Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника


Приклад. Громадянин С., 1975 р.н., був прописаний і проживав разом зі своїм батьком у місті Харкові з 1995 року




Громадянин С., 1975 р.н., був прописаний і проживав разом зі своїм батьком у місті Харкові з 1995 року. Але у квітні 2005 року він не зміг потрапити до квартири, оскільки замок на дверях замінили. Двері відчинив батько і відповів, що не пустить свого сина С. до квартири. На подальші численні спроби С. у наступні дні потрапити до квартири батько також відповідав відмовою. Іншого місця проживання у С. не було. Крім того, у квартирі залишилися його речі, одяг тощо. Отже, дії батька С. визначаються як економічне насильство в сім’ї, оскільки наявним є умисне позбавлення одним членом сім’ї іншого члена сім’ї житла, одягу, іншого майна чи коштів, на які постраждалий має передбачене законом право.

Слід зауважити, що акт домашнього насильства, зазвичай, включає в себе різноманітні комбінації грубої фізичної та сексуальної поведінки разом із формами психологічних та економічних зловживань.

Насильство в сім’ї може розглядатися за кількома векторами:

1. Подружжя (чоловік – дружина). Здебільшого насильство здійснюється чоловіком, хоча зустрічаються і протилежні випадки.

2. Батьки – неповнолітні діти. Насильство може здійснюватись як матір’ю, так і батьком. У випадках, коли мати сама є жертвою насильства, вона може вчиняти негативні, насильницькі дії щодо своєї дитини як компенсаторний механізм свого приниження чоловіком.

3. Дорослі діти – батьки. Насильство може здійснюватись як дорослими дітьми стосовно батьків, так і навпаки, хоча перший випадок

значно поширеніший. Досить типовою є ситуація, коли діти, які виросли в

атмосфері насильства, будують свої стосунки з батьками на основі такого ж насильства. Насильство над батьками також може здійснюватися в сім’ях, у яких діти виросли в атмосфері вседозволеності.

4. Насильство між дітьми. Такі взаємини, як правило, виникають на фоні насильницьких стосунків між дорослими членами сім’ї і мають різноманітний характер. Старші діти можуть здійснювати насильство над

молодшими, брати – над сестрами, діти можуть об’єднуватися проти когось одного з дітей; можливе насильство між зведеними братами і сестрами.

5. Член сім’ї – інші родичі. Це насильницькі стосунки між тещею чи тестем і зятем, свекром чи свекрухою і невісткою, онуками і дідусем чи бабусею.

6. Гомосексуальні партнери.

7. Насильство проти хворих, немічних членів сім’ї, членів сім’ї – інвалідів.

 

Згідно із статтею 3 Закону України «Про попередження насильства в сім’ї» Серед державних структур провідна роль в цій діяльності належить Міністерству внутрішніх з справ України.

Стаття 3 «Органи та установи, на які покладається здійснення заходів з попередження насильства в сім’ї» Закону України «Про попередження насильства в сім’ї», говорить, що «здійснення заходів з попередження насильства в сім’ї в межах наданих їм повноважень покладається на відповідні підрозділи органів внутрішніх справ». Відповідно до ст.. 6 «Повноваження відповідних підрозділів органів внутрішніх справ щодо попередження насильства в сім’ї», в органах внутрішніх справ «заходи щодо попередження насильства в сім’ї здійснюють служба дільничних інспекторів міліції та кримінальна міліція у справах дітей, які: виявляють причини і умови, що сприяють проявам насильства в сім’ї; вживають у межах своїх повноважень заходів щодо їх усунення; беруть на профілактичний облік осіб, схильних до вчинення насильства в сім’ї, та проводять виховно-попереджувальну роботу з ними; відвідують сім’ї, члени яких перебувають на профілактичному обліку, за місцем їх проживання і проводять з ними профілактичну роботу; виносять офіційні попередження членам сім’ї про неприпустимість вчинення насильства в сім’ї; приймають та розглядають у межах своїх повноважень; визначених законом, заяви і повідомлення про насильство в сім’ї або про реальну загрозу його вчинення; вживають відповідних заходів щодо припинення насильства в сім’ї, а також дій членів сім’ї, що направлені на виконання реальної загрози вчинення насильства в сім’ї; повідомляють членів сім’ї, де виникає реальна загроза вчинення насильства в сім’ї або де було вчинено насильство в сім’ї, про права, заходи і послуги, якими вони можуть скористатися направляють жертв насильства в сім’ї до спеціалізованих установ для осіб, які вчинили насильство в сім’ї, та жертв такого насильства, виносять захисні приписи у випадках передбачених цим Законом; контролюють виконання вимог захисних приписів; направляють осіб, які вчинили насильство в сім’ї, до кризових центрів для проходження корекційної програми, взаємодіють із спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань попередження насильства в сім’ї, з органами опіки і піклування та спеціалізованими установами для осіб, які вчинили насильство в сім’ї, та жертв такого насильства у питаннях попередження насильства в сім’ї; надають інформацію з питань попередження насильства в сім’ї на запит уповноважених органів; здійснюють інші повноваження щодо попередження насильства в сім’ї, передбачені законом; Повноваження кримінальної міліції у справах дітей поширюються на випадки: коли жертва насильства в сім’ї або особа, стосовно якої існує реальна загроза вчинення насильства в сім’ї, а також особа, що вчинила насильство в сім’ї не досягли 18-річного віку.

МВС України щомісяця готує статистичну звітність щодо стану виконання положень Закону України «Про попередження насильства в сім’ї», відображуючи в ній не тільки основні види діяльності ОВС, які визначені в Законі України «Про попередження насильства в сім’ї», але й інформацію щодо судових рішень, кількості кризових центрів тощо. Така статистична інформація є доступною з розбивкою по областях.

 

Відповідно до статті 3 Закону України «Про попередження насильства в сім’ї», попередження насильства в сім’ї – система соціальних і спеціальних заходів, спрямованих на усунення причин і умов, які сприяють вчиненню насильства в сім’ї, припинення насильства в сім’ї, яке готується або вже почалося, притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні насильства в сім’ї, а також медико-соціальна реабілітація жертв насильства в сім’ї.

Попередження насильства в сім’ї забезпечується цілим комплексом загальносоціальних і спеціальних заходів. Їх метою є:

–– усунення причин і умов, які призводять до насильства в сім’ї, обмеження його поширеності;

–– припинення такого насильства, надання соціальної підтримки жертвам насильства в сім’ї і забезпечення їхньої безпеки;

–– зменшення негативного впливу насильства, яке має місце в сім’ї, на

нормальний розвиток дітей;

–– притягнення винних у вчиненні насильства в сім’ї до відповідальності, соціально-психологічна і медична корекція і підготовка до повернення в сім’ю;

–– контроль за поведінкою осіб, які реально можуть учинити в сім’ї насильство, і осіб, визнаних винними в сімейному насильстві.

 

До загальносоціального попередження насильства в сім’ї належить уся сукупність заходів держави, суспільства, органів місцевого самоврядування, спрямованих на: зміцнення сім’ї як соціального інституту і як союзу конкретних осіб;

–– побудову сімейних відносин на паритетних засадах, почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки;

–– утвердження почуття обов’язку перед батьками, дітьми та іншими

членами сім’ї;

–– забезпечення кожної дитини сімейним вихованням, можливістю духовного і фізичного розвитку.

Загальносоціальне попередження здійснюється державою у вигляді діяльності її органів з контролю за додержанням прав та свобод особи.

Наприклад, однією із функцій прокуратури України є загальний нагляд за додержанням законодавства, у тому числі із попередження насильства в сім’ї. Закріплення в законодавстві відповідальності за сімейне насильство є реалізацією превентивної функції даної галузі права.

Попередження насильства в сім’ї може здійснюватись і суспільством. Таким прикладом є діяльність громадських правозахисних організацій, політичних партій тощо.

 

Спеціальне попередження є загальною назвою сукупностірізноманітних конкретних заходів одноразового чи тривалого характеру, щомають за мету:

–– скоротити кількість проявів насильства в сім’ї;

–– послабити сімейне неблагополуччя;

–– не допустити вчинення фізичного, сексуального, психологічного й економічного насильства або припинити вже почате насильство.

Спеціальне попередження може виявлятися у винесенні захисного припису, поставленні особи на профілактичний облік, винесенні офіційного попередження про неприпустимість вчинення насильства в сім’ї, направленні кривдника на проходження корекційної програми.

Спеціальні заходи залежно від моменту їх здійснення поділяються на заходи профілактики і заходи припинення.

 

 


Поделиться:

Дата добавления: 2015-02-09; просмотров: 81; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав





lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2024 год. (0.006 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты