У конфлікті важлива не сама проблема, важливіше - хто і як дивиться на неї.

Ця думка є продовженням попередньої. Іноді важко зрозуміти проблему, через яку виник конфлікт. Така складність виникає через те, що люди по-різному дивляться на одну і ту саму ситуацію, можна сказати "через свої окуляри", через призму свого життєвого досвіду або через систему власних уявлень, цінностей. Недарма вважається, що конфлікт - це внутрішньо сконструйоване бачення ситуації. Він утворюється у свідомості учасників. Навіть людина зі сторони оцінює конфлікт суперників залежно від того, як вона його особисто сприймає. Тому майже завжди важко сказати, хто є винний. Кожна людина сприймає і оцінює довкілля за власними принципами і нормами, саме які вона вважає правильними та об'єктивними, і яких, на її думку, повинні дотримуватися інші.

На бачення конфліктної ситуації впливають також соціальний статус людей, їхні соціальні та тендерні ролі, позиції у конкретний момент. Можна уявити конфлікт між викладачем і учнем (студентом), керівником і підлеглим, батьками і дітьми, старшою за віком і молодою людиною, чоловіком і жінкою. Зазначені позиції виявляються у стереотипах поглядів, суджень, поведінки людей, що і зумовлює відповідне сприймання ситуації, реакцію на неї. Для прикладу, керівник вважає, що він несе відповідальність за виробництво або діяльність організації і краще знає, як необхідно діяти у ситуації, а тому підлеглий повинен виконувати його розпорядження. Вчитель вважає, що учні зобов'язані дотримуватися його вимог та не перечити йому. Слід зазначити, що суб'єктивне бачення ситуації також полягає у тому, що людина завжди очікує від партнера відповідної поведінки, яка повинна бути згідно з її поглядами, соціальними стереотипами. Конфлікт тому і виникає, що очікування майже завжди не справджуються.

Суб'єктивність оцінки ситуації виявляється ще і втому, як людина хоче дивитися на ситуацію. Згадаймо, що у сонячні дні або, коли ми у бадьорому настрої, все нас радує. І навпаки, у певний день ті ж самі люди, та сама робота починає нас дратувати. Отож, у конфлікті не слід забувати, що кожний бачить ситуацію зі своєї позиції.

Конфлікт - це є завжди протилежність цілей, позицій, думок, інтересів, що спричинює відповідні наслідки.

У житті людина постійно перебуває у ситуаціях, які на перший погляд можна назвати конфліктом. Хіба люди не сваряться, не сперечаються? Маленька дитина починає вигукувати батькам, ображати їх, тому що не бажає виконувати їх вимоги. Колеги по роботі сваряться, кожний з яких відстоює свій шлях розв'язання проблеми. Чи можна назвати такі сварки, суперечки конфліктами?

Конфлікт реально існує, якщо є негативний наслідок розбіжностей у думках, емоційних реакціях. Він виявляється у ворожій, негативістській поведінці однієї особи або інших, між якими виникло непорозуміння. Наслідок - це є припинення позитивних взаємин, міжособистісної взаємодії або появи агресії, депресії у людини. Але головною ознакою конфлікту є те, що особи вдаються до різноманітних негативних, жорстоких дій з метою відстояти свою позицію. Перелічити і передбачити обурливі дії конфліктуючих немає змоги. Почуття доходять до моменту кипіння і людина здатна на неочікувану реакцію. Загалом це - відмова від виконання своїх обов'язків, бойкот, страйк, погрози, написання скарг. Проте бувають випадки, коли тільки одна із сторін визначає ситуацію як конфліктну, має претензії до партнера і продумує сукупність дій для боротьби з ним. Цей інший учасник може навіть не здогадуватися, що він залучений до конфлікту і викликає негативні емоції у партнера.