КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Курйозні вірші
Балада
- невеликий ліро-епічний твір казково-фантастичного, легендарно-історичного або героїчного змісту з драматично напруженим сюжетом.
| Бурлеск - жанр гумористичної поезії, комічний ефект у якій досягається тим, що героїчний зміст викладається навмисно вульгарно, грубо, знижено або ж, навпаки, про «низьке» говориться піднесено, урочисто. |
| В |
| Верлібр - один із видів віршів, ритмічна єдність якого ґрунтується на відносній синтаксичній завершеності рядків. Не поділяється на строфи, рядки мають різну довжину, різну кількість наголосів, довільно розташованих. |
| Водевіль - невелика, часто одноактна весела п'єса, в основу якої покладено анекдотичну подію і в якій розмови героїв чергуються з жартівливими піснями, танцями; характерні проста композиція, динамічний сюжет, дотепність, гострота реплік. |
| Гімн - урочистий твір символічно-програмового змісту. |
| Гіпербола - художнє перебільшення якихось рис людини, предметів або явищ з метою показати їхню велич, розмах, виявити до них захоплення або презирство, наприклад: Через тисячі літ лиш приходить подібне кохання (В. Сосюра). |
| Гротеск — сатиричний художній прийом у літературі, заснований на явному спотворенні, на перебільшенні чи применшенні зображуваного, на поєднанні різних контрастів: фантастичного з реальним, трагічного з комічним. Це вищий ступінь комічного. |
| Гумор - вид комічного, коли про серйозне говориться із посмішкою, коли доброзичливому осміянню піддаються вади в характері, поведінці, зовнішньому вигляді людей, беззлобно-добродушне, жартівливе зображення смішних явищ (наприклад, Г. Квітка-Основ'яненко «Сватання на Гончарівці», І. Карпенко-Карий «Мартин Боруля»). |
| Гумореска - невеликий віршовий, прозовий або драматичний твір з комічним сюжетом, що відрізняється від сатири легкою, жартівливою тональністю. В такому творі сміх постає у вигляді доброзичливої, емоційно забарвленої критики в дотепній, парадоксальній, іронічній, гротескній, пародійній формі. |
Дактиль
– трискладова стопа з наголосом на першому складі.
Драма
- драматичний твір, в основу якого покладено гострий життєвий конфлікт, напружену боротьбу й складні переживання персонажів, але розв'язка не має трагічного характеру, відсутня свідома настанова на комічне (Т. Шевченко «Назар Стодоля», І. Франко «Украдене щастя»).
| Драма-феєрія - драматичний твір з казково-фантастичним сюжетом і персонажами (Леся Українка «Лісова пісня»). |
| Дума - великий ліро-епічний твір переважно героїчного змісту про важливі історичні події (найчастіше про боротьбу українського народу проти іноземних загарбни-ків), близький до історичних пісень і билин. |
| Експресіонізм — стильова течія модернізму першої чверті XX ст., у якій основними принципами стають суб'єктивність, експеримент і новизна. Особливої важливості набуває відмова від вимоги зображувати дійсність об'єктивно. Мистецтво цієї стильової течії проникнуте відчуттям повсякденного болю, страхом за майбутнє людини, чиє життя спрямовують соціальні механізми, що загрожують людині безглуздою загибеллю. |
| Елегія - лірична пісня-роздум з перевагою відтінку суму. |
| Епітет —художнє означення: пишний сад, золоті руки. |
| Епічний твір - художній твір, у якому зміст розкривається у формі авторської розповіді про події зовнішнього світу, основним предметом художнього відтворення є соціальне буття людей у його найрізноманітніших проявах і причинно-наслідкових зв'язках. |
Епос
- один із трьох родів літератури, у творах якого життєвий зміст розкривається у формі авторської розповіді про людей і події.
| Кіноповість — сценарій, перероблений для читання; жанр художнього твору, що поєднує ознаки кіно (фрагментарність і динамізм оповіді, багатство асоціативних моментів і зорових вражень, монументалізм образів) і повісті (епічність і психологізм, метафоричність і потяг до гіперболи, широкі пейзажні картини та авторські відступи). |
| Календарно-обрядові пісні -пісні, які виконувались під час різних народних свят та обрядів. Ці пісні тісно зв'язані з язичницькими віруваннями. |
| Карикатура — сатиричний малюнок загостреного критично-викривального характеру; переносно-смішне наслідування, перекручування оригіналу. Пов'язана із зоровими образами. |
| Кларнетизм — світоглядно-естетична концепція П. Тичини, унікально виражена за допомогою багатьох поетичних засобів: звукових (асонанс, алітерація, звуконаслідування, анафора й епіфора), зорових (епітет, метафора, індивідуально-авторські слова), формальних (розміщення строф і рядків у них) тощо. |
| Класицизм - напрям в європейській літературі та мистецтві, який уперше заявив про себе в італійській культурі XVI ст., найбільшого розквіту досяг у Франції (XVII ст.), був притаманний усім європейським літературам до першої чверті XIX ст., в Україні не розвинувся як цілісна структурована система, переважно орієнтувався на низькі жанри (травестійна поема, комедія, байка, епіграма). |
| Комічне - естетична категорія, яка поєднує в собі смішне в житті та способи його відображення в художній творчості; це життєва суперечність, що стає у мистецтві об'єктом емоційно й естетично забарвленої критики -осміяння. |
| Комедія - драматичний твір, у якому сатиричними й гумористичними засобами відображається смішне в житті, висміюються потворні суспільні й побутові явища, негативні риси людей . |
| Конфлікт - зіткнення протилежних інтересів і поглядів, характерів і обставин, яке покладено в основу дії: може відбуватися між особою та суспільством, між персонажами, у свідомості героя; може бути явним чи прихованим, зовнішнім чи внутрішнім. |
Курйозні вірші
– вірші, які мають незвичайний зовнішній вигляд (акровірші, азбучний вірш, фігурний вірш тощо).
Лірика
- поряд з епосом і драмою один з основних літературних родів, у якому життя відображається через передачу почуттів, переживань, думок людини в певних обставинах; під впливом певних подій.
| Ліричний герой - особа, думки і почуття якої виражаються в ліриці. |
| Ліро-епічний твір віршовий художній твір, у якому показуються вчинки персонажів (наявний сюжет) і разом з тим у прямій формі виявляється ставлення автора до цих вчинків (ліричні відступи).В одному творі поєднуються епічні сюжетно-розповідні елементи і властива ліриці емоційність, віршова форма і ліризм. |
| Літопис - хронологічний опис важливих історичних подій у часи Київської Русі й козацтва. Очевидцем подій був сам автор, також він міг про них дізнатися з письмових джерел, почути від когось. |
| Містерія - масова драматична вистава на сюжети релігійних легенд. |
| Медитація - поетичне міркування над проблемами життя і смерті, над сутністю людської душі. |
| Мелодрама - повчально-моралізаторський, підкреслено емоційний драматичний твір з гострою фабулою, в якому персонажі різко діляться на добрих і лихих, виняткові почуття і страждання викликають розчулення, щаслива кінцівка - почуття радості. |
| Метаморфоза - перетворення однієї форми чого-небудь в іншу; видозміна. |
| Метафора - троп, у якому ознаки одного явища переносяться на інше за подібністю між ними. |
| Метонімія — один із тропів: поетичний вислів, у якому одна назва замінюється іншою, що перебуває з нею в якомусь зв'язку: читати Франка — читати твори Франка; Харків вітав переможців — люди, які мешкають у Харкові, вітали переможців. |
| Мистецький український рух — об'єднання українських письменників в еміграції з метою консолідувати українських літераторів, які після Другої світової війни опинилися в таборах для переміщених осіб переважно в Німеччині та Австрії. Об’єднання засноване 1945 р. в Німеччині. Головою об'єднання був Улас Самчук.Представники:І. Багряний, Є. Маланюк, У. Самчук, Т. Осьмачка та ін. |
| Модернізм - філософсько-естетична й художня система, що склалася на межі XIX - XX ст. і об'єднала новітні напрями й течії, яким притаманна більша увага до внутрішнього світу людини і більша творча свобода у його розкритті. Проголошували переважну увагу до індивідуальних, а не суспільних цінностей, зосередження на складності й неоднозначності сучасної дійсності. |
| Нарис - невеликий прозовий художньо-публіцистичний твір,, у якому автор зображує взяті з життя факти, події, людей. |
| Неореалізм - стильова тенденція модернізму, що характеризується (порівняно із класицизмом) глибоким психологізмом і ліризмом, філософським осмисленням життя, поєднанням з документальною достовірністю зображення. |
| Неоромантизм - стильова течія модернізму, що виникла в українській літературі на початку XX ст., названа Лесею Українкою «новоромантизмом». Генетично пов'язана з романтизмом. |
| Новела - один із видів епічних творів, близький за розміром до оповідання, але відмінний від нього надзвичайною стислістю у викладі, напруженістю розвитку сюжету, несподіваністю розв'язки; властивий глибокий психологізм у розкритті внутрішнього світу персонажів, відступи від норм усталеної побудови. |
| Нью-йоркська група поетів — об'єднання українських поетів- емігрантів, засноване 1958 р. Ця група поетів усвідомлювала «необхідність піднести українську лірику на новий щабель, переосмислюючи традиції рідного мистецтва слова і спираючись на модерні стилі й форми». До цієї групи входили Богдан Бойчук, Богдан Рубчак, Юрій Тарнавський, Емма Андієвська, Патриція Килина, Віра Вовк та ін. |
Ода
- хвалебна пісня або вірш про якусь видатну особу чи подію .
| Оксиморон - свідоме поєднання різко протилежних понять, які логічно ніби виключають одне одного, але насправді разом дають нове уявлення, наприклад: живий труп; На нашій - не своїй землі (Т. Шевченко). |
| Оповідання - невеликий епічний твір про одну чи декілька подій з життя персонажа, що відіграють важливу роль у його долі. Характерні відсутність широкої мотивації подій, стиглість або відсутність описів, представлення персонажів переважно у сформованому вигляді. |
| Пісня - невеликий поетичний твір, призначений для співу. |
| Палімпсест - старовинний рукопис, звичайно пергаментний, на якому витирали первісний текст, щоб написати на ньому новий. |
| Паралелізм — паралельне зображення явищ із різних сфер життя, показ одних явищ па фоні інших, зіставлення їх переважно за ознакою дії. |
| Перехресне римування - парні рядки римуються з парними, непарні - з непарними (абаб). |
| Персоніфікація - надання тваринам, предметам, явищам та поняттям властивостей людини, олюднення їх. |
| Повість - розповідний прозовий твір, більший за обсягом від оповідання, менший від роману, має однолінійний сюжет, головних і другорядних персонажів. |
| Поема - великий за обсягом ліро-епічний віршований твір, в якому зображені значні події та яскраві характери, а розповідь героїв супроводжується ліричними відступами. |
| Поліфонія — багатоголосся, при якому одночасно гармонійно поєднуються й розвиваються кілька самостійних мелодійних ліній (голосів). У літературі цей термін використовується в переносному значенні. |
| Порівняння — художній вислів, у якому один предмет чи явище зіставляється з іншим, чимось на нього подібним: |
| Празька школа поетів — умовна назва українських поетів міжвоєнного двадцятиліття, які творили переважно в Празі й Подєбрадах: Є. Маланюк, Ю. Дараган, Л. Мосендз, Юрій Клен, Н. Лівицька-Холодна,Лятуринська, О. Ольжич, О. Теліга. |
| Реалізм — літературний напрям, який характеризується правдивим і всебічним відображенням дійсності на основі типізації життєвих явищ; провідний критерій художності - вірність дійсності, прагнення до безпосередньої достовірності, «відтворення» життя у формах самого життя. |
| Ремінісценція - відгомін у художньому творі якихось мотивів, образів, виразів, деталей тощо з широко відомого твору іншого автора, перегукування з ним. При цьому вислови, запозичені в попередників, переосмислюються і набувають нового висвітлення. |
| Ремарка - авторське пояснення для режисера й акторів, у якому описано обстановку на сцені, зовнішність героїв, їхні дії, жести, інтонації тощо. |
| Рефрен - повторення однакових слів чи виразів, віршованих рядків чи строф у творі з метою звернення на них особливої уваги читачів, підкреслення мелодійності, ритмічності. |
| Рима -співзвучність закінчень у суміжних та близько розташованих словах у рядках (явище звукове, а не графічне: збігаються звуки, а не букви). |
| Римування - особливість розташування рим у віршованому творі, інтервал між ними. |
| Роман - великий за обсягом епічний твір, у якому зображено важливі суспільні події та численні дійові особи. |
| Роман історичний —роман, в основу якого покладено історичний сюжет, що відтворює у художній формі певну епоху, певні історичні події. В ньому поєднані історичні факти та особи з фактами та особами вигаданими. |
| Роман у віршах - різновид змішаного жанру, якому властиві багатопроблемність, поєднання епічних принципів розповіді з суб'єктивним началом, притаманним ліричним творам. Дія в ньому, як правило, концентрується навколо долі одного чи кількох головних героїв. |
| Роман у новелах - складний за побудовою і великий за розміром епічний прозовий твір, у якому широко охоплені життєві події певної епохи; складається з окремих новел, об'єднаних спільним задумом. |
| Романтизм - літературний напрям, що виник наприкінці XVIII ст. у Німеччині та існував у літературі Європи й Америки в першій половині XIX ст. В Україні розвинувся у 20 - 60-ті роки XIX століття як реакція проти наявних бурлескних і травестійних традицій, передусім, під впливом поглибленого вивчення народної творчості. |
| Сарказм — їдка, викривальна, особливо дошкульна насмішка, сповнена крайньої ненависті й гнівного презирства. На відміну від іронії виражається прямо й не має подвійного, прихованого значення. |
| Сентименталізм -(від фр. «почуття», «чутливість») - напрям в літературі другої половини XVIII - початку XIX ст., що розвивався як заперечення класицизму. Основна увага приділялася почуттям і пристрастям простої людини ; мета - розчулити читача, викликати співчуття до нещасної долі героїв. Головну роль відіграє психологічне вмотивування поведінки персонажів. |
| Символ - предметний або словесний знак, який опосередковано, умовно виражає сутність певного явищі., наприклад: весна - символ життя, молодості та ін. |
| Символізм - стильова тенденція модернізму, що виникла у Франції в 70-х роках XIX ст., в українській літературі поширилася на початку XX ст. Головним художнім засобом є символ як спосіб вираження незбагненної суті явищ життя та індивідуальних уявлень митця (символ -поза межами чуттєвого сприймання, дає право тлумачити його по-своєму). |
| Синекдоха - троп, заснований на вживанні однини замість множини і навпаки, визначеного числа замість невизначеного, видового поняття замість родового і навпаки, наприклад: сто разів вам казав! |
| Сонет - старовинна канонічна форма вірша, складається з чотирнадцяти рядків 5-стопного або 6-стопного ямба, двох чотиривіршів (катренів) і двох тривіршів (терцетів). |
| Соціально-побутова повість - вид епічного твору, головна увага якого зосереджується на розкритті суперечностей і закономірностей суспільного життя, соціальній зумовленості дій і вчинків персонажів, зображенні їх у побутовому середовищі. |
| Соціально-психологічний роман - роман, у якому суспільно значущі події і соціальні процеси передаються шляхом розкриття психології героїв, їх думок, прагнень і переживань. |
| Спондей - службова двоскладова стопа з обома наголошеними складами. |
| Стопа - поєднання наголошених і ненаголошених складів, які повторюються в рядку. |
| Строфа - найбільша ритмічна одиниця віршованого твору, група віршованих . рядків, об'єднаних однією думкою, інтонацією та порядком римування. |
| Суміжне римування -римування у строфі першого рядка з другим, третього з четвертим (аабб). |
| Суспільно-побутові пісні –пісні, в яких відтворене життя наших пращурів, яке через різні обставини примушувало їх заради миру, спокою й добробуту своїх родин покидати домівки та йти в козацькі походи, чумакувати, а то й не зі своєї волі відбувати солдатчину чи жити в кріпацтві. |
| Терцина -віршова форма з трирядкових строф, у якій римуються між собою перший і третій рядки, а другий рядок римується з першим і останнім рядками наступної строфи. |
| Тип - яскравий художній образ - персонаж, який концентрує в собі риси характеру, спосіб мислення певної групи людей або нації, залишаючись яскраво індивідуальним, неповторним. |
| Травестія — різновид жартівливої бурлескної поезії, коли твір із серйозним чи героїчним змістом і відповідною формою переробляється на твір комічного характеру з використанням панібратських, жаргонних зворотів. |
| Трагікомедія - драматичний твір, у якому поєднані риси трагедії і комедії (І. Карпенко-Карий «Мартин Боруля»). |
| Трагічне - зображення у художньому творі нещастя, страждання, безвихідного становища або загибелі людини. |
| Трагедія - драматичний твір, в основу якого покладено дуже гострий, непримиримий і життєво важливий для певної епохи конфлікт, незвичайний герой потрапляє у безвихідне становище, вступає в боротьбу з нездоланними в даній ситуації силами і часто гине. |
Дата добавления: 2015-09-15; просмотров: 173; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав |