Практичне (семінарське) заняття № 3.1.1.

Тема:Сучасні організаційні форми трудового навчання.

Мета: засвоїти знання про систему сучасних організаційних форм трудового навчання; розкрити значення уроку, як основної форми трудового навчання, визначити його типи і структуру; розкрити значення уроку трудового навчання в умовах проектно-технологічного підходу з вмінням наведення прикладів; нетрадиційних форм трудового навчання, позаурочних і позакласних форм трудового навчання; знати форми організації роботи учнів у процесі трудового навчання; розкрити значення самоаналізу і аналізу уроку трудового навчання.

ЧАС: 2 години аудиторних занять і 2 години самостійної роботи.

ЗВІТ: конспект теоретичного матеріалу згідно плану заняття, відповіді на питання для роздумів і виконання завдання та тестів.

ЛІТЕРАТУРА: 10, 40, 41, 56, 72, 73, 85, 88, 107, 115, 118, 130, 131, 139, 140, 144, 147, 155, 181, 216, 217, 219, 223, 242, 245.

План

1. Історія виникнення і розвитку класно-урочної системи. Переваги і недоліки цієї системи.

2. Система організаційних форм трудового навчання в сучасній школі.

3. Урок у проектно-технологічній системі. Типи уроків трудового навчання та їх структура.

4. Нетрадиційні форми трудового навчання: суть, класифікація, характеристика.

5. Позаурочні і позакласні форми трудового навчання. Їх суть і характеристика.

6. Форми організації роботи учнів в процесі трудового навчання: суть, види, характеристика, переваги і недоліки.

7. Аналіз і самоаналіз уроків трудового навчання: структура, порядок проведення і врахування в подальшому вдосконаленні уроку.

Запитання для роздумів

1. Чи потребує, на Вашу думку, подальшого вдосконалення класно-урочна система?

2. Яких змін, на Вашу думку, потребує кожна організаційна форма у трудовому навчанні?

3. Технологічна освіта, як і загальна, повинна бути здатна вирішувати певні завдання: 1) формування готовності до розв'язання різних проблем; 2) розвиток прагнення учитися все життя, обновляючи й удосконалюючи отримані знання, уміння і навички стосовно до умов, що змінюються. Отже, чи вирішує ці завдання традиційна класно-урочна система з її добрим спрямуванням на колективну навчальну діяльність? Чи може ці завдання вирішувати проектно-технологічний підхід?

4. Чи доцільним є постійно використання лише нетрадиційних форм трудового навчання? Відповідь обґрунтуйте.

5. Чи можуть позаурочні і позакласні форми трудового навчання підпорядковуватися меті з реалізації проектно-технологічного підходу? Чому?

6. Чи доцільно на уроках трудового навчання використовувати лише одну форму організації навчально-трудової діяльності учнів? Чому?

7. Які шляхи та умови вдосконалення уроків трудового навчання можна намітити на основі їх аналізу і самоаналізу?

Завдання

1. Розглянути, проаналізувати та скласти анотації на запропоновані статті:

· Пшеничний М. Особливості організаційних форм трудового навчання старшокласників у вітчизняній школі другої половини XX ст. / М. Пшеничний// Рідна школа. – 2007. − №7-8. – С.64-67.

· Коберник О. М. Урок трудового навчання в умовах проектно-технологічної системи./ О.М. Коберник // Трудова підготовка в закладах освіти. − 2006. − №1. − С.2-5.

· Коберник О. М. Дидактичні основи сучасного уроку трудового навчання./ О.М. Коберник // Трудова підготовка в закладах освіти. − 2003. − № 2. − С. 3-7.

Тестові завдання

1. Елементи класно-урочної системи виникли в:

а) XVI-XVII ст.; б) XVII-XVIII ст.; в) XIV-XV ст.

Так – «+», ні – «-».

2. Вкажіть, з перерахованих нижче, основні організаційні форми трудового навчання:

а) урок або заняття;

б) практикум;

в) кваліфікаційний іспит;

г) виробнича практика;

д) залік;

е) екскурсія;

є) консультація;

ж) факультатив.

Так – «+», ні – «-».

3. Позначкою «+» відмітьте типи уроків трудового навчання, а «-» – дидактичні вимоги до уроку:

а) засвоєння нових знань;

б) чітке визначення освітніх завдань кожного уроку та їх творче поєднання із загальною метою вивчення конкретного предмета й формування особистості учня в навчально-виховному процесі;

в) формування вмінь, навичок;

г) оптимальне визначення змістового компонента кож­ного уроку з урахуванням особистісної спрямованості на­вчально-виховного процесу;

д) комплексного застосування знань, умінь, навичок;

е) широке використання методів, прийомів і способів активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів та їхнього творчого розвитку;

є) узагальнення і систематизація знань;

ж) творчий підхід до обґрунтування методики проведен­ня кожного уроку;

з) комбінований.

4. Позначкою «+» відмітьте нетрадиційні уроки змістової спрямованості, а знаком «-» – уроки суспільного огляду знань:

а) уроки-семінари;

б) уроки-творчі звіти;

в) уроки-лекції;

г) уроки-заліки;

д) уроки-конференції.

5. Виберіть правильний варіант визначення «позакласна робота»:

а) освітньо-виховна діяльність позашкільних закладів для дітей та юнацтва;

б) різноманітна освітня і виховна робота, спрямована на задоволення інтересів і запитів дітей, організована в позаурочний час педагогічним колективом школи;

г) це факультативні заняття, виставки, олімпіади, конкурси, екскурсії, вечори, зустрічі, конференції.

Так «+», ні «-».

6. Позначкою «+» відмітьте переваги індивідуальної форми навчальної діяльності, «-» – недоліки цієї форми організації роботи учнів.

а) високий рівень самостійності, активності учнів;

б) передбачає ретельну підготовку індивідуальних завдань учителем;

в) точніше враховує розвиток учнів, задає властивий їм темп у навчанні;

г) не завжди створює умови для самостійної роботи учнів;

д) активно формує пізнавальні потреби;

е) учні позбавлені можливості співпрацювати, взаємодіяти в умовах змагання;

є) сприяє набуттю досвіду творчого ставлення до справи;

ж) повільно відбувається процес передавання знань і досвіду новим поколінням.

7. За типами аналізу уроків, виберіть те, що є характерним для комплексного:

а) проводиться з метою контролю за якістю організації навчально-виховного процесу, для вивчення стилю діяльності вчителя, досвіду його роботи;

б) використовується при необхідності більш глибокого розгляду якоїсь однієї сторони уроку з метою виявлення недоліків або встановлення ефективності окремих прийомів діяльності вчителя;

в) припускає всебічний розгляд у єдності і взаємозв'язку цілей, змісту, методів і форм організації уроку. Застосовується частіше при аналізі декількох уроків по одній темі, а також для підготовки фахівців.

Так – «+», ні – «-».