Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника


Роль соціально педагогічних дисциплін в професійній підготовці соціального педагога.




Наука - одна з форм суспільної свідомості, яка об'єктивно відображає світ; система знань про закономірності розвитку природи, суспільства та способи впливу на навколишній світ. Педагогіка - наукова галузь.

Кожна з наукових галузей має свій предмет дослідження, категоріальний апарат, методи дослідження, історію встановлення.

Предмет науки - сторона об'єкта, на визначення якої спрямовані конкретні дослідження в цій галузі наукових знань.

Педагогіка вивчає явища педагогічної дійсності, навчання, виховання й освіти. Саме це є її предметом дослідження й основними категоріями.

Педагогіка — одна з найдавніших наук - пройшла три етапи становлення(за Ф.Хофманом):

І етап, який має умовну назву мудрість виховання. У первісний час дорослі здійснювали виховання, навчання дітей на основі наслідування, копіювання їхніх дій, використання народної творчості;

II етап умовно називають педагогією. Тривав з Античної епохи до Нового часу. У практиці шкільного навчання й сімейного виховання з'являються перші педагогічні професії та заняття. У цей час виникають різні типи шкіл, які виконують конкретні завдання навчання й виховання молодих людей. В епоху Середньовіччя у європейських університетах з'являється професійна підготовка й назви, які означали ступінь фахової та наукової підготовки: бакалавр, магістр, доктор, професор й ін. для цього періоду характерна особлива увага до освіти та виховання зі сторони філософів, мислителів, політиків, державних діячів.

ІІІ етап власне педагогіки як самостійної наукової теорії розпочався з XVII ст.і пов'язаний із діяльністю видатного чеського педагога Яна Амоса Коменського, котрий у працях обґрунтував категорії педагогіки та трактував педагогічні знання як всеохопну мудрість, у якій прагнув поєднати античну педагогіку, досвід братських шкіл, чеську народну педагогіку.

Подальший розвиток педагогіки як науки сприяв остаточному визначенню її основних категорій: навчання, виховання й освіти, формулювання понять, закономірностей, принципів, форм, методів і засобів виховання та навчання. Сформулювались і функції педагогіки як науки:

1. Вивчення об'єкта педагогіки, педагогічної дійсності, явищ виховання й навчання;

2. Пошук закономірностей, правил і понять цих правил;

3. Упровадження теоретичних надбань у практику педагогічної дійсності. • .

Зі становлення педагогічної науки стрімко розвивається не лише педагогічна теорія, а й освітня практика. Упровадження у європейських країнах обов'язкової початкової освіти, збільшення кількості шкіл і школярів зумовили появу спеціальних професійних закладів для підготовки вчителів.

Педагогічна освіта представлена двома традиційними напрямками підготовки педагогічних спеціалістів:

• Перший — традиції так званої семінарської педагогічної освіти для вчителів, де передбаченні такі обов'язкові компоненти учительської підготовки:

1. елементарна загальна освітня підготовка

2. спеціальне вивчення основ предметів, які мають викладатись у школі

3. теоретична і практична педагогічна підготовка

• Другий традиційний напрям педагогічної підготовки ґрунтувався на академічному навчанні учителів середньої школи. Він абсолютизував теоретичні наукові знання, вивчення академічних дисциплін.

В освітніх закладах викладається не наука в повному розумінні цього слова, а її відображення - навчальна дисципліна(курс, предмет). Дисципліна - дидактично обґрунтована система знань, умінь і навичок, відібраних із відповідних галузей науки чи мистецтва для вивчення в навчальному закладі. Основні критерії відбору наукових знань у навчальну дисципліну:

1. освітні завдання закладу;

2. вікові особливості об'єкта й рівень попередньої підготовки;

3. визначення кола основних категорій, понять і термінів, якими потрібно оволодіти;

4. історичні наукові факти; .

5. виокремлення фактів, об'єктів, явищ, найбільш характерних для науки;

6. визначення основних ідей, закономірностей;

7. представлення різних альтернативних поглядів, зарубіжних досліджень;

8. урахування запитів суспільства й соціальних змін, освітніх стандартів;

9. відповідність знань запитам практики та можливості формування професійних умінь;

Кожен навчальний предмет має:

1. зміст

2. логіку

3. структуру

Методика - галузь педагогічної науки, яка досліджує закономірності, правила, методи, та прийоми вивчення певної навчальної дисципліни. Як педагогічна наука вона виконує функції, а сама:

1. вивчає процеси викладання навчальної дисципліни

2. установлює закономірності, поняття й категорії, правила, принципи процесу викладання навчальної дисципліни

3. упроваджує теоретичні надбання в практику викладання навчальної дисципліни

На етапі виконання третьої функції методика набуває статусу навчальної дисципліни.

Завдання (роль)навчальної дисципліни полягає у :

1. опанування ЗУ «Про освіту» та «Про вишу освіту»; освітньо- кваліфікаційну характеристику; освітьо-професійну програму, чинні навчальні плани та програми із соціально-педагогічних дисциплін; структуру навчальних програм і програм педагогічних практик; принципи, основні форми, типи, методи, прийоми викладання;основні напрями поза аудиторної роботи.

2. Набути вмінь складати робочі навчальні програми та програми практик; складати конспекти лекційних та практичних занять; проектувати та проводити практичні заняття; аналізувати проведенні заняття; уміти використовувати доцільні типи, форми, методи, прийоми викладання; контролювати й оцінювати навчальну діяльність студентів; організовувати самостійну та науково- пошукову роботу студентів; проводити поза аудиторну роботу зі студентами.

Викладання навчальних дисциплін у вищих навчальних закладах, зокрема у соціально-педагогічних, зумовлена особливостями навчального процесу, які мають змістовий, процесуальний, мотиваційних характер, а саме:

1. Спрямовані на професійну підготовку, здобуття спеціальності та кваліфікації

2. Здобувається одночасно вища загальноосвітня та культурна підготовка й спеціальна фахова підготовка

3. Практична підготовка

4. Навчання орієнтоване на дорослих

5. Вища освіта має забезпечувати високий рівень наукового змісту навчальних дисциплін

6. Здійснює наукову та науково -технічну діяльність

7. Забезпечує навчання, виховання та професійну підготовку осіб, відповідно до їхнього покликання , інтересів, здібностей і нормативних вимог в галузі вищої освіти.

 

Питання № 52 Предмет і завдання технології викладання соц.іально - педагогічних дисциплін

Педагогіка як наука й основа професійної підготовки педагога. Наука - одна з форм суспільної свідомості, яка об'єктивно відображає світ; система знань про закономірності розвитку природи , суспільства та способи впливу на навколишній світ. Педагогіка - наукова галузь. Кожна з наукових галузей має свій предмет дослідження, категоріальний апарат, методи дослідження, історію становлення.

Предмет наука - сторона об'єкта, на вивчення якої спрямовані конкретні дослідження в цій галузі наукових знань. Педагогіка вивчає явища педагогічної діяльності, навчання, виховання й освіти. Саме це є її предметом дослідження й основними категоріями.

Педагогіка - одна з найдавніших наук - пройшла три етапи становлення (за Ф. Хофманом):

-І етап, який має умовну назву мудрість виховання. У первісний час дорослі здійснювали виховання , навчання дітей на основі наслідування , копіювання їхніх дій , використання народної творчості;

- II етап умовно названо педагогією. Триває з Античної епохи до Нового часу. У практиці шкільного навчання й сімейного виховання з'являються перші педагогічні професії та заняття : граматисти , дидаскали , педотриби , педономи , софісти , ритори , педагоги , гувернери. У цей час виникають різні типи шкіл , які виконували конкретні завдання , навчання й виховання молодих громадян : палестра, гімназія, ефебія, академія , лікей тощо. Формується й спеціальна педагогічна термінологія : арете -взірцева поведінка ; калокагатія - гармонія зовнішнього та внутрішнього в людині; пайдея - виховання ; дидахе - навчання ; маєвтика - метод діалектичних дискусій ; теорія - аналізувати , навчати . В епоху Середньовіччя у європейських університетах з'являються професійна підготовка й назви , які означали ступінь фахової та наукової підготовки : бакалавр (із латин. - старший студент), магістр (із латин . - навчати ) , доктор (із латин . - наставник ) , професор (із латин . - викладач) й ін.. Для цього періоду характерна особлива увага до освіти та виховання зі сторони філософів, мислителів , письменників , політиків , державних діячів.

III етап власне педагогіки як самостійної наукової теорії розпочався з 17 ст . і пов'язаний із діяльністю видатного чеського педагога Яна Амоса Каменського , котрий у працях обґрунтував категорії педагогіки та трактував педагогічні знання як всеохопну мудрість ,у якій прагнув поєднати античну педагогіку, досвід братських шкіл , чеську народну педагогіку . Подальший розвиток педагогіки як науки сприяв остаточному визначенню її основних категорій : навчання, виховання й освіти, формулювання понять, закономірностей , принципів , форм , методів і засобів виховання та навчання. Сформувались і функції педагогіки як науки :

1. вивчення об'єкта педагогіки , педагогічної дійсності, явищ виховання й навчання особистості;

2. пошук закономірностей , правил і понять цих явищ;

3. упровадження теоретичних надбань у практику педагогічної дійсності. Зі становленням педагогічної науки стрімко розвивається не лише педагогічна теорія , а й освітня практика. Упровадження у європейських країнах обов'язкової початкової освіти, збільшення кількості шкіл і школярів зумовили появу спеціальних професійних закладів для підготовки вчителів .

Навчальна дисципліна як відображення науки В освітніх закладах викладається не наука в повному розумінні цього слова , а її відображення - навчальна дисципліна ( курс, предмет). Дисципліна - дидактично обґрунтована система знань , умінь і навичок , відібраних із відповідних галузей науки чи мистецтва для вивчення в навчальному закладі.

Основні критерії відбору наукових знань у навчальну дисципліну :

1) освітні завдання закладу ;

2) вікові особливості об'єкта й рівень попередньої підготовки ;

3) визначення кола основних категорій , понять і термінів , якими потрібно оволодіти;

4) історичні наукові факти ;

5) виокремлення фактів , об'єктів , явищ , найбільш характерних для науки;

6) визначення основних ідей , закономірностей ;

7) представлення різних альтернативних поглядів , зарубіжних досліджень ;

8) урахування запитів суспільства й соціальних змін, освітніх стандартів;

9) відповідальність знань запитам практики та можливості формування професійних умінь .

Кожен навчальний предмет має :

1. зміст - цілісну, завершену систему основних категорій , які висвітлюють причиново - наслідкові зв'язки , умови науки ;

2. логіку - послідовність викладу змісту ;

3. структуру - поділ на окремі вагомі частини .

4. Методика викладання соціально - педагогічних дисциплін , її завдання та функції. Методика - галузь педагогічних наук , яка досліджує закономірності, правила, методи та прийоми вивчення певної навчальної дисципліни. Як педагогічна наука вона виконує функції, подібні до тих, котрі реалізує педагогіка, а саме :

5. вивчає процес викладання навчальних дисциплін ;

6. установлює закономірності, поняття й категорії, правила, принципи процесу викладання навчальної дисципліни ;

7. упроваджує теоретичні надбання в практику викладання навчальної дисципліни .

На етапі виконання третьої функції методика набуває статусу навчальної дисципліни .

Методика викладання соціально педагогічних дисциплін ( далі - МВСПД ) - це дидактично обґрунтована система знань, умінь і навичок , відібраних із методики як науки для успішного вивчення в освітньому закладі соціально - педагогічних дисциплін .

Поява в професійній педагогічній підготовці соціальної педагогіки й похідних навчальних дисциплін відбулася на початку 90 - х рр., фактично з 1991 - го, коли Законом України » Про освіту » (ст.. 19) перелік педагогічних працівників було доповнено новим фахівцем - соціальним педагогом .У 1993 р . у вищих закладах України розпочалася підготовка соціальних педагогів, відповідно , і викладання соціально - педагогічних дисциплін, яке зумовило появу МВСПД. Завдання МВСПД як навчальної дисципліни полягають у допомозі студентам освітньо - кваліфікаційного рівня магістра :

1)опанувати Закони України » Про освіту » та » Про вищу освіту » освітньо - кваліфікаційну характеристику, освітньо - професійну програму, чинні навчальні плани та програми із соціально - педагогічних дисциплін; структуру навчальних програм і програм педагогічних практик ; принципи , основні форми , типи, засоби , методи , прийоми викладання; форми , методи , види контролю ; основні напрями позаудиторної роботи .

2) набувати вмінь складати робочі навчальні програми та програми практик ; складати конспекти лекційних і практичних занять ; проектувати та проводити практичні заняття ; аналізувати проведені заняття ; уміти використовувати доцільні типи ; форми , засоби, методи , прийоми викладання; контролювати й оцінювати навчальну діяльність студентів ; проводити поза аудиторну роботу зі студентами.

Особливості викладання дисциплін у вищих навчальних закладах

Викладання навчальних дисциплін у вищих освітніх закладах , зокрема соціально — педагогічних , зумовлена особливостями навчального процесу, які мають змістовний , процесуальний , мотиваційний характер , саме :

1) спрямовані на професійну підготовку , здобуття спеціальності та кваліфікації;

2) здобувається одночасно вища загальноосвітня та культурна підготовка й спеціальна фахова підготовка ;

3) вища освіта ( далі - ВО ) має забезпечувати високий рівень науковості змісту навчальних дисциплін , які відображають найсучасніші надбання науки . Викладач як учений та дослідник певної наукової галузі має залучати до науково - дослідної роботи студентів ;

4) практична підготовка - наявність практик , які супроводжують навчальний процес , доповнюють теоретичну підготовку;

5) особлива організація навчального процесу у ВНЗ , яка називається лекційно - практичною (курсовою чи курсово - семестровою) значною мірою відрізняється від класно - урочої (шкільної) системи;

6) навчання орієнтоване на дорослих людей. Студенти часто виступають не лише об'зктом, ай суб'зктом навчання, що вимагає від викладача толерантно та демократично ставитися до студентів, уникати надмірної опіки та повчань.


Поделиться:

Дата добавления: 2015-09-15; просмотров: 156; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав





lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2024 год. (0.007 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты