СЛАЙД № 9.

Ґендерна політика реалізується через механізми – конкретні заходи, які вживаються державою та суспільством для утвердження ґендерних принципів у різних сферах життя. Такі механізми різні за формою та ефективністю. Основні поширені в світі механізми реалізації ґендерної політики наступні:

- національні, регіональні (в межах держави) – ухвалення загальнодержавних і, на їх основі, регіональних засад ґендерної політики (основними цілями національного механізму забезпечення ґендерної рівності є розробка, реалізація, виконання, контроль, оцінка, пропаганда і мобілізація підтримки державної ґендерної політики);

інституціональні – створення органів, державних установ призначенняокремих посадовців у законодавчій та виконавчій владі, в органах місцевогосамоврядування, які формують та реалізують державну ґендерну політику;сприяння створенню та діяльності недержавних організацій (громадськихорганізацій, наукових та освітніх закладів тощо) ґендерного спрямування;взаємодія органів влади та громадянського суспільства;

правові – прийняття нормативно-правових актів для визначення засад ташляхів реалізації державної ґендерної політики, проведення ґендерноїекспертизи законодавства та проектів нормативно правових актів,встановлення відповідальності за порушення ґендерної рівності;

- організаційні, фінансові – забезпечення державного фінансування, веденняосвітньої та інформаційної діяльності, застосування інших форм державноїта регіональної діяльності для реалізації державної ґендерної політики;

- політичні, економічні, соціальні, культурні тощо – вироблення ґендернихстратегій в окремих напрямках державної політики;

- психологічні, ідеологічні – запровадження у життєдіяльність суспільства принципів гендерної рівності.

Україна, як держава, намагається реалізовувати ґендерну політику в різних сферах діяльності суспільства. Зокрема, гендерний розвиток у політичній сферіпередбачає суттєве підвищення вимог до рівня представництва жінок в органах законодавчої та виконавчої влади, органах місцевого самоврядування, сприяння громадській активності жінок тощо.

Ґендерна політика в культурній сфері передбачає зміну соціальних та культурних моделей поведінки чоловіків і жінок для досягнення рівноправності, забезпечення жінкам рівних з чоловіками прав у галузі освіти.

Ґендерна політика в економічній сфері передбачає встановлення однакових можливостей для вибору професії або спеціальності, зайнятості, створення умов для відновлення професійної спроможності жінкам, які доглядали за дитиною, право на рівний доступ до фінансової допомоги і позик, рівний доступ до підприємницької діяльності та реалізації права власності, вироблення особливої політики щодо жінок, які проживають у сільській місцевості, розвиток ґендерної статистики в різних сферах.

Ґендерні зусилля в соціальній сфері спрямовуються на охорону материнства, батьківства та дитинства, охорону здоров’я, рівність у сімейних відносинах, розроблення та реалізація програм боротьби з бідністю з прискоренням подолання тенденцій фемінізації бідності.

Зазначу, що визначений зміст конкретного напрямку державної ґендерної політик не є повним, він постійно розширюється і деталізується рішеннями й діями органів державної влади та місцевого самоврядування на

загальнодержавному та місцевому рівнях.