Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Агатангел КРИМСЬКИЙ




Кримський Агатангел Юхимович народився і5 січня 1871 р. в м. Володимирі-Волинському в сім’ї вчителя гімназії. Батько — нащадок бахчисарайського мулли, який наприкінці XVII ст. переселився з Криму до Литви, мати — з бідної родини литовських поляків. Вчився в Острозькій прогімназії, закінчив Колегію Павла Галагана в Києві, Лазаревський інститут східних мов у Москві, історико-філологічний факультет Московського університету. В 1896—1898 рр. перебував у науковому відрядженні в Сірії та Лівані. 1900 р. стає професором арабської філології, а водночас рекомендується і на кафедру східних мов в Лазаревському інституті. Викладає, зокрема, арабську й турецьку мови. А взагалі, письменник володів більшістю поширених європейських і східних мов.
У вересні 1918 р. Агатангел Кримський переїжджає із Москви до Києва, де бере участь в організації Української Академії наук. В столиці України вчений розвиває титанічну науково-педагогічну та громадську діяльність. Він — неодмінний секретар УАН (1918 — 1928), голова історико-філологічного відділення Академії наук, директор Інституту української наукової мови (тепер Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР), завідуючий кафедрою сходознавства Київського державного університету. Обирається до складу Київської міської Ради робітничих та червоноармійських депутатів, був членом ВУЦВК.
Агатангел Кримський створив капітальні праці з історії і літератури арабів, персів, турків та інших народів Близького й Середнього Сходу, історії мусульманства, історії семітських мов, навчальні посібники з орієнталістики. Тільки в «Трудах по востоковедению», що видавав Лазаревський інститут, вийшло 26 томів його монографічних досліджень. Він є автором чи не всіх (понад 500) статей, що стосуються сходознавства в словниках Брокгауза і Єфрона та Товариства братів Гранат. Значну увагу вчений приділяє і вивченню східнослов’янських мов — російської, української та білоруської. Йому належать дослідження з української лексикології та лексикографії, діалектології, правопису, українського літературознавства, фольклористики й етнографії. Агатангел Кримський— автор «Української граматики» (т. 1—2, 1907 —1908), «Нарисів із історії української мови та хрестоматії з пам’ятників староукраїнщини XI — XVII ст.» (1922, у співавт. з О. О. Шахматовим), «Програми для збирання особливостей малоруських говорів» (1910).
Агатангел Кримський славетний не тільки як учений-філолог, але й відомий як український поет-лірик, співець «екзотичних поезій», як белетрист прозаїк. Його поетичні твори увійшли в основному до збірок «Пальмове гілля», оповідання - до збірок «Повістки і ескізи з українського життя» та «Бейрутські оповідання». З роману «Андрій Лаговський» за життя письменника надруковано тільки д«і частини, повністю твір опубліковано 1972 р.
Агатангел Кримський зробив багато художніх перекладів з арабської, перської, турецької, англійської. французької, німецької та інших мов.
...Літо 1941-го, як і завжди, академік проводив у м. Звенигородці, що на Черкащині. Тут він мав ошатний будинок з вежею, велику книгозбірню, а головне спокій. Але цього ліга нездужалось: зовсім упав і до того слабкий зір, стисло груди, вже другий тиждень не слухалися ноги. Думалося всяке: і роки — як-не-як пішло на восьмий десяток, і задавнені хвороби, набуті в далеких світах, і неймовірна перевтома...
Аж 19 липня, під обідню пору, біля будинку загурчав мотор. Невдовзі і гості переступили поріг—двоє ще молодих, але міцно скроєних чоловіків. Один .з них виявився оперативним співробітником Звенигородського міжрайонного відділу НКД6, другим лейтенант Держбезпеки з Києва. Він і зажадай, аби Кримський збирався в дорогу. Мовляв, є розпорядження уряду евакуювати Академію наук у Саратов. Того ж дня хворого академіка привезли ч Київ І вже в ніч на 20 липня заарештували.
У постанові на арешт старший оперуповноважений 11 відділу 111 управління НКДБ УРСР сержант Держбезпеки Секарєв писав, що Кримський «був ідеологом українських націоналістів і впродовж ряду літ очолював антирадянське націоналістичне підпілля. За зізнанням засуджених учасників контрреволюційної націоналістичної організації СВУ Єфремова, Дурдукінського та ін.. Кримським брав активну участь в цій організації. За наявними даними, Кримський останнім часом активізував свою антирадянську націоналістичну діяльність, спрямовану на утворення самостійної буржуазної української держави, на відрив України від Радянського Союзу. Ця підривна діяльність велася КРИМСЬКИМ на фронті української культури і у вихованні в антирадянському націоналістичному дусі студентів Київського університету...». Почалися допити, але Кримський нічого не визнавав. Допити продовжилися і в Харкові, куди перевезли заарештованого. Тут його ознайомили з офіційним звинуваченням, яке склав старший слідчий III управління НКВС УРСР лейтенант Держбезпеки Кокостиков. У ньому те ж саме: антирадянська націоналістична діяльність...
Сьогодні, мабуть, уже ніхто не відає, яким був шлях ув’язненого до Казахстану. У слідчій справі є лиш довідка фельдшера про те, то Кримський «перебуває к тюремній лікарні від дня прибуття... Дряхлість, виснаженість, загальна слабість... Свідомість у повній свідомості. Поліпшення немає. Хляне». Довідка датована 14 січня 1 942 р.
А 26 січня 1942 р. було складено акт про те, що цього дня сержант безпеки Сєткін, начальник банної частини лікар Ібрагімова та черговий фельдшер Нефе-дов «оглянули труп ув’язненого Кустанайської загальної тюрми № 7 НКВС Казахської РСР Кримського А. К)., 72 роки, померлого 25 січня 1942 р. о 1 год. ЗО хв. дня... Хворий ув’язнений поступив з етапу ЗО жовтня 1941 р. із Харкова в дуже тяжкому стані виснаження і одряхління організму, зі змінами в серцево-судинній системі... Хворий не міг ходити і вставати без сторонньої допомоги...»
20 травня 1957 р. заступник начальника відділу по нагляду за слідством в органах Держбезпеки Прокуратури УРСР старший радник Янковський І. І. знайде, що «...20 липня 1941 р. НКДБ УРСР був заарештований і притягнутий до карної відповідальності за контрреволюційну діяльність Кримський... 14 вересня 1941 р. йому пред’явлено обвинувачення... але в чому конкретно — в постанові не вказано. На слідстві Кримський винним себе... не визнав.
Перебуваючи у в’язниці № 7 в м. Кустанаї, Кримський 25 січня 1942 р. помер, і 3 лютого 1942 р. справа про нього була припинена... В листопаді 1956 р. Інститут мовознавства АН УРСР звернувся до Прокуратури УРСР з клопотанням переглянути справу Кримського, у зв’язку з чим по справі КДБ при Раді Міністрів УРСР була проведена додаткова перевірка».
Лише 8 травня 1957 р. справу щодо Агатангела Кримського КДБ при Раді Міністрів УРСР було припинено за відсутністю складу злочину й письменника реабілітовано посмертно.




Дата добавления: 2015-09-15; просмотров: 8; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.01 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты