Соціальне виховання особистості у педагогічному доробку С. Т. Шацького

Станіслав Теофілович Шацький (1878-1934) народився в сім'ї багатодітного військового чиновника. Освіту отримав досить різносторонню: Московський університет, консерваторія, сільськогосподарський інститут. Проте його захопила' педагогічна діяльність, яку він розпочав із 1095 року.

Разом із А.У. Зеленко Шацький створив незвичний виховний заклад - «Сетлмент» («Культурне поселення»), де вирішувався цілий ряд соціальних проблем дитинства. Зеленко, архітектор за професію, був надзвичайно добре обізнаний із досвідом діяльності американських шкіл і переконав Шацького у тому, що економічний розвиток країни потребує робітника нового типу: творчо орієнтованого, добре освіченого, здатного брати участь у кооперативній діяльності. Для вирішення цього завдання за кошти благодійників і був побудований новий клубний заклад для дітей - «Сетлмент». Мета його діяльності - охопити виховним впливом дітей вулиці з малозабезпечених сімей, залучити їх до праці, знань і культури. Стержнем життя товариства стала праця. В товариство входило більше десяти різноманітних клубів за інтересами (вони стали праобразом палаців піонерів у пізнішу радянську добу). В майстернях підлітки вивчали слюсарну справу, столярне ремесло; дівчата вчились шити.

Протягом 13 років Шацький проводив свої дослідження і апробував ідею впливу оточуючого середовища на формування особистості дитини, а також впливу дитини на оточуюче середовище. На його думку, джерело розвитку дитини знаходиться не в генетичних задатках, а в тих соціально- економічних умовах, в яких відбувається її виховання і формування. Висуваючи цю тезу, педагог виступав проти широко розповсюдженої в той час ідеї про первинність біологічних джерел розвитку дитини. Саме цю ідею підтримували визнані західноєвропейські педагоги (Дьюї, Холл, Торндайк, та ін.). Шацький стверджував, що головним механізмом поведінки людини є «соціальна спадковість)), під якою він розумів норми, традиції, звичаї, що передаються з покоління у покоління. Дитина є носієм впливів, які здійснює на неї оточуюче середовище.

Педагог вважав, що характер і спрямованість педагогічної роботи у мікросередовищі визначається не тими ідеологічними установками, що йдуть ззовні, а результатами соціально-педагогічних досліджень мікросередовищних умов життя дітей. Так при розробці плану навчально- виховної діяльності у Московському відділені Першої дослідної станції було обстежено умови життя 88 сімей, в яких проживали 122 дитини у віці від 8 до 15 років. На основі результатів, спільно з батьками, були розроблені заходи охорони здоров'я дітей, навчання, відпочинку. Багато уваги приділялось культурно-просвітницькій роботі з дітьми. Після закінчення експерименту (1922-1926 р. р.) порівняння санітарно-гігієнічних умов життя дітей засвідчило значні позитивні зміни ефективності навчально-виховної діяльності педагогічного колективу.

Експериментальні дані, отримані Шацьким, свідчили про правильність його ідей щодо нерозривної єдності виховання і навчання, про їх глибокий взаємозвязок. Педагог був переконаний, що загальні цілі виховання завжди відображають потреби суспільства, держави, вони визначаються простором і часом, в якому відбувається формування особистості. Разом із тим, він наголошував, що мета виховання повинна формуватись із врахуванням макро- і мікросоціального середовища, в якому відбувається життя дитини.

Шацький трактував виховання як організацію життєдіяльності дитини. Справжня школа, на думку Шацького, має на меті цілісний і всесторонній розвиток дитини. Шлях до реалізації цієї мети, на його думку, лежить через синтез трудової, естетичної, розумової, фізичної і соціальної діяльності. Така різностороння діяльність, дозволить ефективно вирішувати проблеми морального і розумового, вольового і емоційного виховання.

Шацький створив принципово нову модель школи - центра виховання у мікросередовищі. На його думку, лише школа, що організує діяльність дітей, із метою вирішення життєво важливих проблем може ефективно виховувати.

Школа є координатором виховних впливів соціуму. В основу нової школи була покладена ідея, яку педагог сформулював у назві однієї зі'своїх статей - «Вивчення життя і участь у ньому дітей».

У його школі спеціально створена група дослідників грунтовно вивчала соціо-культурні особливості життя дітей. Особлива увага приділялась вивченню життєвого досвіду дитини. .Отримані знання аналізувались, систематизувались і ставали основою для розробок стратегії і тактики освітньої роботи школи.

Створена вченим школа принципово відрізнялась бід існуючих зарубіжних. Шацький наголошував, що ідею трудової школи він розуміє інакше ніж за кордоном. На його думку, це школа не лише розумової праці, в якій використовується фізична праця, як метод навчання, який передбачає ручну працю в різноманітних майстернях, а трудова школа, яка повинна вивчати трудову діяльність людей.

На думку Шацького, школа, яка є центром виховання в соціальному середовищі, повинна використовувати краєзнавчий матеріал в якості дидактичного засобу. Робота школи, яка знаходиться в центрі міста і яка знаходиться на його околиці - повинна суттєво відрізнятися, оскільки вони знаходяться в різних умовах і працюють із різними соціальними групами.

Невдачі у роботі з дітьми багато в чому визначаються тим, що не враховуються мікросоціальні умови життя дітей та їх інтереси.

Концепція Шацького про використання соціалізуючих чинників у навчально-виховному процесі була новою і оригінальною не лише для вітчизняної, а й для західноєвропейської педагогіки. Новою була спрямованість педагогічної діяльності школи на перебудову мікросоціального оточення силами дітей. Зверталась увага на глибоке знання економічних, соціальних і культурних чинників соціалізації і використання їх в навчально-виховному процесі.

Основні праці: «Діти і суспільство», „Дитяча праця і відпочинок", „Що таке клуб".