Вода і санітарні умови

• 1,1 млрд. людей у світі не мають доступу до безпечної питної води (це біля 1/3 всього людства) та 2,6 млрд. людей не забезпечені умовами санітарії. З них за регіонами:
• 2% в Європі;
• 13% в Африці;
• 80% в Азії;
• 5% в Латинській Америці і Карибському басейні.
• Водний дефіцит відчувають 250 млн. людей в 26 країнах.
• Щорічно 250 млн людей страждають від хвороб, пов'язаних з дефіцитом води та 2,2 млн людей в світі щорічно вмирають таких хвороб.
• 6000 дітей щоденно вмирають від хвороб через нестачу води та відсутність санітарних умов.
• 40% людства живе в регіонах, що потерпають від високого рівня водного стресу.
• До 2025 року біля 5,5 млрд людей можуть відчути такий водний стрес.
• За минулі 100 років використання води зросло у 6 разів, а приріст населення виріс у 2 рази.
• Водні екосистеми дуже сильно деградують.
• Майже половина водно-болотяних районів та берегових зон (областей з підвищеним зволоженням) були втрачені, більше 20% видів із 10 000 прісноводних видів зникли.
• У таких областях як США, Китай та Індія підземні води використовуються швидше, ніж встигають поповнитися.

Використання та охорона водних ресурсів регламентується низкою законів та інших правових нормативних документів. Серед них "Водний кодекс України" (1995 р.), "Про меліорацію земель" (2000 р.), "Про питну воду та питне водопостачання" (2002 р.) та ін. На Україні тисячі великих і малих річок, в складі яких 117 річок довжиною понад 100 км.

3. Фізико-географічна характеристика і фізико-географічне районування степової зони України.

Клімат помірно континентальний. Степова зона має найбільші теплові ресурси. Безморозний період триває до 220 днів. Середні липневі температури зростають у південному напрямі від +21,5 °C до +23 °C. Річні суми опадів зменшуються від 550 мм на півночі до 400 мм — на півдні. Характерною особливістю є висока випаровуваність. Степ — біом помірного поясу, для якого характерне майже повсюдне поширення трав'янистої, в основному злакової рослинності на чорноземних і каштанових ґрунтах. В Україні степ збігається приблизно з Південною Україною (крім Кримських гір) та їх продовженням на південний схід — Передкавказзям. Степ займає майже 300 000 км² (40%) української суцільної етнічної території і 460 000 км² (48%) всіх українських земель. Степ майже цілком розораний, залишки колишньої рослинності збереглися у заповідниках і частково на схилах балок і долин річок.

Поділ степової зони на фізико-географічні провінції (краї) зумовлений неоднорідністю її тектоніко — орографічної будови, наявністю височинних і низовинних ландшафтів, кліматичними відмінностями.

Дністровсько-Дніпровська північностепова провінція (край), Лівобережнодніпровсько-Приазовська північностепова провінція (край), Донецька північностепова провінція (край), Задонецько-Донська північностепова провінція (край) охоплює південні відроги Середньоруської височини і представлена в межах України Старобільською схилово-височинною областю, Середньостепова підзона охоплює Причорноморську низовину, де вирізняється Причорноморська середньостепова провінція (край), Сухостепова підзона, у межах якої вирізняється Причорноморсько-Приазовська сухостепова провінція (край), Кримська степова провінція (край).