Клас I В

• Лідокаїн (Lidocaine) * (див. п. 10.2.2. розділу "АНЕСТЕЗІОЛОГІЯ ТА РЕАНІМАТОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ")

Показання для застосування ЛЗ:шлуночкова екстрасистолія і тахіаритмії, у т. ч. при г. ІМ ^{БНФ, ВООЗ}, у післяопераційному періоді.

Спосіб застосування та дози ЛЗ:перед введенням лідокаїну необхідно проводити пробу на чутливість; для досягнення антиаритмічної дії; введення починають з болюсу в/в в дозі 1–2 мг/кг маси тіла протягом 3–4 хв; середня разова доза – 80 мг, максимальна разова доза – 100 мг; потім переходять на краплинну інфузію зі швидкістю 20–55 мкг/кг/хв (максимум 2 мг/хв) у 5 % р-ні глюкози або у фізіологічному р-ні; краплинні інфузії можуть застосовуватися протягом 24–36 год; при необхідності на фоні краплинної інфузії можна повторити в/в введення в дозі 40 мг через 10 хв після першого болюсу. в/м препарат вводять по 2–4 мг/кг (максимальна разова доза – 200 мг) з інтервалами 4–6 год; в окремих випадках використовують більш високі дози – по 600 мг кожні 3–4 год; дітям при аритмії вводять в/в струминно 1 мг/кг зі швидкістю 25–50 мг/хв, через 5 хв можливо повторне введення (сумарна доза не повинна перевищувати 3 мг/кг); при необхідності переходять на інфузійне введення зі швидкістю 30 мкг/кг/хв; максимальна добова доза для дітей визначається масою тіла дитини і становить 4–5 мг/кг для дітей віком старше 3-х років.

Форми випуску ЛЗ:р-н для ін'єкцій 100 мг/мл по 2 мл в амп.

Торгова назва:

• Мексилетин (Mexiletine)

Фармакотерапевтична група:С01ВВ02 - антиаритмічні препарати IВ класу.

Основна фармакотерапевтична дія:антиаритмічна дія; пригнічує швидкий трансмембранний потік іонів натрію, має мембраностабілізуючу та місцевоанестезуючу дії; препарат зменшує швидкість деполяризації та автоматизм водіїв ритму, швидкість проведення збудження у волокнах Гіса-Пуркін’є, незначно знижує ефективний рефрактерний період та більшою мірою тривалість потенціалу дії (ПД), підвищує співвідношення ефективного рефрактерного періоду до тривалості ПД; мало впливає на гемодинамічні показники.

Показання для застосування ЛЗ:профілактика та лікування шлуночкових екстрасистолій, шлуночкових тахіаритмій.

Спосіб застосування та дози ЛЗ:призначають спочатку по 400 мг, потім по 200 мг кожні 6–8 год; можливо призначення препарату по 200–300 мг 3 р/добу, за необхідності дозу підвищують на 50–150 мг кожні 3 доби; МДД – 800 мг, при нирковій недостатності – не більше 600 мг; у деяких випадках разову дозу доводиться збільшувати до 600 мг; у подальшому, залежно від терапевтичного ефекту, дозу можна поступово зменшити; термін лікування залежить від тяжкості та перебігу захворювання.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ:зміни смакових відчуттів, нудота, блювання, діарея, запори, ністагм, порушення акомодації, атаксія, дизартрія, тремор, парестезія, сонливість, сплутаність свідомості, запаморочення; брадикардія, гіпотензія; не виключена аритмогенна дія (розвиток шлуночкових екстрасистолій, мерехтіння передсердь), дерматит, порушення сечовиділення, психози, судоми.

Протипоказання до застосування ЛЗ:гіперчутливість до препарату, СССВ, брадикардія, гіпотензія, кардіогенний шок, г. ниркова та печінкова недостатність, вагітність, дитячий вік; у період лактації препарат призначають лише за життєво-необхідних обставин; при цьому необхідно вирішити питання про припинення годування груддю.

Форми випуску ЛЗ:капс. по 200 мг.

Торгова назва:

• Фенітоїн (Phenytoin) * (див. п. 5.1.7. розділу "ПСИХІАТРІЯ, НАРКОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ")