Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника


Командної системи




 

Отже, економічне вчення К. Макрса теоретично пояснило ряд істотних рис того капіталізму, що переважав до останньої третини XIX ст. Надалі почалася трансформація цієї системи, чого Маркс не зміг або не хотів передбачати, що викликало першу кризу цього вчення і розкол у рядах його прихильників. Оскільки трансформація капіталізму відбувалася під непрямим (а іноді і прямим) впливом цього вчення,

Дане вчення подало ряд істотних рис економіки, що складалися у „світовій системі соціалізму”. Однак на практиці це показало нереалістичність марксистських прогнозів, тому що „реальний соціалізм” різко відрізнявся від марксової моделі (хоча і виступав від імені марксизму). І тут також виник і поглиблювався розкол, що широко виявив себе спершу в позиціях багатьох угорських, польських, чехословацьких марксистів, а потім вразив і радянських економістів. Але марксизм усе ще зберігав не тільки формальний, але і реальний авторитет, оскільки були шанси руху економіки реального соціалізму в напрямку марксової теоретичної моделі.

У 70-ті рр. наступив явний перелом в еволюції господарської системи і „західного” капіталізму, і „реального соціалізму”.

Завершення формування інфраіндустріального виробництва і нові напрямки технічного прогресу привели в кінцевому рахунку до нового ступеня складності господарської системи, зростання ролі ринкового саморегулювання і різкому падінню ефективності централізованого планування. Наставив новий етап кризи марксистської економічної теорії. Якщо перший етап був зв'язаний насамперед із трансформацією соціально-економічних відносин капіталізму, то другий, сучасний, етап обумовлений істотним скороченням ролі державного регулювання ринку на Заході і катастрофою всієї системи державного соціалізму в СРСР.

Однак очікувати, що економічна теорія марксизму занепаде не потрібно. Так не бувало ще з жодною видатною теорією господарської системи. Перефразуючи відомий афоризм М. Булгакова, можна сказати: „економічні теорії не горять”. Марксова теорія збережеться, мабуть, у трьох іпостасях:

у своєму первісному вигляді — в тій мірі, в якій зберігаються і відтворюються, нехай як ослаблені тенденції, відносини експлуатації найманої праці у відсталих країнах, масове безробіття, кризи надвиробництва;

у перетвореному вигляді — як вчення про соціально-економічні протиріччя сучасного суспільства, урятоване від лінійного детермінізму і монізму;

у вигляді елементів даного вчення, використовуваних у більш широких концепціях, що прагнуть синтезувати різні теорії.

Імовірність же того, що соціально-економічні протиріччя, що підтримують марксизм, будуть наростати в XXI ст., досить велика, якщо врахувати, що вимоги країн, що розвиваються, швидко зростають, а це стримує фактор змагання двох систем для Заходу і країни, що колись входили до складу СРСР, перетворилися у відкрите джерело соціальних потрясінь.

За марксизмом закріпилося найменування революційної теорії. Однак з 70-х рр. якось непомітно і рішуче роль головної революційної теорії у світі зайняв неоконсерватизм (з монетаризмом як економічну доктрину). За допомогою цієї доктрини почалося повсюдне нівечення сформованих соціально-економічних структур — від Європи до Азії і Латинської Америки. Іноді мирне, іноді насильницьке і криваве. Марксизм разом з вебленовським інституціоналізмом, посткейнсіанством і іншими антимонетаристськими теоріями став виконувати консервативну функцію захисту соціальної національної специфіки від ковзанки, що уніфікує, до „неоконсервативного” радикалізму.

Усе це означає, що „революційність” або „консервативність” теорії великою мірою залежить від того, за якою історичною обстановкою і ким вона використовується. В руках екстремістськи налаштованої частини населення (а така завжди існує) майже будь-яка теорія може перетворитися в знаряддя руйнування і насильства.

У цьому зв'язку повернемося до зауваження Р. Солоу про те, що на відміну від Маркса-економіста Маркс-історик і соціальний мислитель не втратив свого значення. Чи припустиме таке протиставлення? Прийнято вважати, що історичні і соціальні погляди Маркса базуються на його економічній теорії і значимі тільки разом з нею. Але історія розробки марксизму свідчить про зворотну послідовність. Спочатку сформувалася широка історична соціально-політична концепція, що і була викладена в Комуністичному Маніфесті. Економічна теорія (та й то лише в першому наближенні) з'явилася майже десятиліття тому. Так що фундаментом марксизму з'явився саме історичний матеріалізм. І як більш загальна доктрина історичний матеріалізм може існувати і без свого конкретного економічного додатка. Отже, Р. Солоу вправі був відокремити Маркса-історика і соціолога від Маркса-економіста.

Але чи правомірна думка Р. Солоу, що соціально-історична концепція Маркса більш значима, чим його економічна теорія? Суть цієї концепції полягає в тому, що стрижень історії становить боротьба класів на базі антагонізму їхніх економічних інтересів. Однак кооперація класів є не менш важливим фактором історії, чим їхня боротьба. Конфлікти міжкласових і внутрішньокласових соціальних груп найчастіше не менш важливі, чим класові зіткнення, і дотепер головними персонажами історії виступали не класи, а нації й національні держави. Так що соціально-історична концепція Маркса, як і його економічна теорія, виправдовує себе лише у визначених ситуаціях, а як загальна доктрина „схоплює” лише один аспект реальності.

У широкому розумінні історичний матеріалізм — цей квазі-науковий демон суспільної свідомості — вчить розглядати суспільство як суперечливу, конфліктну, корисливу і порочну, а тому динамічну, якісно мінливу реальність. Ті, хто не хочуть бачити не завжди приємну реальність і зберігають оптимістичну віру в „оптимальний” світолад, виступають не стільки проти марксизму, скільки проти здорового глузду.


Поделиться:

Дата добавления: 2015-09-13; просмотров: 53; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав





lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2024 год. (0.007 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты