Похідні негетероциклічних сполук

Фармакотерапевтична група:С09СА03 - прості препарати антагоністів ангіотензину ІІ.

Основна фармакотерапевтична дія:антигіпертензивна дія; активний, специфічний антагоніст рецепторів ангіотензину ІІ; діє вибірково на рецептори підтипу АТ1; підвищені рівні ангіотензину ІІ в плазмі після блокади АТ1- рецепторів валсартаном можуть стимулювати неблокований АТ2-рецептор, який урівноважує ефект АТ1-рецептора; валсартан не проявляє будь-якої часткової активності агоніста відносно АТ1- рецептора, але має набагато більшу (приблизно у 20000 разів) спорідненість з АТ1- рецептором, ніж з АТ2 – рецептором; не пригнічує АПФ, відомий також під назвою кінінази ІІ; знижує АТ без впливу на ЧСС; початок гіпотензивної дії відмічається в межах 2 год, максимум - в межах 4–6 год після прийому внутрішньо; тривалість дії - більше 24 год; максимальний терапевтичний ефект розвивається через 2-4 тижні від початку лікування і зберігається при тривалій терапії; при застосуванні з гідрохлортіазидом досягається достовірне додаткове зниження АТ; раптова відміна препарату не супроводжується розвитком с-му відміни; при тривалому застосуванні препарату у хворих із АГ встановлено, що препарат не мав істотного впливу на рівень загального холестерину, сечової кислоти, а також при дослідженнях натщесерце - на концентрацію тригліцеридів і глюкози в сироватці крові; застосування препарату призводить до зменшення випадків госпіталізації з приводу СН, уповільнення прогресування СН, збільшення фракції викиду, а також зменшення ознак і симптомів СН та покращення якості життя в порівнянні з плацебо.

Показання для застосування ЛЗ:АГ; СН (ІІ-ІV класу за класифікацією NYHA); постінфарктний стан (у клінічно стабільних пацієнтів з ознаками, симптомами і рентгенологічними даними лівошлуночкової недостатності і/або систолічної дисфункції лівого шлуночка) ^БНФ.

Спосіб застосування та дози ЛЗ:АГ - рекомендована доза для дорослих становить 80 мг або 160 мг 1 р/добу^БНФ; антигіпертензивний ефект досягається протягом 2 тижнів, а максимальний ефект очевидний через 4 тижні; у пацієнтів з неконтрольованим АТ добова доза може бути підвищена до максимальної - 320 мг, можливе додаткове призначення діуретинів; препарат можна призначати також сумісно з іншими антигіпертензивними засобами; СН - рекомендована початкова доза становить 40 мг 2 р/добу; підвищення дози від 80 мг і 160 мг 2 р/добу ^БНФ до найвищої дози повинно здійснюватися відповідно до переносимості пацієнтом препарату; МДД - 320 мг, розподілена на декілька прийомів; оцінка пацієнтів із СН завжди повинна включати оцінку стану ниркової функції; стан після перенесеного ІМ - лікування може бути розпочате вже через 12 год після ІМ; після початкової дози 20 мг 2 р/добу, дозу необхідно збільшувати до 40 мг, 80 мг і 160 мг 2 р/добу протягом наступних декількох тижнів; планова максимальна доза - 160 мг 2 р/добу ^БНФ; рекомендується, щоб пацієнти досягали рівня дози 80 мг 2 р/добу протягом 2 тижнів після початку лікування, і щоб планова максимальна доза була досягнута протягом 3 місяців.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ:вірусні інфекції, інфекції ВДШ, фарингіти, синуси ти, риніти, нейтропенія, тромбоцитопенія, реакції гіперчутливості, гіперкаліємія, безсоння, зниження лібідо, постуральне запаморочення, вертимо, головний біль, вертимо, ортостатична гіпотензія, СН, артеріальна гіпотензія, васкуліт, кашель, діарея, біль у животі, нудота, ангіоневратичний набряк, висип, свербіж, біль у спині, артралгія, міальгія, порушення функції нирок, г. ниркова недостатність, ниркова недостатність, слабкість, астенія, набряк, зниження рівня Нb і показника гематокриту.

Протипоказання до застосування ЛЗ:гіперчутливість до препарату; вагітність, годування груддю; дитячий вік.

Форми випуску ЛЗ:капс. по 80 мг, по 160 мг; табл., вкриті оболонкою, по 40 мг, по 80 мг, по 160 мг, по 320 мг.

Торгова назва: