Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Конфлікт




Читайте также:
  1. Види конфліктів
  2. Виділяють кілька ефективних способів керування конфліктною ситуацією, їх поділяють на дві категорії: структурні та міжособистісні.
  3. Внутрішньоособисті конфлікти
  4. Глобалізація та соціо-економічні аспекти сучасних міжнародних конфліктів.
  5. ГРУПИ КОРПОРАТИВНИХ КОНФЛІКТІВ
  6. Історія, передумови конфлікту.
  7. Конструктивні правила-рекомендації щодо роз’вязання конфліктів
  8. Конфлікти сучасності.
  9. Методи регулювання конфліктів

Конфліктце є стан речей (певна ситуація), яка найчастіше стосується двох сторін (особи, або груп). Охоплює пізнавальну сферу, емоційну, а інколи речову (матеріальна, фізична), яка базується на переконанні принаймні однієї із сторін (інколи обох), що її (їх) інтереси є під загрозою, або вже було порушено якимись діями іншої сторони. Конфлікт проявляється як через окреслений емоційний стан так інтерпретація ситуації і поведінки. Емоції, які супроводжують конфлікт, мають як правило, негативний характер (боязнь, гнів), поведінка приймає форму трьох основних стратегій: втечі, атаки або діалогу (спілкування).

Конфлікт буде існувати між людьми (чи групами) тільки тоді, коли люди будуть залишатися одночасного в двояких зв'язках між собою: по-перше, копи щось їх поєднує (напевне їхні інтереси є спільними) як наприклад те, що вони працюють в одній і тій самій організації, є членами тої самої родини чи іншої групи. По-друге, коли якась інша частина інтересів розділяє їх (інший хоче отримати більше грошей, а той хоче дати менше).

Не було б конфлікту, коли не було б спірних інтересів. Але не було б конфлікту також без непротиречивих інтересів, коли б обидві сторони не були пов'язані певними зв'язками: родинні, інституційні...


Нема жодної людини, котра б на роботі не вступала в суперечку: з колегами, керівником, підлеглими, конкурентами, партнерами. Тобто конфліктів у нашому житті достатньо. Як ми ставимось до них? Звичайно, негативно.

Багато людей вважає, що конфліктні ситуації заважають нормальним діловим стосункам, а тому їх потрібно уникати. Але якщо трапився конфлікт, тоді з ним треба боротися. І обговорювати нема чого. На жаль, така точка зору є дуже поширеною. І це справді заважає справі. Саме такий підхід до конфлікту, а не він сам, деструктивний.

У світі існує наука конфліктологія, яка займається пошуком відповідей, як зробити, щоб розв'язання конфліктних відносин приносило користь кожній стороні.

Працюючи на підприємстві, керуючи людьми, прагнучи успіху, ви увесь час зустрічаєтесь з конфліктними ситуаціями. В газетах постійно з'являються повідомлення про страйки і протести, тому що кожен, хто займається виробництвом чи бізнесом, повинен відстоювати свою точку зору. На думку Вільяма Ріглі, коли двоє в бізнесі згодні, то один з них зайвий. Керівництво має свою точку зору на перспективи розвитку компанії, менеджери-управлінці сперечаються, як зробити виробництво більш ефективним і безпечним. А робітники і службовці часто не задоволені зарозумілим шефом.



Найбільш послідовна політика гуманізації на підприємствах і в організаціях, найкращі методи управління не допоможуть уникнути конфліктів. Слово "конфлікт" латинського походження і в перекладі означає "зіткнення".

При будь-якому конфлікті є об'єкт конфлікту та опоненти. Ці складові формують базу конфлікту, чи конфліктну ситуацію. Виявити об'єкт конфлікту в кожному конкретному випадку непросто. Наскрізною його характеристикою, котра дає змогу виділити об'єкт конфлікту, є його неподільність, що може бути як фізичною властивістю об'єкта (місце начальника цеху призначене для однієї людини), так і наслідком бажань чи інтересів одного з опонентів (премію дати лише тим, хто мав до неї пряме відношення, а не всьому колективу). Опонентами в конфліктній ситуації можуть виступати різні утворення, які формуються з окремих осіб, груп, підрозділів, організацій.



Щоб виник конфлікт, необхідні дії опонентів, спрямовані на оволодіння об'єктом. Такі дії називають інцидентом. Таким чином, конфлікт виникає тоді, коли складається конфліктна ситуація і відбувається інцидент.


При обговоренні теми конфлікту чимало бізнесменів і політичних лідерів намагається звести проблему управління до уникнення або пом'якшення конфлікту. Він розглядається як сигнал негаразду і необхідності пошуку винного - щоб не повторити помилку знову. Далеко не завжди конфлікт настільки не зрозумілий і не підлягає керуванню, що порушує процес комунікацій і узгодженості в роботі. Потенційні позитивні можливості конфлікту великі, лише пройшовши через конфлікт, колектив може стати єдиним суцільним організмом. Позитивний конфлікт сприяє як підвищенню ефективності праці колективу в цілому, так і визначенню компетентності окремих його представників. Це підтверджується численними експериментальними дослідженнями - конфлікт може впливати на побудову загальної платформи, розробку і прийняття рішень, зміцнення морально-етичного аспекту взаємовідносин. Без певного розуміння того, що можуть існувати різні точки зору на одну проблему, будь-які загальні розмови є безглузді, а стосунки - поверхневі. Життя без конфліктів сумне й непродуктивне.

Довгий час у працях з управління вчені дотримувались думки, що організація повинна функціонувати як Добре змащений механізм, і саме тому конфлікти в організаціях розглядались як негативні явища. Нині теоретики управління зазначають, що повна відсутність конфлікту не лише небажана, а й неможлива.

Сучасна організація має гармонічно інтегрувати усі види діяльності, залишаючись динамічною, що адекватно реагує на зміни як у зовнішньому, так і внутрішньому середовищі. Така діяльність неможлива без розв'язання конфліктів. Тому повернемось ще раз до поняття "конфлікт".



Конфлікт - це розбіжність між двома або кількома сторонами (особами чи групами), якщо кожна з них намагається зробити так, щоб були прийняті саме її погляди або цілі й завадити іншій стороні зробити те саме.

Конфлікти найчастіше асоціюються з агресією, погрозами, суперечками, ворожістю тощо. Тому існує думка, що конфлікт - явище небажане і що необхідно, по можливості, уникати його або якнайшвидше розв'язувати. Згідно з останніми дослідженнями вчених навіть в організаціях з ефективним управлінням деякі конфлікти не лише можливі, а й бажані.


Підґрунтям для цієї точки зору є таке:

• кожен працює індивідуально, відокремлений робітник є основною одиницею колективу;

• обов'язки та порядок роботи чітко визначені;

• необхідно звести до мінімуму емоційні реакції;

• керувати повинен той, хто може прийняти рішення та вирішити проблему оперативно.

Незважаючи на відразу до конфліктів, намагання їх уникнути, керівник так чи інакше виявляється залученим у кожний серйозний конфлікт у колективі. Намагання керівника угамувати усі конфлікти або не втручатися в них глибоко є помилковим через те, що, по-перше, керівник може позбавитися й потрібних, корисних для організації конфліктів; по-друге, він може сприяти вільному розвиткові тих конфліктів, які завдають шкоди організації і людям, що працюють у ній.

Добре скерований конфлікт- життєво важлива складова частина процесу становлення сучасного колективу. Менеджери прагнуть до більшої ефективності виробництва, часто не розуміючи, що при цьому велике значення має поліпшення форм комунікацій, яке необхідне за неспокійних обставин. Але процес не може бути спонтанним, він потребує управління, його необхідно постійно спрямовувати. Часто резерви шукають у формах виробництва, які вже існують, або у підвищенні кваліфікації персоналу, не враховуючи, що треба вести боротьбу за те, щоб свідомість притримувалась уже вироблених понять щодо етики бізнесу. Резерви слід шукати у розвитку зв'язків, ринку й виробництва, підвищенні продуктивності праці, у нових формах організації та управління. Для того щоб працювали ці норми, а також для втілення нового віяння та нових закликів необхідний позитивний конфлікт.

На жаль, конфлікт не завжди має позитивний характер. У деяких випадках він може заважати задоволенню потреб окремої особи та досягненню цілей організації взагалі. Наприклад, під час ділової наради більшість погоджується з думкою окремої особи лише для того, щоб уникнути конфлікту, нехтуючи інтересами справи. Але в багатьох випадках конфлікт допомагає виявити розмаїття точок зору, додає інформації, допомагає виявити більшу кількість альтернатив або проблем. Це дає змогу членам групи приймати більш ефективні рішення, а також повідомити свою думку людям, і тим самим задовольнити особисті потреби у повазі та владі, ведучи до ефективнішого досягнення цілей.



Дата добавления: 2015-09-15; просмотров: 7; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.012 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты