КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Моноклональні антитіла
· Алемтузумаб (Alemtuzumab)
Фармакотерапевтична група:L01XC04 - антинеопластичні засоби. Моноклональні антитіла.
Основна фармакотерапевтична дія:гуманізоване моноклональне а/т IgG1 каппа, специфічне до 21-28 kD глікопротеїду поверхні лімфоцитів (CD52), що експресується, головним чином, на поверхні нормальних та патологічних В- та Т-лімфоцитів периферичної крові; створений шляхом введення шести ділянок, які визначають комплементарність, із моноклонального а/т IgG2а пацюків в імуноглобулінову молекулу IgG1 людини; спричинює лізис лімфоцитів шляхом зв’язування з немодулюючим антигеном CD52 з високою експресією, що присутній на поверхні, по суті, всіх В- та Т- лімфоцитів, а також моноцитів, тимоцитів та макрофагів; дія а/т полягає у комплементзалежній та антитілозалежній клітинній цитотоксичності; антиген CD52 виявлений на невеликій кількості гранулоцитів, але не виявлено на еритроцитах або тромбоцитах; не ушкоджує гемопоетичні стовбурові клітини або клітини-попередниці кровотворення.
Показання для застосування ЛЗ:хр. лімфолейкоз БНФ, який не досяг повної чи часткової ремісії після лікування алкілуючими препаратами, або після лікування флударабіну фосфатом досягнута коротка ремісія (тривалістю менше 6 місяців).
Спосіб застосування та дози ЛЗ:вводиться в/в протягом 2 год, незалежно від дози; необхідно проводити премедикацію відповідними антигістамінними та аналгетичними препаратами при першому введенні та при підвищенні дози; під час всього лікування та після нього слід рутинно призначати антибіотики та противірусні препарати; протягом першого тижня вводити у зростаючих дозах: 3 мг у 1-ий день, 10 мг у 2-й день та 30 мг у 3-й день (якщо кожна доза добре переноситься); після цього доза становить 30 мг на день, вводиться тричі на тиждень, через день, максимум до 12 тижнів; у більшості пацієнтів збільшення дози до 30 мг відбувається за 3 - 7 днів; якщо при введенні дози 3 мг або 10 мг через вивільнення цитокінів виникають г. побічні реакції помірного та важкого ступеня тяжкості, то наступне введення проводиться в тій же дозі щоденно, доки не буде досягнуто гарної переносимості перед спробами подальшого збільшенням дози (максимальна відповідь на лікування алемтузумабом досягається через 4 - 12 тижнів); при досягненні повної ремісії за лабораторними та клінічними критеріями, лікування слід припинити та продовжити нагляд за пацієнтом; якщо під час лікування досягнуто часткової ремісії або стабілізації стану, а потім протягом 4 чи більше тижнів стан пацієнта залишається стабільним без подальшого покращання, терапію також слід припинити та наглядати за пацієнткою; лікування слід припинити при прогресуванні хвороби; у разі виникнення тяжкого інфекційного ускладнення або гематологічної токсичності тяжкого ступеня (тромбоцити <25x109/л, нейтрофіли <2,5 x109/л) лікування слід припинити до зникнення цих проявів; введення можна відновити після усунення ознак інфекційного процесу або токсичності.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ:інфекційні ускладнення 3-го або 4-го ступеня тяжкості, в тому числі звичайний герпес та пневмонія 3-го або 4-го ступеня тяжкості; часто інфекційні ускладнення, спричинені умовно-патогенними мікроорганізмами, риноцеребральний мукоромікоз, серйозні та інколи фатальні вірусні (аденовірус, парагрип, гепатит В), бактеріальні (в тому числі, туберкульоз і атипові мікобактеріози, нокардіоз) та грибкові інфекції розвиваються протягом пост-маркетингового дослідження; гематологічні реакції - сильні кровотечі, панцитопенія (може бути 3-го або 4-го ступеня тяжкості або мати тяжкий перебіг), аутоімунна гемолітична анемія, аутоімунна тромбоцитопенія, які у поодиноких випадках призводять до летального кінця; гіпотензія, гіпертензія, тахікардія, вазоспазм, гіперемія, прискорене серцебиття; втрата смаку, тремор, гіпоестезія, запаморочення, гіперкінезія, кон’юнктивіт, парестезія, рідко внутрішньочерепні крововиливи; блювання, нудота, діарея, шлунково-кишкова кровотеча, стоматит, мукозит, порушення функції печінки, закреп, диспепсія; пневмоніт, бронхоспазм, синусит, кашель, гіпоксія, інфекція ВДШ, бронхіт, фарингіт, кровохаркання, задишка; у поодиноких випадках спостерігається с-м лізису пухлини.
Протипоказання до застосування ЛЗ:гіперчутливість до препарату або анафілактична реакція, наявність активної генералізованої інфекції; ВІЛ-інфекція; активні вторинні злоякісні пухлини; вагітність та лактація; діти до 17 років.
Форми випуску ЛЗ:концентрат для р-ну для інфузій, 30 мг/мл по 1 мл.
Торгова назва:
II. МАБКАМПАТ, Берінгер Інгельхайм Фарма ГмбХ і Ко. КГ/Джензайм Ірланд Лтд/Джензайм Лтд, Нiмеччина/Ірландія/Великобританія
· Бевацизумаб (Bevacizumab)
Фармакотерапевтична група:L01XC07 - антинеопластичні засоби. Моноклональні антитіла.
Основна фармакотерапевтична дія:рекомбінантне гіперхимерне (гуманізоване, наближене до людського) моноклональне а/т, що селективно зв’язується з біологічно активним фактором росту ендотелію судин (ФРЕС) та нейтралізує його; інгібує зв’язування фактору росту ендотелію судин з його рецепторами на поверхні ендотеліальних клітин, що призводить до зниження васкуляризації та пригнічення росту пухлини.
Показання для застосування ЛЗ:метастатичний колоректальний рак, метастатичний рак молочної залози, розповсюджений та/чи метастатичний рак нирки БНФ.
Спосіб застосування та дози ЛЗ:метастатичний рак молочної залози – 10 мг/кг 1 раз кожні 14 днів чи 15 мг/кг 1 раз кожен 21 день в/в тривало інфузійно; метастатичний колоректальний рак – можлива попередня схема або 5 мг/кг 1 раз кожні 14 днів чи 7,5 мг/кг 1 раз кожен 21 день в/в інфузійно тривало; розповсюджений метастатичний чи рецидивуючий не дрібноклітинний рак легені – комбінація з похідними платини протягом 6 курсів з наступною монотропією до появи ознак прогресування захворювання – в комбінації з цисплатином 7,5 мг/кг 1 раз кожен 21 день в/в, в комбінації карбоплатином 15 мг/кг 1 раз кожен 21 день в/в; розповсюджений та/чи метастатичний рак нирки – 10 мг/кг 1 раз кожні 14 днів в/в, з появою ознак прогресування захворювання терапію препаратом припинити; необхідну дозу розводять до загального об'єму 100 мл стерильним 0,9% р-ном натрію хлориду; початкову дозу вводять протягом 90 хв в/в після хіміотерапії: пари хорошій переносимості наступну дозу можна вводити протягом 60 хв, якщо інфузія тривалістю 60 хв добре переноситься, то наступне введення можна проводити протягом 30 хв.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ:АГ, артеріальна тромбоемболія, тромбоз глибоких вен, хр.СН, ІМ, інсульт, транзиторна ішемічна атака; лейкопенія, нейтропенія, анемія; біль у животі, діарея, закреп, ректальна кровотеча, стоматит, кровоточивість ясен, перфорація ШКТ; носова кровотеча, задишка, риніт; сухість шкіри, ексфоліативний дерматит, зміна кольору шкіри; спотворення смаку, анорексія, синкопа, ішемія судин головного мозку; порушення зорової функції, біль у місці ін’єкції; астенія, абсцес, сепсис, підвищення t° тіла, вагінальні кровотечі; протеїнурія, гіпокаліємія; гіперкаліємія, гіпонатріємія, гіпофосфатемія, гіперглікемія, підвищення рівня лужної фосфатази крові.
Протипоказання до застосування ЛЗ:гіперчутливість до препарату, метастатичне ураження ЦНС, вагітність, лактація, дитячий вік, ниркова та печінкова недостатності.
Форми випуску ЛЗ:концентрат для приготування р-ну для інфузій по 100 мг/4 мл та 400 мг/16 мл.
Торгова назва:
II. АВАСТИН/AVASTIN®, Дженентек Інк., США для Ф.Хоффманн-Ля Рош Лтд, Швейцарія; Ф.Хоффманн-Ля Рош Лтд, Швейцарія; Пакування: Ф.Хоффманн-Ля Рош Лтд, Швейцарія
· Ритуксимаб (Rituximab) (див. п. 18.2.4. розділу "ІМУНОМОДУЛЯТОРИ ТА ПРОТИАЛЕРГІЧНІ ЗАСОБИ")
Фармакотерапевтична група:L01XC02 - протипухлинні засоби (моноклональні а/т).
Основна фармакотерапевтична дія:хімеричні моноклональні а/т миші/людини, що специфічно зв'язуються з трансмембраним а/г СD20; а/г розташований на пре-В-лімфоцитах і зрілих В-лімфоцитах, але відсутній на стовбуровихих гемопоетичних клітинах, про-В-клітинах, здорових плазматичних клітинах і здорових клітинах інших тканин, експресується більш, ніж у 95% В-клітинних неходжкінских лімфом; після зв'язування з а/т СВ20 не інтерналізується і не видаляється із клітинної мембрани в навколишнє середовище. СD20 не циркулює в плазмі у вигляді вільного а/г і тому не конкурує за зв'язування з а/т; зв'язується з а/г СD20 на В-лімфоцитах і ініціює імунологічні реакції, які викликають лізис В-клітин; можливі механізми клітинного лізису включають комплемент-залежну цитотоксичність (КЗС) і антитіло-залежну клітинну цитотоксичність (АЗКЦТ); сенсибілізує лінії В-клітинної лімфоми людини до цитотоксичної дії деяких хіміотерапевтичних препаратів; медіана часу до прогресування захворювання у хворих, що відповідають на терапію, дорівнювала 13 місяцям; сумарна частота ремісії у пацієнтів з гістологічними підтипами пухлини В, С й В (по класифікації ЇМ7) була вища, ніж з підтипом А
Показання для застосування ЛЗ:неходжкінські лімфами - рецидивуючі або стійкі до хіміотерапії В-клітинні БНФ, СВ20-позитивні неходжкінські лімфоми низького ступеня злоякісності або фолікулярні, СВ20-ПОЗИТИВНІ дифузійні В-великоклітинні неходжкінські лімфоми БНФ у комбінації з хіміотерапією за схемою СНОР; фолікулярні лімфоми ІП-ІУ стадії, стійкі до хіміотерапії або рецидивуючі (другі і подальші рецидиви після хіміотерапії), раніше неліковані фолікулярні лімфоми Ш-ІУ стадії в комбінації з СУР хіміотерапією, підтримуюча терапія фолікулярних лімфом після отримання відповіді ніа індукційну терапію; РА.
Спосіб застосування та дози ЛЗ:вводять шляхом в/в інфузії через окремий катетер; перед введенням препарату необхідно проводити премедикацію, що полягає у введенні анальгетика/антипіретика, антигістамінного препарату ГК; некоджкінська лімфома низького ступеня злоякісності або фолікулярна лімф ома - при монотерапії рекомендована доза становить 375 мг/м2 поверхні тіла 1 раз на тиждень протягом 4 тижнів; варто застосовувати в комбінації з хіміотерапією за схемою СНОР у рекомендованій дозі ритуксимабу 375 мг/м2 поверхні тіла -- вводиться в 1 день кожного циклу хіміотерапії після в/в введення кортикостероїдного компоненту схеми СНОР, інші компоненти схеми СНОР повинні застосовуватися після призначення ритуксимабу; повторне застосування у випадку рецидиву неходжкінської лімфами низкого ступеня злоякісності або фолікулярної лімфами можливе при рецидиві, при цьому частота ремісій у хворих, які проходять повторні курси лікування така ж, як і при першому курсі терапії; раніше неліковані фолікулярні лімфами III-IV стадії в комбінації з СVР хіміотерапією - рекомендована доза ритуксимабу в комбінації з хіміотерапією за схемою СУР складає 375 мг/м2 поверхні тіла - вводиться в 1-й день кожного циклу хіміотерапії після в/в введення кортикостероїдного компоненту схеми СVР протягом 8 циклів (один цикл складає 21 день); підтримуюча терапія фолікулярних лімфом - препарату призначають в дозі 375 мг/м поверхні тіла, яку вводять один раз в 3 місяці до прогресування захворювання або максимум протягом 2-х років; при першому введенні препарату рекомендована початкова швидкість інфузії складає 50 мг/год, надалі її можна збільшувати на 50 мг/год кожні 30 хв, доводячи до максимальної швидкості 400 мг/год; наступні введення препарату можна починати зі швидкості введення 100 мг/год і збільшувати на 100 мг/год кожні 30 хв до максимальної швидкості 400 мг/год; зменшувати дозу препарату не рекомендується; якщо ритуксимаб вводиться в комбінації з хіміотерапією за схемою СНОР чи СУР, потрібно користуватися стандартними рекомендаціями щодо зниження дози хіміотерапевтичних препаратів.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ:інфузійні реакції - лихоманка з тремтінням, нудота, кропивниця, слабкість, головний біль, припливи, свербіж, бронхоспазм, задишка, набряк глотки (судинний набряк), риніт, блювання, гіпотонію, біль у вогнищах захворювання, побічні ефекти під час повторних курсів лікування - астенія, подразнення глотки, припливи, тахікардія, анорексія, лейкопенія, тромбоцитопенія, анемія, периферичні набряки, запаморочення, депресія, респіраторна симптоматика, нічна пітливість, свербіж; тяжка тромбоцитопенія, нейтропенія, анемія (в т.ч. апластична, гемолітична анемія); аритмія, шлуночкова і суправентрикулярна тахікардія, випадки стенокардії під час інфузії та ІМ через 4 дні після інфузії; біль в поперековому відділі хребта, біль в грудній клітці, загальна слабкість, здуття живота, біль в місці інфузії, діарея, диспепсія, анорексія; лмфатична система - лімфаденопатія; гіперглікемія, периферичні набряки, підвищення активності ЛДГ, гіпокальциємія; болі в суглобах; м'язовий гіпертонус тривога, парестезії, гіпестезії, перезбудження, порушення сну, нервовість; посилення кашлю, синусит, бронхіт; нічна пітливість герпетичні інфекції (Н. simplex і Н zoster); порушення сльозовиділення, кон'юнктивіт, порушення смакових відчуттів.
Протипоказання до застосування ЛЗ:гіперчутливість до препарату або до білків миші.
Форми випуску ЛЗ:концентрат для приготування р-ну для інфузій по 100 мг/10 мл, по 500 мг/50 мл.
Торгова назва:
II. МАБТЕРА / MABTHERA®, Ф.Хоффманн-Ля Рош Лтд, Швейцарія
· Трастузумаб (Trastuzumab)
Фармакотерапевтична група:L01XC03 - протипухлинні засоби
Основна фармакотерапевтична дія:рекомбінантні гуманізовані моноклональні а/т, похідні ДНК, що селективно взаємодіють з позаклітинним доменом білка, що є рецептором-2 до епідермального ростового фактора людини. а/т належать до класу ІgG1 і містять рамкові регіони людини і регіони мишачих а/т, що комплементарно визначають, р185 HER2, що зв’язуються з HER2; протоонкоген HER2, або c-erB2, кодується одиночним трансмембранним переносником, рецептороподібним білком з масою 185 кДа, що структурно близький до рецептора епідермального ростового фактора; у 25 - 30% випадках первинного раку молочної залози існує гіперекспресія HER2; її наслідком є збільшення експресії білка HER2 на поверхні цих пухлинних клітин, що приводить до конституціональної активації рецептора HER2; дослідження показують, що у пацієнтів з ампліфікацією або гіперекспресією HER2 у тканині пухлини тривалість безрецидивної виживаності менше, ніж у хворих без пухлинної ампліфікації або гіперекспресії HER2. трастузумаб пригнічує проліферацію пухлинних клітин людини, що характеризуються гіперекспресією HER2. спричинена трастузумабом клітинноопосередкована цитотоксичність (АЗКОЦ) більше впливає на ракові клітини, які гіперекспресують HER2, у порівнянні з клітинами, в яких гіперекспресія HER2 відсутня.
Показання для застосування ЛЗ:метастазуючий рак молочної залози з пухлинною гіперекспресією HER2 - у вигляді монотерапії, якщо пацієнтка вже одержала одну або більше схем хіміотерапії з приводу метастатичної стадії захворювання; у комбінації з паклітакселом БНФ, якщо пацієнтка ще не одержувала хіміотерапію з приводу метастатичної стадії захворювання.
Спосіб застосування та дози ЛЗ:до початку лікування трастузумабом тестування на пухлинну експресію HER2 Герцептином є обов’язковим; стандартний режим дозування - навантажувальна доза: 4 мг/кг маси тіла у вигляді 90-хвилинної в/в інфузії (хворих слід спостерігати щодо появи пропасниці, ознобу або інших інфузійних реакцій, ці симптоми можна усунути, перервавши інфузію, після зникнення симптомів інфузію відновляють); підтримуючі дози: 2 мг/кг на тиждень, якщо попередня доза переносилася добре, то препарат можна вводити у вигляді 30-хвилинної інфузії; вводити препарат в/в струминно не можна; безпека і ефективність трастузумабу при лікуванні дітей не встановлені.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ:біль у животі, діарея, нудота, блювання, астенія, біль у грудній клітці, пропасниця, озноб, біль у попереку, грипоподібний с-м, інфекції, біль у ділянці шиї, нездужання, АР, вазодилатація, тахікардія, гіпотонія, СН, кардіоміопатія, серцебиття, анорексія, запор, диспепсія, лейкопенія, набряки, біль у кістках, неспокій, депресія, запаморочення, сонливість, безсоння, парестезія, гіпертензія, нейропатія, БА, кашель, задишка, носова кровотеча, патологія легень, плевральний випіт, фарингіт, риніт, синусит, цистит, уретрит, свербіж, пітливість, ураження нігтів, сухість шкіри, випадання волосся, акне, макуло-папульозний висип; у ході першої інфузії часто виникає озноб, пропасниця; вони можуть купіруватися за допомогою аналгетиків або жарознижувальних засобів типу меперидину, або парацетамолу, або антигістамінних препаратів, наприклад дифенгідраміну; іІноді інфузійні реакції на введення препарату, що виявляються задишкою, гіпотонією, появою хрипів у легенях, бронхоспазмом, тахікардією, зниженням насичення киснем і респіраторним дистрес-с-мом, можуть бути тяжкими і, у рідких випадках приводити до летального кінця; СН, задишка, ортопное, посилення кашлю, набряк легенів, тричленний ритм галопу і зниження фракції викиду, гематотоксичність, явища гепатотоксичності супроводжувались прогресуванням метастазуючого ураження печінки.
Протипоказання до застосування ЛЗ:гіперчутливість до препарату або іншого компонента його.
Форми випуску ЛЗ:порошок ліофілізований для приготування концентрату для інфузій по 150 мг, 440 мг у комплекті з розчинником по 20 мл.
Торгова назва:
II. ГЕРЦЕПТИН / HERCEPTIN®, Ф.Хоффманн-Ля Рош Лтд, Швейцарія; Рош Діагностикс ГмбХ, Німеччина, для Ф.Хоффманн-Ля Рош Лтд, Швейцарія; Дженентек Інк., США для Ф.Хоффманн-Ля Рош Лтд, Швейцарія
· Цетуксимаб (Cetuximab)
Фармакотерапевтична група:L01ХС06 - антинеопластичні препарати. Моноклональні антитіла.
Основна фармакотерапевтична дія:химерне моноклональне а/т IgGl, спрямоване проти рецептора епідермального фактора росту (РЕФР); сигнальні шляхи РЕФР залучені в контроль виживання клітини, в розвиток клітинного циклу, ангіогенез, міграцію клітин і клітинні інвазії/метастази; зв’язується з РЕФР з афінністю, яка приблизно в 5–10 разів перевищує таку, що характерна для ендогенних лігандів; блокує зв’язування ендогенних лігандів РЕФР, що призводить до інгібування функцій рецепторів; далі індукує інтерналізацію РЕФР, що може призводити до негативної регуляції рецептора; сенсибілізує цитотоксичні імунні ефекторні клітини щодо експресуючих РЕФР пухлинних клітин; in vitro та in vivo інгібує проліферацію і індукує апоптоз пухлинних клітин людини, що експресують РЕФР; іn vitro інгібує продукцію ангіогенних факторів в пухлинних клітинах і блокує міграцію ендотеліальних клітин; іn vivo інгібує продукцію ангіогенних факторів в пухлинних клітинах і знижує активність неоваскуляризації і метастазування пухлин; поява антихимерних а/т у людини (ЛАХА) є результатом дії класу химерних а/т; вимірювані титри ЛАХА виявляються у 4,9% хворих з частотами від 0% до 8,5%; на сьогодні відсутні чіткі дані про нейтралізуючу дію ЛАХА на цетуксимаб - поява ЛАХА не корельована з розвитком реакції гіперчутливості або іншими небажаними ефектами цетуксимабу.
Показання для застосування ЛЗ:метастатичний рак прямої і ободової кишки БНФ(у комбінації з іринотеканом) у хворих з безуспішним застосуванням цитотоксичної терапії, що містить іринотекан; локальні форми сквамозного раку шкіри голови та шиї) БНФ(у комбінації з променевою терапією
Спосіб застосування та дози ЛЗ:обов’язковий аналіз експресії РЕФР в лабораторії; перед першим та кожним наступним вливанням пацієнтам слід призначати премедикацію антигістамінними препаратами; призначають один раз на тиждень: перша доза 400 мг/м2 протягом 120 хв, надалі щотижнева доза 250 мг/м2 протягом 60 хв; максимальна швидкість інфузії не повинна перевищувати 10 мг/хв.; метастатичний колоректальний рак (монотерапя або у комбінації з іринотеканом): для визначення дози іринотекану, що призначається одночасно, слід звертатися до інформації про даний лікарський препарат, іринотекан не можна призначати раніше, ніж за 1 год після закінчення інфузії цетуксимабу; продовжувати лікування цетуксимабом до реєстрації прогресування основного захворювання; цетуксимаб вводиться в/в через лінію фільтрації з використанням інфузійного насоса, гравітаційної крапельної системи або шприцевого насоса; сквамозний рак шкіри голови та шиї в комбінації з променевою терапією - терапію цетуксимабом призначати за тиждень до початку променевої терапії і продовжувати до кінця променевої терапії; рецидивуючий та/або метастазуючий сквамозний рак голови та шкіри – монотерапія; лікування продовжувати до реєстрації прогресування основного захворювання.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ:при комбінованому застосуванні з іринотеканом небажані ефекти доповнювались такими, що є очікуваними при призначенні іринотекану (діарея, нудота, блювання, стоматити, лихоманка, лейкопенія, облисіння); клінічно значущих відмінностей між людьми з різною статтю не виявилось; у комбінації з місцевою променевою терапією голови та шиї додатково відзначаються небажані ефекти, властиві променевій терапії (стоматити, променеві дерматити, дисфагія, лейкопенія, в основному представлена лімфоцитопенією); описувались випадки диспное як частина реакції гіперчутливості, яке може бути тяжким і тривалим; якщо виникає диспное під час курсу застосування цетуксимабу, рекомендується, відповідно, дослідити його на предмет виявлення ознак прогресуючих захворювань легень (інтерстиціальних легеневих захворювань); шкірні реакції - якщо у хворого виявляються важкі шкірні реакції (3 ступінь; НІР-ЗКТ), застосування необхідно перервати, поновлення терапії при зниженні реакції до 2 ступеня; терапію можна поновити на більш низькому дозовому рівні (200 мг/м2 після другого виникнення реакції і 150 мг/м2 – після третього), якщо реакція знизилась до 2 ступеня; якщо тяжкі шкірні реакції розвиваються в четвертий раз або не знижуються до 2 ступеня вираженості, необхідно остаточно припинити застосування цетуксимабу; досліджені тільки хворі з адекватним рівнем функціонування нирок і печінки та з наступними параметрами - Hb < 9 г/дл; лейкоцити <3,0х109/л; абсолютне число нейтрофілів <1,5х109/л; тромбоцити <100х109/л; імунна система - реакції гіперчутливості (гарячка, озноб, нудота, висип або диспное) 3 або 4 ступеня зазвичай розвиваються під час першої інфузії або протягом 1 год після неї, можливий швидкий розвиток обструкції дихальних шляхів (бронхоспазм, стридор, хрипоту, утруднення при розмові), уртикарії і/або гіпотензії; порушення з боку очей - кон’юнктивіти; шкіра і п/ш клітковина – часто акнеподібний висип і/або порушення зі сторони нігтів (пароніхія) - розвиваються протягом першого тижня терапії, зникають без наслідків після переривання лікування, якщо враховуються зміни в режимі дозування.
Протипоказання до застосування ЛЗ:гіперчутливість до препарату III або IV ступеня.
Форми випуску ЛЗ:р-н для інфузій, 2 мг/мл по 50 мл.
Торгова назва:
II. ЕРБІТУКС, Мерк КГаА, Німеччина
Дата добавления: 2015-09-15; просмотров: 118; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав |