні в холодних водах використовується гідрокостюм — спеціальний захисний костюм, що зменшує втрату тепла тілом людини при знаходженні в холодній воді. Для кожної особи, яка розподілена до певної шлюпки, повинен бути передбачений гідрокостюм відповідного розміру.

Всі рятувальні плавзасоби і жилети обладнуються пошуковими і сигнальними пристроями. На кожному судні і на рятувальному пристрої є аварійні радіо-буї для визначення місцезнаходження рятувального засобу на морі (або на суші). Сигнали радіобуя дозволяють полегшити роботи з пошуку і рятування потерпілих. Рятувальні плавзасоби забезпечуються запасом продовольства, медикаментів і інших предметів, необхідних для життєзабезпечення в екстремальній ситуації на морі.

Розклад по тривогах. Ретельно розробляються засоби інформації пасажирів, евакуаційні виходи, розподіл по рятувальних шлюпках, методологія спуску шлюпок і посадки пасажирів і команди. На всіх належних місцях (у каютах, коридорах, салонах) має бути розклад по тривогах і інструкції на випадок аварії. Для кожного пасажира, що знаходиться на борту судна, мають передбачатися інструкції, яким належить слідувати в аварійних ситуаціях. Розклади по тривогах вивішуються на видних і доступних місцях. У пасажирських каютах вивішуються схеми, інструкції, пам'ятки на відповідних мовах, в яких міститься інформація про місце збору, основні дії в разі аварії, способи надягання рятувального жилета.

При виході будь-якого пасажирського судна в міжнародний морський рейс, за винятком короткого, в перший день (протягом 24 годин з моменту відходу) проводиться навчання із рятування на випадок аварії, в якому повинні брати участь всі пасажири і команда. Пасажирів знайомлять зі шляхами евакуації на судні, порядком проходження до рятувальних шлюпок, правилами використання рятувальних жилетів, плотів, шлюпок та інших рятувальних засобів.

Завжди в готовності має бути чергова шлюпка, призначена для рятування людей, збирання рятувальних шлюпок і плотів на воді.

Піратство

Піратство — це захоплення морського судна з розбійною або іншою метою, що здійснюються поза зоною юрисдикції держави, тобто у відкритому морі. Конвенція по морському праву ООН дає таке визначення піратству (ст. 101):

Піратством є будь-які з перерахованих дій:

— будь-який неправомірний акт насильства, затримання або будь-який грабіж, що здійснюється з особистою метою екіпажем або пасажирами якого-не-будь приватного судна у відкритому морі, або в місці поза юрисдикцією якої б то не було держави, проти іншого судна або проти осіб або майна, що знаходиться на борту;

— будь-який акт добровільного використання якого-небудь судна, здійснений із знанням обставин, через які судно є піратським судном;

— будь-яке діяння, що є підбурюванням або свідомим сприянням здійсненню вказаним діям.

Протиправність морського піратства полягає в порушенні основного принципу міжнародного морського права — свободи відкритого моря і свободи мореплавання (судноплавства).

Інколи має місце каперство — напад і захоплення у відкритому морі мирних торгових або пасажирських суден військовими кораблями. Судно вважається піратським судном, якщо особи, що управляють ним, здійснюють будь-яку з дій, що пвдпадає під визначення піратства.

Контрольні питання і завдання

1. Назвіть правила, яких повинен дотримуватись турист на дорозі.

2. Назвіть права та обов'язки водія транспортного засобу.

3. Наведіть права і обов'язки пішохода.

4 Що таке дорожні знаки і покажчики?

5. Як забезпечується безпека життєдіяльності туриста на автомобільному транспорті?

6. Як проводиться забезпечення безпеки життєдіяльності туриста на залізниці?

7. Назвіть правила безпеки в метро.

8. Що таке повітряне транспортування?

9. Як забезпечується безпека життєдіяльності туриста на авіатранспорті?

10. Які функції служби безпеки на транспорті?

11. Дайте класифікацію морських пасажирських суден.

12. Як забезпечується безпека життєдіяльності туриста на водному транспорті1?

13. Як забезпечується безпека життєдіяльності туриста на парусних яхтах?

14. Що таке піратство?