Зарубіжна практика страхування

До країн з найбільш високим рівнем розвитку страхової справи можна віднести США, Німеччину, Італію, Швейцарію, Японію, Велику Британію, Францію та Бельгію.

Страховий ринок Сполучених Штатів Америки. Амери­канський страховий бізнес відзначається величезним розма­хом і не має собі рівних у світі. Американські страхові моно­полії контролюють приблизно 50% усього страхового ринку індустріально розвинутих країн світу. У США працює понад 8 тис. компаній майнового страхування і близько 2 тис. ком­паній по страхуванню життя громадян.

Кожен штат має своє страхове законодавство і свій нагля­довий орган. Єдиного федерального Закону про страхування та єдиного федерального органу по нагляду за страховою діяльністю немає. Кожен штат висуває свої вимоги щодо мінімального рівня капіталу, видів страхування, проводить ревізію підконтрольних страхових компаній, здійснює загаль­не регулювання страхової діяльності шляхом видачі ліцензії брокерам, агентам і самим страховим компаніям.

У США існують два типи страхових компаній: акціонерні товариства і товариства взаємного страхування. Державних страхових фірм немає. Акції акціонерних товариств може придбати як фізична, так і юридична особа.

Законодавче передбачена спеціалізація страхових ком­паній на проведенні операцій по страхуванню життя і майна громадян. Активи всіх страхових компаній складають при­близно 1,6 трлн дол. У середньому активи однієї страхової компанії становлять 950 млн дол, а на 12 найбільших компаній припадає 45 млрд дол.

У США широко використовується електронний банк да­них по всіх страхових компаніях, що дає можливість роз­поділити компанії за рівнями ризику, розмірами премії тощо.

Однією з найважливіших особливостей найбільших стра­хових компаній по страхуванню життя є та обставина, що, в силу високого авторитету, на їхнє зберігання передаються ба­гатомільярдні грошові засоби, що належать різним пенсійним фондам. Основне завдання страхових компаній у цьому ви­падку - шляхом розумної інвестиційної політики забезпечити приріст довірених грошових засобів. За зберігання цих фінан­сових ресурсів страхові компанії стягують комісійну винаго­роду. І навіть помірні її розміри - 0,1% від узятих на зберіган­ня сум приносять мільйонні доходи.

Інвестиційні вкладення мають величезне значення для американських компаній по страхуванню життя. Статистика показує, що в 2002 р. страхові витрати і виплати страхових сум таких компаній становили 118% від зібраної премії, тим часом прибуток їх за підсумками року склав 6,9 млрд дол. Зрозуміло, що його отримали не за рахунок прямих страхових операцій, а за рахунок інвестицій.

Однак важливим залишається й те, що величезні інвес­тиційні ресурси перетворюють страхові компанії в один з найвпливовіших зовнішніх центрів фінансового контролю стосовно промислових корпорацій.

Найбільші страхові компанії світу, і насамперед Сполуче­них Штатів Америки, являють собою фінансові конгломерати: через дочірні компанії вони, крім страхування, можуть займа­тися наданням кредитів і позик, організовувати чекове обслу­говування клієнтів, емітувати розрахункові кредитні картки, проводити операції з нерухомістю, цінними паперами, керува­ти майном і капіталом за дорученням своїх клієнтів.

Найбільший розвиток у США одержало особисте страху­вання, яке поділяється на страхування життя, страхування ренти або пенсії та страхування від хвороб і нещасних ви­падків. Страхування життя, у свою чергу, поділяється на стра­хування на випадок смерті і страхування-внесок. На частку цього виду страхування в США припадає 3/4 усіх договорів страхування життя.

Страхування-внесок розраховане на певний строк і стра­хова сума виплачується при досягненні застрахованою особою визначеного (обумовленого договором) віку. Часто цей вид страхування проводиться в комбінації зі страхуванням на ви­падок смерті.

Другим, за значенням, видом страхування в США стало страхування кредитно-фінансової сфери, що значною мірою характеризується значним поширенням у країні принципів кредитних розрахунків у сфері торгівлі й послуг.

Характерною рисою страхової системи Сполучених Штатів є участь у процесі страхування різних посередників, тобто страховий поліс приймається через страхового агента або брокера. Загальне їхнє число в країні досягає 0,5 млн чол. Страхові агенти, як правило, діють у рамках довгострокового договору і взаємодіють з однією фірмою-страховиком, прода­ючи поліси від її імені. Незалежні агенти (брокери) одержу­ють від клієнта доручення укласти договір страхування на визначених умовах, а потім підшукують потрібну страхову компанію. Брокерством займаються як окремі особи, так і ве­ликі спеціалізовані фірми, зокрема „Марш енд Макленнс", „Олександр енд Олександр".

Провідними компаніями страхового ринку США є:

1) "State Farm Mutural Automobile Insurance Company" (Bloomington, Illinois) - це найбільша транснаціональна ком­панія по страхуванню майна, яка заснована в 1922 р. Компанія укладає різні види договорів страхування: індивідуальні і колективні, договори про страхування транспортних засобів, страхування на випадок ушкодження або загибелі майна гро­мадян внаслідок аварії, пожежі, вибуху, шторму, договори про страхування від нещасних випадків, на випадок різних небез­пек і ризиків, договори авіаційного страхування, перестраху­вання тощо. Цей страховик здійснює діяльність на території США і Канади;

2) "СИТНА" - одна з головних широко диверсифікованих страхових корпорацій США, яка заснована в 1982 р. На чолі „СИТНА" знаходиться холдинг зі штаб-квартирою у Філа­дельфії. Головні інтереси корпорації пов'язані зі страхуванням майна і відповідальністю страхувальників. Ряд дочірніх фірм займається пенсійним, особистим страхуванням та брокерсь­кими операціями. Відділення компанії діють у 160 країнах
світу, у них зайнято понад 48 тис. чол.;

3) "American International Group" - це найбільший у США страховик торговельних і промислових ризиків, який діє з 1919 р. і являє собою холдингову компанію зі штаб-квартирою в Нью-Йорку, що контролює 44 дочірні компанії в різних країнах світу. Усі компанії групи об'єднані в шість спеціалізо­ваних відділень;

4) "All-State Insurance Company" - одна з найбільших транснаціональних корпорацій по страхуванню майна грома­дян, яка заснована в 1931 р. у штаті Іллінойс. Компанія має
різні види договорів страхування: від пожеж, повені, землет­русів, автомобільних катастроф, нещасних випадків, страхує авіапасажирів тощо. Володіє 15 дочірніми компаніями;

5) "Continental Corporation" - четверта за величиною стра­хова корпорація США, заснована в 1853 р. Являє собою диверсифіковану корпорацію зі штатом, що нараховує 16,5 тис. чол. Надає широкий спектр страхових послуг майже в 100 країнах світу. Останніми роками компанія послідовно проводить лінію на розвиток ділових зв'язків із транснаціональними кор­пораціями. Закордонну діяльність здійснює в Західній Європі,
насамперед у ФРН, Канаді, Південно-Східній Азії.

Спеціалізується на транспортному страхуванні і перестраху­ванні.

Страховий ринок Німеччини.Страховий ринок Німеччи­ни останніми роками характеризується динамічним розвит­ком. Щорічний приріст обсягу надходження страхових пла­тежів становить у Німеччині 10%. Особисте страхування в структурі національного страхового ринку займає близько 37%. Медичне страхування, що користується трохи меншою популярністю, ніж в інших країнах Західної Європи, стано­вить близько 12% загального обсягу надходження страхових платежів. Майнове страхування становить 51% національного страхового ринку в Німеччині.

Сектор особистого страхування в Німеччині відчуває зро­стаючу конкуренцію з боку комерційних банків, що прагнуть організувати страхове обслуговування клієнтів через опе­раційні зали комерційних банків. У цілому прибутковість опе­рацій у секторі страхового обслуговування фізичних осіб ви­ща (становить 87% німецького страхового ринку), ніж у сек­торі страхового обслуговування юридичних осіб (13% відповідно).

Страхова справа в Німеччині розподілена між системою державного соціального забезпечення і приватним сектором страхових послуг. Соціальне страхування обов'язкове для всіх найманих працівників і роботодавців, якщо вони не охоплені сектором приватних страхових справ. Мається на увазі пенсійне страхування, страхування на випадок безробіття, на випадок тимчасової втрати працездатності, страхування від нещасного випадку на виробництві та від професійних захво­рювань.

Приватний сектор страхових послуг у Німеччині пред­ставлений акціонерними страховими компаніями, товариства­ми взаємного страхування і державними страховими корпо­раціями.

Іноземним страховикам у Німеччині належить 13% стра­хового ринку, з них головні позиції традиційно займають страхові компанії зі Швейцарії (близько 9% страхового ринку), що присутні на берегах Рейну вже понад 100 років. Страховики в Німеччині не мають права займатися якою-небудь іншою діяльністю, крім страхування.

Основним джерелом залучення клієнтів є робота незалеж­них страхових брокерів, що обслуговують різні страхові ком­панії. У цілому вони більш активні в страховому обслугову­ванні юридичних осіб, тоді як страхові агенти обслуговують переважно страхові інтереси фізичних осіб. Цікавим є те, що ряд великих страхових компаній Німеччини, вирішуючи пи­тання активізації, обходяться без дорогих послуг страхових посередників: вони інформують потенційних клієнтів про пропоновані страхові послуги, розсилаючи відповідну інфор­мацію поштою. Заощаджуючи на оплаті праці страхових посе­редників, ці страхові компанії мають значну статтю витрат з організації рекламних заходів та оплати поштових послуг.

Усі діючі в Німеччині національні та іноземні страхові ком­панії підлягають обов'язковому державному страховому нагля­ду з боку Федерального відомства нагляду за діяльністю стра­хових компаній (ВАV), розташованого в Берліні. Основна мета діяльності федерального органу державного страхового нагляду - захист інтересів страхувальників. Це важливо, оскільки в Німеччині немає спеціального централізованого гарантійного фонду для відшкодування збитків страхувальникам через непе­редбачене банкрутство їхніх страховиків. Єдиний виняток з цього правила становить особливий гарантійний фонд страху­вання цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів. Мається на увазі, що з цього фонду відшкодовується збиток учасникам дорожнього руху, що постраждали в резуль­таті дорожньо-транспортного випадку, якщо автовласник не мав поліса, що засвідчував би наявність у нього договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності.

Обов'язкове страхування в Німеччині відносно обмежене. Федеральне законодавство держави встановлює: обов'язкове страхування роботодавця за збиток найманим робітникам, заподіяний виробничою травмою або шкідливими умовами праці, обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів за збиток перед третіми особами внаслідок дорожньо-транспортного випадку та обов'язкове страхування професійної (цивільної) відповідаль­ності авіаційних перевізників і диспетчерів по керуванню ру­хом цивільних повітряних суден, бухгалтерів, мисливців, опе­раторів атомних енергетичних установок, споживачів атомної енергії і радіоактивних ізотопів, товаровиробників фармацев­тичної продукції.

Найбільшими компаніями в галузі перестрахування є: Кельнське та Мюнхенське перестрахувальні товариства, а до числа великих страхових компаній можна віднести страхове товариство „Колонія", концерн „Герлінг", страхову компанію „Альянс", що відзначила у 1990 р. своє сторіччя.

Західнонімецький страховий ринок поділений на 39 стра­хових груп, з яких 10 збирають 51% сумарної страхової премії. З великим відривом від конкурентів йдуть страхова група „Альянс", частка якої на ринку становить 20%, та страхова група „Фольксфюрзорге", яка контролює близько 5% ринку.

Страховий ринок Італії. Перший з відомих у світовій практиці Італії договір страхування був оформлений у Генуї ще в 1347 р., предметом укладання якого був морський транс­портний ризик.

У 1851 р. для здійснення морського страхування було створено перше страхове товариство, у 1852 р. - перше товари­ство по страхуванню від пожеж і стихійних лих, а в 1926 р. - першу компанію зі страхування життя.

Тепер страхові компанії не відіграють істотної ролі в еко­номіці Італії, оскільки основними рисами сучасного страхуван­ня держави є консерватизм системи страхування, повільне впровадження в страхову справу інновацій та нововведень, відсутність диверсифікованості діяльності страхових компаній у суміжні області фінансово-кредитної системи, а також тверде державне регламентування всіх сторін діяльності страховиків.

У 1999 р. в Італії вже діяло 211 страхових компаній, з них 6 займаються винятково операціями перестрахування, 25 - тільки страхуванням життя громадян, 27 - страхуванням жит­тя і майновим страхуванням, інші 135 товариств спеціалізу­ються лише на майновому страхуванні. З 211 страхових ком­паній 163 були сформовані за рахунок національного капіталу і 48 - іноземного.

На сьогодні більшість страхових компаній є приватними акціонерними товариствами. Найбільшою страховою ком­панією Італії вважається „Assicurazioni General", яка заснова­на ще в 1931 р. Вона входить до десятки наймогутніших стра­хових товариств світу. Ця універсальна компанія займається усіма видами страхування, включаючи майнове, особисте та страхування відповідальності громадян. „Assicurazioni General" контролює понад 28% ринку страхування життя в Італії і 24% - ринку майнового страхування. Має широку ме­режу іноземних відділень.

Страховий ринок Швейцарії. Ця країна відзначається ви­соким рівнем розвитку страхової справи. На кінець 2001 р. у Швейцарії нараховувалося 117 страхових компаній, у тому числі 23 компанії особистого страхування, 82 компанії зміша­ного страхування і 12 перестрахувальних товариств. Швей­царія має найвищий показник по збору страхових премій на душу населення. У країні страхові поліси поглинають майже 15% середнього сімейного бюджету і є найбільшою статтею ви­трат, адже середня швейцарська родина витрачає на страху­вання більше грошових коштів, ніж на харчування.

Великий розвиток одержало страхування і в сфері підприємницької діяльності та фінансово-кредитних ризиків. Клієнтами страхових компаній є практично всі промислові, сільськогосподарські, торговельні, й транспортні підприємства Швейцарії.

Однією з умов успішної діяльності страхових товариств є їх активна інвестиційна діяльність на ринку капіталів. Більше половини всіх активів страхових компаній розміщено у формі позичок та інвестицій в облігації.

У страховій справі концентрація капіталу досягла високо­го рівня. У зв'язку з обмеженою івестиційно-фінансовою ба­зою даної держави розвиток міжнародних операцій має для швейцарських компаній величезне значення. Найбільш міцні позиції на світовому страховому ринку швейцарські страхови­ки займають у галузі перестрахування, на яку припадає 1/2 всіх премій, що надійшли через кордон. Усередині країни більше половини валових премій дає особисте страхування.

Характерним для Швейцарії є тісне взаємо використання національного й іноземного капіталу, оскільки страхові ком­панії часто є транснаціональними корпораціями з великими закордонними інтересами.

Страховий ринок Японії.Організація страхування в цій країні має ряд особливостей. Основна особливість полягає в тому, що в страховій справі домінують компанії по страхуван­ню життя громадян (їх кількість становить 23). За всіма показ­никами такі страхові компанії випереджають товариства, які спеціалізуються на змішаному страхуванні, а сума одержува­них ними страхових премій більше як у 2 рази перевищує су­му премій, одержувану компаніями змішаного страхування. Причиною домінуючих позицій компаній зі страхування жит­тя в Японії стала відсутність протягом довгого часу системи державного соціального страхування і забезпечення населен­ня, у зв'язку з чим більшість громадян були змушені користу­ватися послугами страхових компаній.

Компанії по страхуванню життя громадян - це наймогутніші власники акцій і облігацій приватних страховиків та державних корпорацій. Вони відіграють активну роль у питан­нях кредитування. Останніми роками такі компанії активно проникають на страховий ринок США, Канади й інших еко­номічно розвинутих країн. Компанії, що здійснюють змішане страхування, також відіграють важливу роль як в економіці країни, так і в зовнішньоекономічних зв'язках Японії. Вони займаються страхуванням різних ризиків, пов'язаних з міжна­родною діяльністю японських ТНК в різних країнах світу. Найбільші страховики, які спеціалізуються на змішаному страхуванні, виступають у ролі міжнародних інвесторів і кре­диторів.

Органи влади в Японії твердо і чітко регламентують діяльність страхової організації. Без згоди Міністерства фінансів не можуть змінюватися ставки страхових премій. Конкуренція між страховими компаніями обмежена завдяки відсутності страхових брокерів, оскільки система страхування складається з великої кількості відділень і агентів, число яких у великих компаніях досягає декількох десятків тисяч.

Страховий ринок Великої Британії.Страхова справа у Ве­ликій Британії має два головних напрями: довгострокове стра­хування життя громадян та змішане страхування.

Нині понад 800 компаній уповноважені займатися у Ве­ликій Британії одним чи кількома видами страхового бізнесу. Майже 450 компаній належать до Асоціації британських стра­ховиків. Деякі компанії є так званими взаємними закладами на правах власності держателів їхніх страхових полісів. Стра­хові послуги також надають деякі "дружні товариства" об'єднання фізичних осіб.

У Великій Британії на ринку страхування також діє бага­то іноземних компаній, з якими британські страховики тісно співпрацюють. Невеликі британські компанії, як правило, об­межують діяльність територією своєї країни. Більшість вели­ких компаній, що займаються змішаним страхуванням, пра­цюють також і, за кордоном, діючи через філії, агенції чи пов'язані з ними місцеві фірми.

За формою власності страхові компанії поділяються на:

1) приватні компанії - з граничною відповідальністю та акціонерним капіталом. Акціонери цих страхових організацій мають право на отримання прибутку компанії. Більшість стра­хових компаній Великої Британії є приватними;

2) спільні компанії -- належать власникам страхових полісів і діють з метою одержання прибутку. Такі компанії займаються страхуванням життя громадян і становлять 1/3 ринку всього страхування життя.

Види страхових компаній: змішані, компанії, які займа­ються лише страхуванням життя громадян, компанії, які спеціалізуються лише на перестрахуванні, та корпорація "Ллойд".

Типи посередників страхового ринку Великої Британії:

1) індивідуальні посередники: страхові брокери, брокери "Ллойда", незалежні фінансові консультанти та страхові кон­сультанти;

2) страхові агенти: уповноважені представники корпо­рації „Ллойд", представники інших страхових компаній.

Організації, які діють на ринку страхових послуг Великої Британії: Асоціація англійських страховиків, Інститут лон­донських страховиків, Лондонський страховий центр, Асоціація англійських страховиків та інвестиційних брокерів, Національна асоціація незалежних фінансових консультантів та Інститут дипломованих страховиків.

Окреме місце на британському страховому ринку посідає корпорація "Ллойд" - це організація, що об'єднує приватних осіб, кожна з який приймає страхування на свій ризик та несе персональну відповідальність за прийняті зобов’язання всім своїм майном. "Ллойд" можна назвати провідним страховим ринком світу, надходження по якому становлять 20 млн фунтів стерлінгів за кожний робочий день. Портфель корпо­рації "Ллойд" формується, поряд з традиційними ризиками, за рахунок об'єктів страхування, яких не можуть прийняти акціонерні страхові компанії (комерційні супутники зв'язку, супертанкери, атомні електростанції, бурові платформи з до­бування нафти, газу тощо). Річний вклад від "Ллойд" в еко­номіку Великої Британії перевищує 1 млрд фунтів стерлінгів.

Членами "Ллойд" є близько 35 000 осіб у 70 країнах світу. Члени корпорації згруповані в 374 синдикати, які формуються за визначеними видами страхування: страхування морсько­го та повітряного транспорту, вантажів, атомних ризиків тощо. На чолі кожного синдикату стоїть андеррайтер - це особа, яка уповноважена страховою компанією або синдикатом "Ллойд" приймати на страхування (перестрахування) ризики. Андер­райтер відповідає за формування страхового (перестрахового) портфеля страховика (перестраховика). Взагалі прийнято го­ворити, що ризики, які підлягають страхуванню, не страху­ються в "Ллойд", а розміщуються в "Ллойда". Про це свідчить і сама процедура такого розміщення. Ризик приймається на розміщення в синдикаті-лідері за даним видом страхування. Відповідальність за прийнятий ризик та сума премії роз­поділяються між усіма членами синдикату пропорційно розміру сум, внесених ними для забезпечення страхових опе­рацій синдикату. Потім ризик розміщується в інших ана­логічних синдикатах, які повністю підпорядковуються рішен­ню лідера та приймають на свою відповідальність визначену суму за ризик, але ця сума дещо нижча, ніж у синдикаті-лідері. Розміщення ризику триває до повного покриття страхової су­ми. Слід сказати, що хоча між синдикатами "Ллойд" є конку­ренція, головним чинником є кооперація для здійснення однієї мети - це захист страхувальників, забезпечення інте­ресів страховиків та високої репутації корпорації.

Страховий ринок Франції. Французький страховий ри­нок зазнав значних змін за останні 20 років - з розміщення контрактів на ЗО млрд. РР (французьких франків) у 1980 р. до 504 млрд РР у 2002 р. Ця тенденція зростання була особливо помітна в секторі страхування життя та капіталізації. Проник­нення в національну економіку поки що неповне: за кількістю страхових контрактів Франція посідає 9 місце, якщо виражати страхові контракти у відсотках від ВВП серед розвинених країн Заходу.

Нині розширюються нові ринки: страхування комп'ютер­них систем та мереж, страхові випадки в медицині, енергетиці тощо. Поява фінансово-банківського страхування та відносна деспеціалізація каналів страхового поширення призвели до стандартизації страхових послуг, особливо в галузі страхуван­ня життя громадян. Зацікавленість страховим сектором зу­мовлює той факт, що інвестиції у страхування стали головни­ми інвестиціями французьких сімей. За останніх 10 років інве­стиції у страхування зросли з 10% (від загального обсягу) до 41% у 2000 р. та навіть до 59 % у 2001 р.

Розвитку маркетингу страхових послуг у Франції сприяє велика різноманітність каналів їх реалізації: пряме поширен­ня, наймані агенти, які працюють через широку мережу неве­личких агенцій, а також значна кількість брокерів, які групу­ються в досить великі об'єднання. Реалізація страхових послуг та маркетинг здійснюються також через банківський ринок збуту та інші фінансові мережі. У 2002 р. у французькій стра­ховій індустрії працювало близько 215 100 осіб, або приблиз­но 1,5% від усього працездатного населення.

Французькі компанії змішаного страхування (з більш жорстким відбором ризиків, нижчими цінами та тарифами) посіли значну частину на страховому ринку, а саме:

- 19,1% від усіх нових премій;

- 12,1% від нових премій у страхуванні життя;

- 39,4% від премій в інших видах страхування;

- 50% від нових премій у страхуванні автотранспорту;

- 40% від комбінованих контрактів з власниками будівель. Французькі брокери зареєстровані в Комерційному реєстрі як лідери серед посередників, але під назвою „Стра­хова брокерська діяльність". У брокерській справі бере участь велика кількість компаній. Брокерами можуть бути як приватні особи, так і фірми. Від імені всіх клієнтів вони ви­бирають страховика та виступають у даному разі як радники. У 2002 р. брокерам належало 9% сектора страхування життя та 21% сектора інших видів страхування при загальній чи­сельності брокерів 4400 осіб. Порівняно з іншими країнами, французькі брокери мають велику частку ринку. В найближ­чому майбутньому вони відіграватимуть ще більшу роль завдяки змінам у структурі, злиттю та змінам у формуванні капіталу.

Страхові агенти за наймом створюють реальну при­сутність на ринку, знаходячись близько від своїх клієнтів. Во­ни найактивніші у сфері індивідуального страхування, не пов'язаного зі страхуванням життя, а також у страхуванні ма­лих та середніх компаній. З 1990-х років чисельність страхо­вих агентів почала значно зменшуватись. Якщо в 1990-х роках агенти за наймом розподіляли 955 видів страхових послуг, то в 2001 р. тільки 460. Однак вони все ще залишаються лідерами з продажу страхових полісів, які не належать до страхування життя, а в сфері страхування життя громадян страхові агенти володіють часткою ринку 19 %.

Хоча кількість нових страхових компаній і зростає, проте частка прямого продажу страхових полісів на ринку не змен­шується. На доповнення до традиційних прямих методів їх ре­алізації (купони, каталоги, ТВ-маркетинг), розвивається ще й продаж страхових полісів через французьку телефонну систе­му "Мінітсл".

Страховий ринок Бельгії. Обсяг продажу страхових по­слуг, які реалізуються посередниками, становить більше 80% загального страхового ринку Бельгії. Вартість цього виду роз­поділу впливає безпосередньо на обсяги комерційних премій.

З уведенням принципу вільного обміну (ВОП) страхові компанії розвивають нові методи компенсації страхових по­слуг. Загальна кількість витрат на розподіл становить при­близно 27% прибутку від премій на бельгійському ринку.

У Бельгії спільне страхування не може бути диференційо­ване від інших видів діяльності, адже воно часто застосо­вується для страхування великих індустріальних ризиків.

Бельгійські страхові компанії не мають значних обсягів діяльності за кордоном. У 2001 р. реалізований товарообіг за кордоном становив лише

1) 9,5% від загального преміального прибутку (в млн. бельгійських франків): страхування життя (іноземні філії та дочірні компанії - 3,3, а прямі продажі за кордоном - 2);

2) інші види страхування (філії та дочірні компанії - 37,4, а прямі продажі за кордоном - 1,6).

На сьогодні бельгійський страховий ринок поставлено пе­ред такими складними проблемами: зменшення витрат на уп­равління страховими компаніями, які є найвищими в Європі, недосконалість законодавчої бази держави, диференціація кількості премій як функція застрахованих збитків з метою зміцнення конкурентних позицій на ринку, неможливість по­дальшого отримання необхідних фінансових гарантій для страхувальників стосовно страхових послуг, які пропонують іноземні компанії.

Незважаючи на це, більшість страхових компаній ор­ганічно вписались у нові умови життєдіяльності та продовжу­ють успішно функціонувати на страховому ринку Бельгії.

Таким чином, той факт, що на сьогодні найбільш розви­нуті ринки страхових послуг у Великій Британії і США зумов­лений, по-перше, досить виваженою законодавчою базою, ви­соким рівнем професіоналізму з боку страховиків щодо захис­ту прав споживачів страхових послуг, що лежить в основі всієї системи страхування цих могутніх держав, а по-друге, на­явністю міцних, фінансово-незалежних та конкурентоспро­можних страховиків, зокрема: корпорація "Ллойд" (Велика Британія) та „State farm Mutural Automobile Insurance Company", „American international Group", „All-State Insurance Company" (США) - досить міцних, прибуткових та унікаль­них організацій, які успішно й самостійно працюють не тільки на внутрішньому ринку своєї держави, а й на світовому.

Не слід, звичайно, забувати і про страхові ринки інших країн. Як і американський та англійський, кожен з них - це індивідуальне явище зі своїми перевагами та недоліками. Під впливом зовнішніх та внутрішніх факторів у різних країнах світу склалися різні системи страхування. Однак страхові відносини мають і схожі риси, тому що основні їх складові(економічні інтереси та відповідальність суб'єктів страхуван­ня в процесі господарської діяльності) скрізь однакові.

Питання для самоперевірки

1. У чому полягає роль страхування в умовах ринкової економіки України?

2. Які Ви знаєте функції страхування?

3. Як Ви розумієте терміни „суброгація" та „контрибуція"?

4. У чому полягає сутність ризику у страхуванні?

5. Які елементи формують внутрішню та зовнішню струк­тури національного страхового ринку?

6. Які Ви знаєте організаційні форми функціонування страхових організацій в Україні ?

7. Схарактеризуйте структуру посередників страхового ринку України.

8. Які Ви знаєте проблеми розвитку національного страхо­вого ринку, схарактеризуйте їх.

9. Який державний орган здійснює нагляд за страховою діяльністю в Україні?

10. Вкажіть особливості страхових ринків Сполучених Штатів Америки та Великої Британії.

Тести

1. Вкажіть головні суб'єкти страхового ринку України:

а) страховик та страхувальник;

б) страхові агенти;
в)страхові брокери;

г) органи державного нагляду за страховою діяльністю в Україні;

д) усі відповіді правильні.

2. Які функції виконує страхування?

а) контролюючу;

б) фіскальну;

в) превентивну;

г) фінансову;

д) усі відповіді правильні.

3. З наведеної далі інформації виберіть принципи страху­вання:

а) цільового використання;

б) франшиза;

в) строковості;

г) платності;

д) безстроковості.

4. Посередники страхового ринку України поділяються на такі види:

а) прямі й непрямі;

б) приватні й державні;

в) пропорційні й непропорційні;

г) регресивні й прогресивні;

д) усі відповіді правильні.

5. Виберіть форми страхування в Україні:

а) приватна й кептивна;

б) державна й урядова;

в) добровільна й обов'язкова;

г) абсолютна й відносна;

д) усі відповіді правильні.

6. Залежно від об'єктів страхування поділяється на такі види:

а) страхування відповідальності;

б) страхування життя;

в) страхування від нещасних випадків;

г) соціальне страхування;

д) усі відповіді правильні.

7. Які з видів страхування не належать до майнового?

а) страхування фінансових ризиків;

б) страхування дітей;

в) страхування кредитів;

г) страхування інвестицій;

д) усі відповіді неправильні.

8. Який орган здійснює державний нагляд за страховою діяльністю в Україні?

а) Кабінет Міністрів;

б) Верховна Рада;

в) Комітет у справах нагляду за страховою діяльністю в Україні;

г) Державна податкова інспекція;

д) усі відповіді правильні.

9. Залежно від критерію, покладеного в основу кла­сифікації страхового ринку України, розрізняють такі види структур:

а) матричну;

б) функціональну;

в) лінійного підпорядкування;

г) інституціональну;

д) усі відповіді правильні.

10. За кількістю страхових контрактів у світі Франція зна­ходиться на такому місці:

а) 11;

б) 9;

в) 22;

г)16.

д) немає правильної відповіді.