Сцена 1

Сцена оформлена під сучасний будинок. Виходить чоловік і починає пилососити. Вбігає дівчинка із куліс і кидається в обійми чоловіку.

Дівчинка: Дядечку, дядечко, ми щойно гралися на вулиці і Таня сказала що до неї прийшла муза. Вона прочитала нам вірша, який ніби сама написала, а муза та їй підказала. Що це таке муза? Слово таке дивакувате...

Дядько: ( сміючись) Це поняття походить з античної міфології. Грецькі музи – це дев’ять сестер , покровителі мистецтв та наук. Кожна з них є донькою Зевса і володіє унікальними силами. Дивись уважно, побачиш сама...

На сцену виходять дев’ять дівчат по черзі у білих сукнях з вінками на голові.

Звучить повільна музика.

Дядько: Кліо – муза історії.

Муза 1 :

Поглинаю

Чорними монетами

у ранішні пам’ятники вітру

Занурюсь

у скляні подихи історії

Наповнюю

днями

первісні усмішки місяця

Дядько: Евтерпа – муза ліричної поезії

Муза 2:

Розколюю

рожеві думки поета

Витрушую

ліричне існування алефами

Видивляюсь

вигнанцями

у кришталеві душі картин

Дядько: Талія – муза комедії

Муза 3:

Розписую

червоні повіки театрів

Розкреслюю

невимовні прикраси акторів

Пригадую

красою

вирізьблені краї п’єс

Дядько: Мельпомена – муза трагедії

Муза 4:

Роздвоюю

сині хрести віри

Розпорошую

нерозлучні

миті трагедій

Затихаю

життям

у акварельних озерах

післямови

Дядько: Терпсихора – муза танців

Муза 5:

Розгадую

білі кроки тури

З’єдную

глиняні

таблички руху

Викорчовую

іменами

темні прожектори недовіри

Дядько: Ерато – муза любовної поезії

Муза 6:

Приборкую

сірі буденності кохання

Втрачаю

колючі рахунки флірту

Підтримую

грою зачахлі слова Вічності

Дядько: Полігімнія – муза пантоміми

Муза 7:

Виспівую

зелені прикрощі волі

Згадую

розплющені нитки народу

Розтинаю

нотами зору

крихти Христа

Дядько: Уранія – муза астрономії

Муза 8:

Висіваю

жовті планети клямок

Змащую

негативні сторони землі

Вистукую повітрям

дерев’яні плями астрономі

Дядько: Калліола – муза епічної поезії

Муза 9:

Видавлюю

пурпурові приказки піску

Оброблюю

вигадані рани пісень

Розсовую

епохами

розстелені округлості епосу

Виконують пластичний танець. Сідають на сходах.

Дівчинка : Вав!

Дядечко: Вони жили на вершинах беотійських гір Гелікон і Парнас, де б’є священне Кастальське джерело, однак їхньою улюбленою оселею були узгір’я Піерії під Олімпом. За місцевостями, де жили музи, вони мали епітети аніди (наймення муз, яке походить від назви частини Беотії, де був центр культу муз), аонійські сестри, парнасиди, касталіди, гіппокреніди, піериди.

Спочатку кількість муз була невизначена: вони вважалися покровительками пісень і танців. У пізніші часи муз стало дев’ять і кожній з них доручили певне мистецтво, яке вона повинна була особливо пильнувати. Щоб легше було розпізнати, якою галуззю мистецтва чи науки опікується муза, її зображували в скульптурах і на малюнках з постійними атрибутами. Музи мали свої храми, які називались мусейонами .У Римі муз називали каменами.

У переносному значенні музи — натхнення, творчість. Існує багато легенд, міфів та правдивих оповідок про їхню діяльність. А ось одна з них...

Всі музи встають та йдуть за куліси під музику. Чоловік беру дівчинку за руку і вони йдуть з сцени.