Великі заслуги Ісуса Христа

Якщо боїмося, що через нашу слабкість піддамося спокусам, з якими повинні боротися, ось що маємо зробити згідно повчань св. Павла: "Біжімо витривало до змагання, що призначене нам, вдивляючися пильно в Ісуса, засновника й завершителя віри, який, замість радости, що перед ним була, витерпів хрест, на сором не звертаючи уваги" (Єв. 12, 1, 2). Відважно приступім до боротьби, дивлячись на розп'ятого Ісуса, який зі свого хреста жертвує нам поміч, перемогу і вічний вінець. В минулому ми грішили, бо перестали вдивлятися у рани та зневаги, які витерпів наш Відкупитель, і не просили у Нього допомоги. Та якщо у майбутньому будемо постійно пам'ятати про Його Страсті, що витерпів з любові до нас, тоді зможемо звернутися до Господа, який завжди готовий нам допомогти, і не будемо переможені нашими немочами і сатаною. Св. Тереза додає нам відваги, кажучи: "Не розумію постійного страху перед сатаною, якщо можна закликати на допомогу Бога і примусити диявола боятися". Вона вважала, що якщо не покладемо в Бозі всю нашу довіру, то не на багато або на ніщо придадуться усі наші старання: "Уся наша доброчесність, усі наші старання, – ось її слова, – небагато нам поможуть, якщо не перестанемо довіряти собі і не покладемо всю надію на Бога".

Які великі таємниці надії і любові Бога сховані для нас у Страстях Христових і в Євхаристії! Таємниці, в які ніхто ніколи не міг би повірити, коли б віра не запевнювала нас у них? Всемогутній Бог захотів стати людиною, пролити всю свою кров і померти від болю на хресті! Чому? Щоб заплатити за наші гріхи і спасти нас, підлих бунтарів! А потім своє власне тіло, жертвуване скоріше за нас на хресті, захотів дати нам на поживу, щоб повністю з'єднатися з нами! О Боже, ці дві таємниці можуть спалити з любові серця усіх людей! Жоден грішник, навіть найгірший, якщо жалує за вчинене зло, не повинен розчаровуватися, бачачи, як Бог любить людей і готовий дарувати їм добро? Тому св. Бонавентура говорив: "Буду працювати з довірою, маючи непохитну надію, що Той, який для мого спасіння стільки зробив і витерпів, не відмовить мені у жодній ласці, потрібній для спасіння". Як же може відмовити мені у ласках, необхідних для спасіння, Той, який стільки зробив і стільки витерпів, щоб мене спасти!

"Приступім, отже, – заохочує св. апостол Павло, – з довір'ям до престолу благодаті, щоб отримати милость і знайти благодать на своєчасну поміч" (Єв. 4, 16). Престолом ласки є хрест, на якому Ісус сидить, як на власному троні, щоб розділяти ласки і виявляти милосердя кожному, хто до Нього прибігає. Однак ми повинні зробити це швидко, щоб могли отримати поміч для спасіння, бо потім може бути вже запізно. Спішімося, отже, щоб обійняти Розп'ятого, і зробімо це з великою довірою! Нехай не жахає нас наша нужда: в Ісусі Христі знайдемо для нас всяке багатство, всяку ласку: "бо ви в ньому всім збагатились, – усяким словом і всяким знанням... Тим то не бракує жодного дару ласки вам" (1 Кор. 1, 5, 7). Заслуги Ісуса Христа збагатили нас всякими Божими скарбами і вчинили нас здатними до прийняття кожної ласки, яку тільки бажаємо.

Св. Лев Великий пише, що Ісус своєю смертю приніс нам більше благ, ніж диявол зробив шкоди, використовуючи наш гріх. Таким чином пояснює раніше сказане св. Павлом, що дар Відкуплення перевищує гріх, а ласка злочин: "Та не так воно з провиною, як з даром ласки... Де збільшився гріх, там перевершила ласка" (Рм. 5, 15, 20). Сам Спаситель заохотив нас, щоб ми у Його заслугах покладали надію одержання кожного блага і кожної ласки. Ось як навчає нас способу здобування у Предвічного Отця всього,! чого бажаємо: "Істинно, істинно кажу вам: Чого б ви тільки попросили в Отця, він дасть вам у моє ім'я" (Ів. 16, 23). Якщо чогось бажаєте – каже – попросіть Отця в моє ім'я, і обіцяю вам, що будете вислухані. Як би Отець міг відмовити нам у якійсь ласці, якщо дав нам свого Єдинородного Сина, якого любить, як Самого Себе? "Він власного Сина свого не пощадив, а видав його за всіх нас, – як же разом із ним не подарує нам усього? " (Рм. 8, 32). Кажучи все, св. Павло хоче сказати, що Бог не позбавив нас будь-якої ласки, прощення, витривання, любові, досконалості чи раю. Адже Він все нам дарував. Треба тільки просити Його. Бо є дуже щедрим до того, хто до Нього звертається: "багатий для всіх, хто Його призиває" (Рм. 10, 12).