С.К.Бостан, СМ. Тимченко

ДЕРЖАВНЕ ПРАВО ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

тино-польському) патріарху. Всі особи, які ведуть там чернече життя, автоматично набувають громадянства Греції. На цій те­риторії, що відома як Свята гора, заборонено селитися іновірцям і розкольникам. Докладний режим Святої гори виз­начається так званою конституційною хартією, яка затверд­жується Вселенським патріархом і грецьким парламентом.

Відносини між державою і церквою належать до сфери конституційного регулювання і в країнах, що розвиваються. Найбільшою мірою це характерно для мусульманських країн, де, як зазначалося, релігія ісламу відіграє важливу роль у суспільному і державно-політичному житті. Закріплення цієї ролі здійснюється зазвичай шляхом конституційного проголо­шення ісламу державною релігією. Іноді в конституціях зроб­лено застереження про неприпустимість перегляду їх поло­жень щодо статусу цієї релігії (Бахрейн, Марокко).

У більшості країн конституційне закріплення за ісламом статусу державної релігії є лише визнанням того факту, що йо­го сповідує майже все населення. Водночас у конституціях йдеться про відданість ісламським традиціям. У конституціях Сирії і Тунісу іслам визначений як "релігія президента". Як правило, визнання ісламу державною релігією поєднується із світськими ідеологічними установками, яких дотримуються правлячі кола. Виняток становлять лише ті країни, де ісламські принципи враховані при формуванні політичних і державних інститутів (Саудівська Аравія та країни Перської затоки) або навіть сама держава визначається як ісламська (Іран). Тут іслам покладений в основу офіційної політико-правової теорії і відіграє майже універсальну роль у суспільно­му житті.

Окрім питань релігії конституції також регулюють:

А) міжнаціональні відносини, їх відповідні форми:

1) національно-територіальна автономія;

2) рівноправність незалежно від раси, національності,
мови, релігії;

3) визнання і гарантування колективних прав національ­них меншин.

Б) сімейно-шлюбні відносини(Конституція Китаю, ст.25, 41).

В) питання науки та освіти.

Наведене вище не суперечить висновку про те, що консти-ії є насамперед основними законами держави, а не іільства, хоча вони в найбільш загальному вигляді регла­ментують суспільне життя.

D II. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Завдання 1.Використовуючи тексти конституцій за-іжних країн, підготувати по два приклади(статті або їх витяги) конституційного закріплення основ суспільного ладу в економічній, соціальній, духовно-культурній сферах.

Завдання 2.Продовжити поповнення словника новими по­няттями та термінами державного права зарубіжних країн, на­приклад,

• Суспільний лад - це...

• Інститут власності - це...

• Публічна власність - це...

• Приватна власність - це...

• Приватизація- це...

III. ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

1. Конституционное (государственное) право зарубеж­
ных стран: Учебник в 4-х томах /Отв.ред. проф. Б.А.Стра-
шун.- М: Изд-во БЕК, 1996.- Т.1-2.-С.169-215.

2. Чиркан В.Е. Конституционное (государственное) право
зарубежных стран: Учебник.-М.,1997.-С.88-100.

3. Шаповал В.М. Конституційне право зарубіжних країн:
Підручник.- К.,1997.- С.3-18.

С. К. Бостан, С. М. Тимченко

ДЕРЖАВНЕ ПРАВО ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН