Зростання чисельності союзних республік у складі СРСР

3. Ленін і Сталін. Тоталітарний характер сталінського режиму

Протягом травня 1922 р. — березня 1923 р. стан здоров’я радянського лідера, вождя більшовиків В.Ульянова (Леніна) значно погіршився. Він зазнав трьох інсультів, що привели до втрати фізичної можливості повноцінно працювати. У зв’язку з хворобою його було повністю усунуто від політичної діяльності. Незважаючи на це, в моменти покращання стану здоров’я Ленін продиктував декілька статей і листів до його соратників — лідерів партії більшовиків. Він дав оцінку їхнім особистим якостям, вказавши на небезпеку суперництва між Ста­ліним і Троцьким для єдності та стабільності у партії. Він пропонував усунути Сталіна від партійного керівництва та реорганізувати державний і партійний апарат у такий спосіб, щоб він забезпечував умови для колегіальних рішень.

В останні роки життя Леніна неспокоїло й питання перспектив російської соціалістичної революції. Вказуючи на те, що ця революція сталася в країні, де для неї ще не визріли економічні, соціальні, культурні передумови, Ленін подейкував про необхідність здійснення культурної революції, яка ліквідувала б "напівазіатське невігластво мас" і відкрила шлях до соціалістичного суспільства. В економічній політиці він наполягав на збереженні непу і перейнявся ідеєю створення суспільства "цивілізованих кооператорів". 21 січня 1924 р. Ленін помер. Його смерть стала приводом до посилення боротьби за владу, за лідерство у партії, яка розгорнулася в останні роки його життя.

Основними суперниками в цій боротьбі виступали Сталін і Троцький. Ще 1923 р. у ВКП (б) оформилася "ліва опозиція" на чолі з Троцьким, яка різко критикувала бюрократизацію пар­тійного апарату та спроби Сталіна зосередити всю повноту влади у своїх руках.

Старі соратники Леніна, остерігаючись диктаторських амбіцій і прагнень Троцького узурпувати владу, знехтувавши властолюбство самого Сталіна, підтримали його в боротьбі. У результаті Троцького було усунуто від державних справ, обмежено його вплив у партії, а 1929 р. вислати з країни.

На цьому боротьба за лідерство не завершилася. У 1925 р. оформилась "нова опозиція", яку очолили Каменєв і Зінов’єв. Опозиція спиралася на підтримку Ленінградської партійної організації. "Нова опозиція" виступила проти монополізації Сталіним права на тлумачення "ленінської спадщини", проти по­літики, яка проводилась у сільському господарстві.

Й.Сталін

Але Сталін на той час уже зосередив у своїх руках усі важелі партійного та державного управління, особливо в питанні підбору кадрів. Лідерів опозиції було усунуто від партійного та державного управління, керівництва Комінтерном.

Спроба групи Каменєва—Зінов’єва взяти 1926 р. реванш у боротьбі за владу успіху не мала. Останній виступ опозиції стався 1927 р. — "платформа 83". Основними вимогами опозиції було виконання "політичного заповіту" Леніна. Але час було згаяно.

Таб.:Боротьба у керівництві більшовицької партії

1929 р. став роком остаточної перемоги Сталіна у боротьбі проти ленінських соратників за владу.

Він же став роком утвердження сталінського тоталітарного режиму в СРСР.

Причинами встановлення режиму особистої влади Сталіна в СРСР були:

· відсутність традицій політичної демократії в країні та реальних демократичних свобод;

· низький рівень політичної культури населення СРСР;

· зосередження політичної влади в руках однієї партії;

· невисокий інтелектуальний рівень керівництва ВКП (б), обмеженість його політичної культури;

· низький освітній рівень низових керівників і рядових членів ВКП (б);

· сакральний характер менталітету суспільства (наповнення релігійним змістом громадських інститутів);

· внутрішня природа радянської влади, яка становила собою диктатуру класу, що переросла в диктатуру партії та не заперечувала можливості диктатури однієї особи;

· наявність численного бюрократичного апарату, добробут якого залежав від збереження командно-адміністративної системи.

Прояв культу особи Сталіна

Основним методом встановлення й підтримки існування такого режиму був тотальний контроль над суспільством і постій­ний терор проти всіх його верств. Таким чином в СРСР, як і в ряді європейських держав складався тоталітарний режим. Керівною та спрямовуючою силою радянської тоталітарної системи була більшовицька партія, яка своєю ідеологію визнавала марксизм-ленінізм. Резервом і помічником партії вважалася Всесоюзна ленінська комуністична спілка молоді — ВЛКСМ. Їй було доручено керувати повсякденною діяльністю Всесоюзної піонерської організації (діти 10-15 років), а при піонерських дружинах створювались об’єднання жовтенят — школярів 7-9 років.

Документи, матеріали

Із звернення командувача народного ополчення Антонова до червоноармійців

Червоноармійці!

Пробив час нашого звільнення.

Настав момент позбутися червоних самодержців, які засіли, мов Соловей-розбійник, у Москві білокам’яній, споганивши наші святині, наші ікони зі святими мощами, проливши море невинної крові батьків і братів наших, перетворивши в… пустелю нашу сильну багату державу…

Схаменись же, російський червоноармійцю, прокинься, ро­сійський богатирю! Вітчизна кличе тебе на подвиг…

Для врятування Вітчизни, для рятування Москви з рук червоних катів я взяв на себе командування всенародним ополченням у місті Тамбові, як колись Мінін і Пожарський збирали ополчення народне... Тепер у моєму розпорядженні 12-тисячна армія.

Ось вам мій наказ:

Незважаючи ні на які перепони, негайно виступайте в похід на з’єднання з моїм ополченням…

Не слухайте комісарів, які намагатимуться утримати вас в Україні. Вони вас зрадять і загублять. Знайте, що українці готують загальне повстання і ви з ними не впораєтеся. Цей народ дуже хитрий і здібний…

Вітчизна в небезпеці, вона кличе нас на подвиг…

Запитання до документа

1. Використовуючи документ, з’ясуйте причини масового селянського повстан­ського руху проти більшовицького режиму в 1920-1921 рр.

2. Наведіть приклади масових антибільшовицьких рухів у 1920-1921 рр.

3. Якою була ідеологічна мотивація антибільшовицького повстання Антонова?

З резолюції Х з’їзду РКП (б), березень 1921 р. Про заміну прод­розверстки продподатком

1. Для забезпечення правильного і спокійного ведення господарства на основі вільнішого розпорядження хліборобом своїми господарчими ресурсами, для зміцнення селянського господарства і підняття його продуктивності, а також із метою точного визначення державних зобов’язань хліборобів розверстка як спосіб державної заготівлі продовольства, сировини й фуражу заміняється натуральним податком.

Питання до документа

З якою метою було замінено продрозверстку продподатком? Порівняйте справжню мету з аргументацією в документі.