КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
IV. МОДУЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ
Перший модульний контроль проводиться після вивчення програмного матеріалу тем№№ 1-3 у вигляді контрольної роботи, примірний варіант якої наводиться нижче. Для успішного її виконання слід повторити матеріал модуля та відповісти на наступні контрольні питання.
? КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ?
1. Схарактеризуйте зміст поняття конституційне (дер
жавне) право.
2. Схарактеризуйте основні етапи розвитку консти
туційного права в зарубіжних країнах
3. Дайте характеристику державного права зарубіжних
країн (ДПЗК) як науки.
4. Схарактеризуйте ДПЗК як навчальну дисципліну.
5. Дайте загальну характеристику джерел ДПЗК.
6. Розкрийте соціальну та юридичну суть конституції -
головного джерела державного (конституційного) права.
7. Класифікуйте конституції зарубіжних країн.
8. Схарактеризуйте способи прийняття конституцій у за
рубіжних країнах.
9. Схарактеризуйте способи зміни конституцій в за
рубіжних країнах.
10. Дайте дефініцію суспільного ладу, визначте як його за
сади закріплюються та охороняються державою?
11. Як здійснюються конституційна регламентація еко
номічної організації суспільного життя?
12. Розкрийте основні риси конституційного регулюван
ня соціальних і духовно-культурних засад суспільного життя.
ВАРІАНТ №_
1.До якої галузі права відносяться такі правові джерела як
органічні закони:
а) кримінальне право;
б) державне (конституційне) право;
в) екологічне право.
2. Розкрийте значення терміна "конституанта"
3. Дайте визначення поняття "державне право за
рубіжних країн".
4. Передайте у вигляді схеми формалізовані джерела дер
жавного права зарубіжних країн.
5. Класифікуйте конституцію Швеції.
6. Наведіть два приклади конституційного закріплення:
♦ питань власності;
♦ сім'ї і шлюбу.
| * * * |
7. Схарактеризуйте способи зміни конституцій у за
рубіжних країнах.
Сумарна оцінка цього та іншихмодулів складається з оцінок, які були отримані студентом (курсантом), наприклад,
за:
♦ роботу на семінарських заняттях;
♦ наукову організацію своєї праці (ведення конспекту
лекцій тощо);
♦ своєчасне і якісне виконання завдань для самостійної
роботи;
♦ контрольну роботу;
♦ відвідування занять;
♦ ведення конспектів лекцій та першоджерел.
ДЕРЖАВНЕ ПРАВО ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН
МОДУЛЬ II.
"КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВІ ФОРМИ ДЕРЖАВИ В ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ"
Для оволодіння сукупністю теоретичних знань /7-го модуля (Теми № 4.1.-4.4), курсанти, студенти, слухачі повинні опрацювати у процесі навчальної та самостійної роботи питання відповідних тем:
Тема №4.1 Держава як конституційно-правовий інститут
Держава як суб'єкт конституційного (державного) права. Конституційні характеристики сучасної держави. Консти-туціоналізація державного механізму. Конституційно-правовий статус державних органів.
Тема №4.2 Форми державного правління в зарубіжних країнах
4.2.1.Поняття форми державного правління: дефініція, ознаки. Типологія форм державного правління.
4.2.2 Монархічна форма правління та її види: абсолютна і дуалістична монархії.
4.2.2. Поліархічна форма державного правління та її види. Президентська (дуалістична) поліархія: поняття, ознаки, різновиди. Парламентарна поліархія: поняття, ознаки, різновиди. Змішана форма поліархічного правління: поняття, ознаки, різновиди.
Тема №4.3 Форми політико-територіального устрою в зарубіжних країнах
4.3.1.Територіальний устрій зарубіжних країн і ор
ганізація публічної влади. Конституційні форми політико-те
риторіального устрою держав, їх ознаки.
4.3.2. Унітарна держава, її територіальний поділ. Консти
туційно-правовий статус політико-територіальних та
адміністративно-територіальних одиниць. Автономія в
унітарній державі.
4.3.3.Федеративна держава. Конституційно-правовий статус суб'єктів федерації. Розподіл компетенції між федерацією та її суб'єктами. Територіальний поділ суб'єктів федерації.
Тема №4.4 Політичні та державні режими в зарубіжних країнах
Поняття "політичний режим" та "державний режим" у конституційному (державному) праві. Класифікація політичних та державних режимів, їх закріплення в конституціях зарубіжних країн.
* * *
У результаті вивчення тем ІІ-го модулю "Конституційно-правові форми держави в зарубіжних країнах"
студенти, курсанти, слухачі повинні:
а) знати:
♦ основні конституційно-правові характеристики дер
жави;
♦ складові частини конституційно-правового статусу
державних органів;
♦ ознаки конституційних форм:
- державного правління;
- політико-територіального устрою;
- політичного і державного режимів зарубіжних країн.
б) вміти:
♦аналізувати конституційне законодавство та консти
туційну практику зарубіжних країн і на підставі цього
визначити:
- конституційно-правовий статус того чи іншого дер
жавного органу;
- форми правління, політико-територіального устрою
та політичного і державного режиму зарубіжних
країн.
ТЕМА 4.1. ДЕРЖАВА ЯК КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВИЙ ІНСТИТУТ
І.ТЕЗИ ЛЕКЦІЇ і£)
1. Конституційні характеристики держави. 2. Конституційно-правовий статус державних органів.
§1. Конституційні характеристики держави
Держава(як конституційно-правовий інститут) - це сукупність органів влади, які діють у масштабі всієї країни, суб'єкта федерації чи автономного утворення, разом з виборчим корпусом названих вище територіальних одиниць.
Інакше - під державою як суб'єктом конституційного права розуміють державні, точніше державоподібні утворення (хоча суб'єкти федерації, автономні утворення - державами у повному розумінні цього слова не можуть бути).
Примусовий характер влади держави відрізняє її від інших політичних інститутів, робить її основою політичної системи. Свою роль в політичній системі держава виконує через певні функції:
♦ політичну;
♦ економічну;
♦ соціальну;
♦ ідеологічну.
Сучасні конституції містять наступні конституційно-правові характеристики:
1. Соціальна держава.Ідея соціальної держави по-різному тлумачиться в зарубіжній конституційній теорії. Найбільшу увагу їй приділено в німецькій юридичній літературі. Іноді цю ідею пов'язують з узагальненим поняттям соціальної справедливості, наявністю певного рівня економічного добробуту і культури, доступного усім верствам і групам населення. В іншому випадку вважають, що ідея
ДЕРЖАВНЕ ПРАВО ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН
соціальноїдержави відображає посилення ролі держави в ре-;ванні різного роду соціально-економічних процесів. Вод-ючасвказують на визнання суспільством відповідальності пе-:«ед його членами.
2. Правова держава- це держава, яка проголошує непо
рушність прав людини і громадянина, встановлює механізм
гарантій цих прав, незалежність судів, діє через свої органи
тільки у рамках закону, вищим з яких є конституція, де панує
пріоритет норм міжнародного права над нормами національ
ного права, верховенство права.
3. Демократична держава- це держава, організація якої
відкриває громадянам та їх об'єднанням можливість форму
вання державних органів, впливу на зміст державних рішень,
реалізує вимоги щодо реалізації в цих рішеннях своїх соціаль
них інтересів.
4. Світська держава- це держава, де основним принци
пом є відокремлення церкви від держави і школи від церкви
(Конституції Італії (ст.7), Франції (ст.1)). Протилежністю
світської держави є теократична держава, де державна влада
належить церковній ієрархії.
§2. Конституційно-правовий статус державних
органів
Становище кожного державного органу, яке регулюється правовими нормами, складає його правовий статус. - Правовий статус державного органу включає :
1. Соціальне призначення цього органу, яке знаходить свій
вираз в його завданнях.
2. Невід'ємний елемент правового статусу державного ор
гану - його компетенція, яка складається з його функцій та по
вноважень (К=Ф+П).
3. Компетенція державного органу реалізується тільки в
його актах і діях. "Державний орган може тільки те, що дозво
лено законом" - таким є основний принцип його діяльності.
С. К. Бостан, С. М. Тимченко
4. Важливим елементом статусу державного органу є по
рядок його формування (частіше обрання або призначення).
5. Внутрішня організація.
6. Порядок роботи державного органу, його процедура.
7. У багатьох державних органів елементом правового ста
тусу є відповідальність.
D II. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
Завдання і.Використовуючи тексти або витяги з конституцій зарубіжних країн:
• зробити виписки конституційних характеристик 5 за
рубіжних держав;
• визначити складові конституційно-правового статусу
органів законодавчої або виконавчої влади однієї країни. Ре
зультати оформити у зошиті із конкретним посиланням на ті
чи інші статті конституції обраної держави.
Завдання2. Продовжити поповнення словника новими поняттями та термінами державного права зарубіжних країн, наприклад:
• Держава як конституційно-правовий інститут - це...
• Соціальна держава - це...
• Правова держава - це...
• Демократична держава - це...
• Світська держава - це...
III. ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:
1. Конституционное (государственное) право зарубеж
ных стран: Учебник: В 4-х томах. -Т. 1-2 /Отв. ред. Б.А. Стра-
шун.- 2-е изд.- М.,1996.- С.217-236.
2. Чиркин В.Е. Конституционное (государственное) право
зарубежных стран. Учебник.-М.,1997.-С.88-100.
ТЕМА 4.2. ФОРМИ ДЕРЖАВНОГО ПРАВЛІННЯ В ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ
І. ТЕКСТИ ЛЕКЦІЙ*
1. Поняття "форма державного правління". 2. Типологія форм державного правління 3. Монархія в зарубіжних країнах. 4. Поліархія в зарубіжних країнах
§1. Поняття "форма державного правління"
З поняттям "форма правління",його змістом Ви вже знайомі з навчального курсу "Теорія держави і права". Але форма правління, що зовнішньо відображає зміст держави, є таким же багатогранним явищем, як. і сама держава. Тому поряд з загальною теорією держави вона виступає предметом безпосереднього вивчення і іншими юридичними науками, зокрема конституційного (державного) права.
Аналіз сучасної юридичної літератури показує на наявність певного різноманіття дефініцій форми правління, які, з суто формальних позицій, можуть бути поділені на прості і складні. Прості дефініції невеликі за обсягом, зміст їх у вищій мірі абстрактний і вказує лише на найбільш суттєві ознаки самого поняття. Такий підхід до дефінітивного формулювання форми правління використаний, зокрема, українськими дослідниками - теоретиком П.Рабиновичем і конституціоналістом В.Шаповалом, російським теоретиком С.Кома-ровим, білоруським конституціоналістом М.Чудаковим. Останній відзначає, що "під формою правління найчастіше розуміють устрій вищої державної влади. Форма правління - це
*3вертаємо Вашу увагу на те, що в цій темі подаються не тези лекцій, а самі тексти лекцій. їх зміст, який не завжди співпадає з традиційними точками зору щодо поняття та класифікації форм державного правління, відображають власну позицію одного з авторів - С.К.Бостана.
С.К.Бостан, С.М.Тимченко
ДЕРЖАВНЕ ПРАВО ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН
тип головування в даній державі"1. С.Комаров вважає, що "форма правління являє собою відображення способів організації державної влади конкретної держави"2, а В.Шаповал визначає її як "спосіб організації державної влади, зумовлений принципами взаємовідносин вищих органів держави"3.
Складні дефініції більш великі і, відповідно, змістовніші. За обсягом охоплених ними відповідних ознак їх, теж умовно, можна розділити на три групи.
Як вихідну для першої групи візьмемо дефініцію, запропоновану харківською дослідницею О. Скакун, котра визначає форму державного правління як "порядок утворення й організації вищих органів влади в державі"4. Дещо ширше визначення сформульоване авторами виданого в Мінську "Словника сучасних економічних і правових термінів". Вони вважають, що форма правління це "поняття, яке характеризує структуру, порядок утворення й організації вищих органів державної влади і встановлений у даній державі порядок відносин між ними"5. Майже такий сенс у зміст даного поняття, але з деякими уточненнями вкладають і інші вчені. Наприклад, київські юристи - автори узагальнюючої праці з теорії держави і права - до вищих органів державної влади додають ще
Чудаков М.Ф. Конституционное (государственное) право зарубежных стран.-Мн.: Харвест, 1998.-С.282-283.
Комаров С А. Общая теория государства: Курс лекций.—Изд.2-е, испр. и доп.,-М.,1995.-С52.
Шаповал В.М. Конституційне право зарубіжних країн: Підручник.—К.: АртЕк, Вища шк., 1997.—С.80; Шаповал В.М. Державний лад країн світу,—К. Український Центр Правничих Студій, 1999,—С. 282.
Скакун О.Ф. Теория государства и права: Учебник.—Харьков: Консул; Ун-т внутр. Дел,2000.—С.79; Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник / Пер. з рос—Харків: Консум, 2001—С.73. Дещо вужче дефініція російського дослідника А.Якушева. Див..Якушее А.В. Конституционное право зарубежных стран (курс лекцій).—М.: Приор,2000.—С.23.
Словарь современных экономических и правовых терминов / Авт.сост. В.Н.Шимов, А.Н.Тур, Н.В.Стах и др. Под ред В.Н.Шимова и В.С.Каменко-ва.-Мн.: Амалфея, 2002.-С.668.
"органиуправління"', а російський теоретик В.Хропанюк замістьсловосполучення "взаємини органів влади" використовує "розподіл компетенції між ними"2.
Для другої групи дефініцій характерно доповнення, котре вказуєна певний зв'язок органів державної влади не тільки міжсобою, але і з населенням. "Форма правління, - відзначають автори фундаментальної роботи з методологічних проблем теорії держави і права, - характеризує порядок утворення й організації вищих органів державної влади, їх взаємовідносини один з одним і населенням"3. Такої ж позиції дотримуються В.Кулапов4, Л.Морозова5, багато інших фахівців6, що зробило цю дефініцію найбільш розповсюдженою у сучасній юридичній літературі. В деяких її модифікаціях міститься конкретизація щодо ступеня "участі населення в їх (органів влади - С.Б.) формуванні"7, вказівка на
1 Див.: Загальна теорія держави і права: Навчальний посібник / За заг. ред.акад. АпрН України, д.ю.н., проф. В.В.Копейчикова. Стереотипне видання— К.: Юрінком Інтер,2001.— С.78; Теорія держави і права: Навчальний посібник / A.M.Колодій, В.В.Копейчиков, С.А.Лисенков та ін.; За заг. ред. С.АЛисенкова та В.В.Копейчикова. - К.: Юрінком Інтер,2002.— С.93.
' Див.: Хропанюк В.Н. Теория государства и права.—М.,1995— С.100.
3 Див.: Проблемы теории права и государства: Учебное пособие / Под
ред. М.Н.Марченко.-М.: Юристъ,2002.-С183.
4 Див.: Теория государства и права: Курс лекций / Под ред. Н.И.Матузо-
ва и А.В.Малько.—2-е изд.перераб и доп.—М.: Юристъ, 2001.—С.79.
Див.: Морозова Л.А. Теория государства и права: Учебник.— Ъ1.:Юристь,2002.-С75.
6 Общая теория права и государства: Учебник/Под ред. В.В.Лазарева. -2-е изд., перераб. и доп. - М.: Юристь, 1996. —С.ЗОЗ; Теория государства и права: Учебник для вузов/ Под ред. М.М.Рассолова, В.О.Лучина, Б.С. Эбзе-ева, - М.:ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право, 200І.-С.80.
Див.: Теория государства и права. Учебник для юридических вузов и факультетов. Под ред.В.М.Корельского и В.Д.Перевалова.—М: ИНФРА-М-НОРМАД997.-С.179, 2-е изд. изм. и доп.-М.: НОРМА (ИНФРА-М),2002.—С.184; Мухаев Р.Т. Теория государства и права.— М.: Приор, 2002.-С.129-130.
|
Дата добавления: 2015-09-15; просмотров: 155; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав |