Історія, передумови конфлікту.

Напевно, аналіз конфлікту необхідно починати з передконфліктної ситуації або передумов виникнення конфлікту. Проте багато конфліктологів розглядають цей аспект не як структурний елемент, а як початковий етап розвитку конфлікту.

Сутичка ніколи не виникає на голому грунті. Завжди є серія подій, що її обумовлюють. Хоча іноді здається, що сутичка чи суперечка між особами відбувається у зв'язку з виникненням проблеми, яку їм потрібно вирішити, або якщо хтось з них не виконав своїх обов'язків, порушив права іншого. Проте міжособистісний конфлікт завжди має передумови його появи: поведінка сторін у минулому, розмови, досвіди, сприймання конкретної ситуації, що склалася. Навіть якщо конфлікт виник раптово під впливом зовнішнього чинника, все одно існували умови, що сприяли появі цього чинника. Наприклад, на вулиці людина, яка проходила повз, сильно Вас штовхнула і влаштувала Вам скандал. У цьому випадку також можна говорити про попередню подію, що сприяла цій сутичці. Напевно склалися відповідні обставини, що роздратували людину. У цьому стані вона проходить повз Вас і вирішує, що Ви зайняли великий простір на вулиці і не даєте їй пройти.

Доцільно розрізняти передконфліктну ситуацію та інцидент як деякою мірою різні етапи розвитку конфлікту. Передконфліктна ситуація - це ситуація, в якій є передумови до виникнення конфлікту. Вона є сигналом можливої сутички чи суперечки. Інцидент - це перша сутичка індивідів. Але ще існує привід чи зачіпка до інциденту, тобто те, що провокує, спричинює сутичку. У зазначеному прикладі як зачіпку можна вважати недостатність, обмеженість простору на вулиці для роздратованої людини, яка проходила повз Вас.

Буває, що у передконфліктній ситуації існує сильна напруга у взаєминах особистостей, але вона не переростає у конфліктні зіткнення. Навіть виникають гострі моменти, які б могли стати приводом до сварки. Але вони не спричинюють вибух негативних емоцій, низку дій партнерів один проти одного. І навпаки, як зазначалося, незначна, несуттєва дрібничка стає приводом до боротьби індивідів. Це говорить про те, що історія цього конфлікту насичена багатьма подіями, що поступово сприяють загостренню міжособистісних взаємин до певного моменту, коли наступає вибух, зіткнення.

З метою вирішення сутички знання передконфліктної ситуації є необхідним для визначення предмету конфлікту, позицій суперників для розуміння їхніх потреб та інтересів.

Конфлікт - це не лише результат загострення протилежних поглядів, інтересів. Якщо розглядати конфлікт як результат, тоді увага концентрується на аналізі його причин, пошуці винних, оцінці дій суперників. З такої точки зору вирішення конфлікту означає припинення конфліктів, переконання учасників в необхідності його завершення, обгрунтуванні шляхів запобігання конфліктам. Проте конфлікти є процес взаємодії суперників, спрямованої на вирішення проблеми, яка є важливою для двох сторін. За таким підходом конфлікт розглядається як процес досягнення кожною стороною своєї мети шляхом міжособистісної взаємодії, що може бути конструктивною та деструктивною. У цьому випадку акценти ставляться не на пошук винних, тому що це ускладнює розв'язання проблеми, а на організацію процесу спільної діяльності у конструктивному напрямку. З цієї позиції припинити конфлікт неможливо, а, навпаки, необхідно створити умови для розвитку такої взаємодії сторін, яка б припинила їхню конфронтацію.

Так само як будь-який процес конфлікт проходить декілька стадій. Загалом усі стадії розкривають процес протікання конфлікту, його динаміку - зародження, нарощення, завершення. Основні етапи його розвитку прослідковуються у кожній ситуації, хоча можуть дещо змінюватися залежно від особливостей обставин, самого конфлікту. У різних ситуаціях час протікання стадій не є однаковий, деякі з них нібито збігаються або з'єднуються в один етап. Проте, послідовність періодів розвитку конфліктів у всіх ситуаціях зберігається.