Графік надійності батареї тестів

Вибір числа операцій в наборі (батареї) тестів здійснюється на основі наведеного графіку в залежності від надійності контролю, яка вимагається навчальним предметом. Так, якщо це біжучий контроль, то достатня 20-30% на (R = 0,2 - 0,3) надійність. Тоді в батареї тестів повинно бути 10-12 операцій (р = 10 - 12). Для підсумкового контролю R = 0,7 – 0,75, а отже, число операцій р = 40 - 50.

ДОДАТОК № 3.2.3.7.

ВИМОГИ ДО ТЕСТІВ І-ІІІ РІВНІВ ЗАСВОЄННЯ ДОСВІДУ [17].

Тести І рівня засвоєння (α_I) вимагають від оптанта дії на впізнання, узнавання. Це тести на упізнавання, розрізнення (розпізнавання), класифікацію і впорядкування об’єктів, явищ або понять, які вивчалися. Для цих тестів необхідною і достатньою умовою є: всі можливості для прийняття рішення і здійснення дії повинні міститися в самому тесті. Оптант повинен впізнати раніше вивчену інформацію при повторному її сприйнятті (дія з підказкою), тобто вирішує завдання відповідності при повному складі його компонентів: мети, дії, ситуації.

Такі тести повинні задовольняти наступним вимогам:

1. Змістовність тестів, тобто відповідність змісту навчання тим джерелам інформації (навчальним посібникам), якими користувалися оптанти при вивченні, отриманні цієї інформації.

2. Простота – в одному тесті повинно бути подане одне завдання, що усуває не потрібне ускладнення процедури контролю.

3. Визначеність – формулювання завдання (питання) тесту повинно бути чітким, зрозумілим, повним, недвозначним, забезпечувати загальну і безумовну зрозумілість його для всіх оптантів.

4. Однозначність – забезпечується конструкцією еталону відповіді, в якому повинно бути повне і вірне вирішення завдання тесту.

5. Детальність завдання (питання) і лаконічність відповідей – забезпечує як зручність в оформленні завдання і скорочення його початкового обсягу, так і його запам’ятовування оптантами, тобто, переглядаючи всі відповіді він зміг би утримувати їх у пам’яті.

6. Ідентичність всіх відповідей як за формою, так і обсягу. Ця вимога виправдовується досвідом використання тестів: при наявності різних за обсягом відповідей оптант вибирає відповідь не за суттю питання, а ту, яка більша за обсягом.

7. Недопустимість абсурдних, очевидно вірних і явно невірних відповідей. Наприклад (абсурдна відповідь).

Завдання: Які з перерахованих деталей двигуна змащуються під тиском?:

а. Кореневі підшипники. б. Дзеркало циліндра. в. Стержні клапанів. г. Диск зчеплення (це абсурдна відповідь).

Приклад явно правильної відповіді.

завдання: Яка з перерахованих деталей відноситься до розподільного механізму?:

а. Колінчатий вал. б. Ведучий вал. в. Розподільний вал.

8. У тестах на класифікацію і впорядкування всі елементи, тобто завдання, повинні відповідати одній темі навчального предмету.

При створенні тестів I рівня необхідно врахувати і такі рекомендації:

1. Оптимальна кількість відповідей 4-5, що забезпечує прийнятну ймовірність вгадування і разом з тим порівняно не високу складність розробки тестів на розрізнення.

2. У тестах на класифікацію одна колонка може містити в два рази більше назв, понять, термінів, чим друга, коротший список повинен містити не більше 6 назв, понять, термінів, а довший – не більше 12.

3. У завданнях необхідно уникати натяків на вірну відповідь.

4. Навчаюча функція тесту найкращим чином реалізується, коли всі відповіді, крім однієї, вірні, а в завданні вказується на необхідність знайти невірну відповідь. Приклади. 1. Завдання: Які неполадки призводять до збіднення паливної суміші? а. Зменшення подачі палива до карбюратора. б. Дуже низький рівень палива в поплавцевій камері. в. Засмічення паливних жеклерів. г. Неповне відкриття паливної засувки. Аналогічний результат отримується при умові знайти неправильну відповідь в самому питанні. 2. Завдання: Який фільтр не відноситься до системи живлення?: а. Фільтр-відстійник. б. Фільтр поплавцевої камери. в. Центробіжний фільтр. г. Повітряний фільтр.

Тести ІІ рівня з визначення α_ІІ, повинні виявляти вміння оптанта (учня) відтворювати інформацію без підказки, з пам’яті для вирішення типових завдань. Відповідно до цього розрізняють такі тести ІІ рівня: підставлення, конструктивності, типові завдання і задачі.

В якості матеріалів для створення тестів-завдань ІІ рівня можуть бути використані наявні збірники завдань і задач з певного предмету. Але необхідно врахувати дві умови при підготовці завдань з навчальних книжок для їх використання в якості тестів ІІ рівня. І умова: підібрані завдання і задачі повинні вимагати від оптантів (учнів) використання лише готових способів дій без їх суттєвого перетворення, тобто відтворення і використання знань і методів дій в тому вигляді, в якому вони були засвоєні в процесі навчання. ІІ умова: повинні бути створені можливості для прямого використання набутих умінь в практичних діях.

Додаткові вимоги до тестів на підставлення (правила):

− доповнювати необхідно найважливіше (наприклад: Колумб відкрив Америку в ….. році − стоїть мета: з’ясувати, в якому році Колумб відкрив Америку. Якщо ж метою завдання є з’ясування факту, хто відкрив Америку, то питання змінюють наступним чином: Америку в 1492 р. відкрив …….. .);

− доповнення, підстановку краще ставити в кінці речення;

− питання ставити чітко: воно вимагає такої ж чіткої й однозначної відповіді і не допускає подвійного тлумачення.

Тести ІІІ рівня − зміст завдань в них відрізняється від типових, але методика їх вирішення не виходить за межі вивчених способів дій. Перед оптантом (учнем) кожного разу при вирішенні тестів ІІІ рівня виникає деяке завдання приведення тесту ІІІ рівня до типового випадку, а потім використання відповідного способу вирішення. Тести ІІІ рівня завжди можна вирішити вивченими в навчальному предметі методами, проте кожного разу ці методи індивідуалізуються щодо кожного конкретного завдання і будь-яке рішення приносить суб’єктивно нову інформацію тому, хто його виконує. Цього не можна сказати про тести ІІ рівня − їх вирішення не приносить нової інформації тому, хто їх вирішує, тому що він відтворює вже відоме йому рішення.