Розподіл сільськогосподарських культур за солестійкістю

Ступінь засолення ґрунтів характеризується також показником токсичності. Граничне значення засолення, вище якого починається пригнічення росту і розвитку сільськогосподарських культур, є порогом токсичності. Найбільшу токсичність для рослин в ґрунтах мають бікарбонати лугів, потім йдуть хлориди та нітрати лугів, найменшу токсичність мають сульфати. Суміші солей завжди менш токсичні, чим їх більш чисті накопичення.

Сульфат натрію є найбільш розчинною в зрошуваних ґрунтах сіллю. Якщо шкідливість сульфату натрію ( ) прийняти за одиницю то отримаємо такий ряд солей по мірі збільшення їх токсичності:

Ø – 1;

Ø – 3;

Ø – 3;

Ø – 6;

Ø – 10.

Звідси видно, що нормальна сода має саму високу токсичність, вона викликає дуже сильне під луження середовища – до рН=10-12, руйнує структуру ґрунту і знижує її водопроникність.

Л.П. Розов характеризував ступінь токсичності основних водопоглинаючих солей схемою представленою на рис. 17.3.

Рис. 17.3. Токсичні і нетоксичні солі:(солі розташовані вище лінії вважають токсичними, а нижче нетоксичними).

При збільшенні концентрації ґрунтового розчину постачання рослин водою починається погіршуватись через збільшення осмотичного тиску розчину, уповільнюється проростання насіння. Порушення водного живлення рослин призводить до погіршення мінерального живлення.

Іони хлору, натрію і магнію, що надходять до рослин, руйнують крохмаль листя і зменшують інтенсивність фотосинтезу.

Сумарний ефект токсичності іонів виражають в еквівалентах хлору, вважаючи при цьому, що

, мекв/100 г ґрунту.

Якщо сумарний ефект токсичності менше 0,3 мекв хлору, то ґрунти вважають незасоленими, якщо більше 7,0 (7,5) – дуже засоленими.

Ґрунти нейтрального засолення містять в основному хлориди і сульфати натрію, а лужного засолення – карбонати і гідрокарбонати натрію.