КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Похідні небіфенілтетразолу
· Епросартан (Eprosartan) Фармакотерапевтична група:С09СА02 – Антигіпертензивний засіб, антагоніст ангіотензину II Основна фармакотерапевтична дія:антигіпертензивна дія; потужний, непептидний, активний при пероральному прийомі, небіфенільний тетразольний антагоністом рецепторів ангіотензину II, який селективно зв’язується з AT1-рецепторами; перешкоджає впливу ангіотензину II на АТ, нирковий кровотік і виділення альдостерону; у хворих з АГ зниження АТ відбувається як після одноразового прийому однієї дози препарату, так і після розподілу цієї дози на два окремих прийоми, і підтримується надалі без коливань АТ протягом 24 год; припинення лікування епросартаном не викликає різкого підвищення АТ (с-му відміни); у хворих з АГ зниження АТ після прийому епросартану не супроводжується зміною ЧСС; препарат не впливає на рівень у плазмі крові глюкози, тригліцеридів, холестерину та ліпопротеїнів низької щільності; не зменшує рівень клубочкової фільтрації у хворих з есенціальною АГ і у хворих з нирковою недостатністю різного ступеня; посилює натрійурез у здорових осіб на низькосольовій дієті; у хворих з есенціальною АГ і у хворих з нирковою недостатністю різного ступеня він не викликає затримки натрію або погіршення функції нирок; не викликає ефектів, пов’язаних зі збільшенням концентрації брадикініну. Показання для застосування ЛЗ:есенціальна гіпертензія БНФ. Спосіб застосування та дози ЛЗ:рекомендована доза для дорослих становить 600 мг 1 р/добу БНФ вранці; у більшості хворих максимальне зниження АТ досягається через 2-3 тижні лікування; може застосовуватися самостійно або в комбінації з іншими антигіпертензивними засобами, наприклад тіазидними діуретиками або блокаторами кальцієвих каналів, якщо є необхідність у більшому зниженні АТ, тривалість лікування не обмежена; у хворих з помірною або тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну < 60 мл/хв.) добова доза не повинна перевищувати 600 мг. Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ:головний біль, запаморочення, шкірні реакції (висипання, свербіж, кропив’янка), астенія, гіпотензія включно з постуральною гіпотензією, набряк обличчя, ангіоневротичний набряк. Протипоказання до застосування ЛЗ:гіперчутливість до препарату; вагітність і годування груддю. Форми випуску ЛЗ:табл., вкриті плівковою оболонкою, по 600 мг. Торгова назва:
· Телмісартан (Telmisartan) Фармакотерапевтична група:С09СА07 – прості препарати антагоністів ангіотензину ІІ. Основна фармакотерапевтична дія:антигіпертензивна дія; з дуже високою спорідненістю заміщує ангіотензин II в місцях його зв’язування на рецепторах АТ1 субтипу, що є відповідальними за активність ангіотензину II; селективно зв’язує АТ1 рецептор; знижує рівні альдостерону в плазмі, не блокує ренін у плазмі людини, не блокує йонні канали, не інгібує ангіотензинперетворюючий ензим (кініназа II), ензим, що також руйнує брадикінін; у дозі 80 мг майже повністю інгібує ангіотензин II, який викликає підвищення АТ; блокуючий ефект зберігається протягом 24 год і триває до 48 год; після першої дози антигіпертензивна активність поступово виявляється протягом 3 год; максимальне зниження АТ виявляється через 4 тижні від початку лікування та підтримується при довготривалій терапії; у хворих на АГ телміcартан знижує як систолічний, так і діастолічний тиск, без впливу на ЧСС; значно зменшує масу міокарда лівого шлуночка та індекс маси міокарда лівого шлуночка у пацієнтів з АГ та гіпертрофією міокарда лівого шлуночка. Показання для застосування ЛЗ:АГ БНФ. Спосіб застосування та дози ЛЗ:рекомендована доза становить 40 мг/добу, в окремих пацієнтів антигіпертензивний ефект може бути досягнутий при щодобовій дозі 20 мг БНФ; у випадках, коли бажаний АТ не досягається, дозу можна підвищити до 80 мг 1 р/добу БНФ; альтернативно телміcартан можна використати в комбінації з тіазидними діуретиками, такими як гідрохлортіазид, що має адитивний ефект зниження АТ з телміcартаном; хворим на тяжку гіпертензію можливе застосування телміcартану до 160 мг/добу окремо та в комбінації з гідрохлортіазидом 12,5–25 мг/добу; тривалість курсу лікування залежить вона від характеру захворювання та ефективності терапії, що проводиться; для пацієнтів із легкими або помірними порушеннями функції печінки добова доза не повинна перевищувати 40 мг 1 р/добу. Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ:інфекції сечового тракту, інфекції верхніх відділів дихальних шляхів; занепокоєність; порушення зору; запаморочення; абдомінальний біль, діарея, сухість у роті, диспепсія, неприємні відчуття у шлунку; екзема, підвищення потовиділення; артралгія, біль у спині, судоми литкових м’язів або біль у ногах, міалгія, симптоми, подібні до тендиніту; біль у грудях, симптоми, подібні до грипу; еритема, свербіж, непритомність, безсоння, депресія, блювання, гіпотензія, брадикардія, тахікардія, задишка, еозинофілія, тромбоцитопенія, слабкість; ангіоневротичний набряк, кропив’янка; зменшення Hb або підвищення сечової кислоти, підвищення креатиніну або печінкових ензимів. Протипоказання до застосування ЛЗ:гіперчутливість до препарату; вагітність і період лактації; обструктивні біліарні порушення; тяжкі порушення функції печінки; дитячий вік. Форми випуску ЛЗ:табл. по 40 мг, по 80 мг. Торгова назва:
|