Розташування в Україні

РОЗСОЛЕННЯ ЗРОШУВАНИХ ЗЕМЕЛЬ

Засолення ґрунтів – це надмірне накопичення електролітних солей в кореневмісному шарі ґрунту, які пригнічують або зовсім знищують сільськогосподарські рослини, знижують кількість і якість врожаю.

Розрізняють первинне і вторинне засолення ґрунту. Первинне засолення – це природний (реліктовий) вміст солей в ґрунті.

Вторинне засолення – це засолення верхніх горизонтів ґрунту при випаровуванні близько розташованих ґрунтових вод або після поливу мінералізованою водою. Іншими словами, вторинне засолення – це будь-яке підсилення засоленості ґрунту в зв’язку з його зрошенням.

Засоленні ґрунти, їх походження і

розташування в Україні

В Україні площа природно засолених ґрунтів складає 0,3 млн. га , солонців та солонцюватих понад 4,1 млн. га , із них орних – 2,7 млн. га , а інші природні кормові угіддя (сіножаті та пасовища) і бросові землі.

Засолені ґрунти розповсюдженні в долинах річок подах степової зони, а також на побережжі Чорного та Азовського морів і їх заток, де рівень ґрунтових вод знаходиться на глибині менше 3 м від поверхні землі. Солонці та солонцюваті ґрунти розташовані на низьких терасах нижнього та середнього Дніпра, понижених ділянках терас малих річок, вздовж побережжя Чорного та Азовського морів і Сивашу.

Основною причиною засолення ґрунтів є аридний сухий теплий клімат, в умовах якого при великому випаровуванні води із вільної поверхні, що перевищує кількість атмосферних опадів, водорозчинні солі акумулюються в верхніх шарах ґрунту на слабодренованих та безстічних територіях.

Засолення ґрунтів півдня України відбувалось в основному за рахунок соленосних дочетвертичних порід та мінералізованих підземних вод.

Головну роль в розповсюдженні засолених ґрунтів грає ступінь дренованості та відносна висота поверхні території : чим нижче відмітки поверхні землі і чим слабкіше її дренованість, тим інтенсивніше відбувається засолення ґрунтів. Найбільша кількість засолених ґрунтів в Присивяшші, де низькі відмітки поверхні землі, близькість моря і заток велика кількість озер та лиманів обумовили високе засолення порід і ґрунтових вод.

Засолення ґрунту може утворюватись в результаті вторинного засолення, тобто засолення ґрунтів в умовах зрошення внаслідок порушення гідрогеологічного режиму, застосування завищених зрошувальних норм при недостатній дренованості території, що викликають підйом мінералізованих ґрунтових вод до поверхні та підтягування легкорозчинних солей в верхні горизонти ґрунту.

Вторинне засолення виникає і при використанні для зрошення вод з підвищеною мінералізацією (більш 1 г/л). Як правило, вторинне засолення ґрунтів найбільш часто відмічається в приканальній зоні магістральних каналів при проходженні їх в насипу, на понижених елементах рельєфу зрошуваних територій, вздовж ставків та водосховищ, а також на землях зрошуваних із підземних джерел з підвищеною мінералізацією.