Який вітчизняний науковий напрям вважають теоретичною основою адміністративно-командної системи?

а) директивний;

б) телеологічний;

в) генетичний;

г) індикативний;
ґ) еволюційний.

5. Які основні особливості вітчизняного управління сформу­
валися у період ЗО—80-х pp. XXст.?

а) використання директивних методів управління ви­
робництвом і розподілом продукції;

б) централізоване забезпечення кожного підприємства
матеріально-технічними ресурсами;

в) встановлення державних цін на продукцію підприємства;

г) націленість планів на вирішення поточних питань;
ґ) використання методу екстраполяції.

6. Стратегічний менеджмент як системаскладається з таких
елементів;

а) цінностні орієнтації керівників;

б) стратегія організації;

в) організаційна структура;

г) організаційна (корпоративна) культура;
ґ) методи управління організацією.

7. Принципами програмно-цільового методу управління є:

а) цільова спрямованість на вирішення певної проблеми
на кожному з етапів розвитку системи;

б) комплексність у розробленні та реалізації обраної стра­
тегії для вирішення проблеми;

Стратегічний менеджмент: сутність, етапи розвитку й особливості

в) безперервність і спадковість рішень, що приймаються
на різних рівнях управління;

г) багатоваріантність розробок, що дозволяє обрати най­
більш раціональний шлях керованого розвитку пев­
ного процесу (явища).

8. Основні етапи розроблення стратегії розвитку організації:

а) аналіз середовища;

б) формування організаційної структури;

в) формулювання місії та цілей;

г) вибір стратегії розвитку;
ґ) реалізація стратегії.

9. До критеріїв потенційно ефективної стратегії належать:

а) гнучка, адекватність, тобто власні стратегічні зміни
повинні бути адекватними змінам в оточенні органі­
зації;

б) стратегічна унікальність як цільовий пошук мож­
ливостей майбутнього бізнес-успіху там, де його ще
не побачили конкуренти;

в) ситуаційність, яка проявляється при аналізі конкрет­
ної ситуації для визначення ключових чинників май­
бутнього успіху організації;

г) майбутня невизначеність як стратегічна можли­
вість, тобто здатність перетворювати зміни зовнішнього
оточення організації в свої конкурентні переваги.

10. Стратегічний менеджмент ґрунтується на таких прин­ципах:

а) організація є "відкритою" соціально-економічною сис­
темою;

б) організація є "закритою" системою з заданими цілями;

в) постійний перегляд і оновлення "стратегічного набору";

г) посилення гнучкості планування;

ґ) узгодження потенціалу самої організації та можливо­стей, що виникають у зовнішньому середовищі.

'Розділ 1

Питання для поглибленої самоперевірки

1.Які властивості має організація як об'єкт управління?

2. Перелічіть основні критерії, які використовують для кла­
сифікації організацій. Наведіть приклад кількох класифікацій.

3. Які риси об'єднують першу та другу, третю й четверту
моделі організації як об'єкта управління? Як змінюється зміст
діяльності менеджера при переході від однієї моделі до іншої?

4. Які критерії, на Вашу думку, покладені в основу періоди
зації стратегічного менеджменту в зарубіжних корпораціях?

5. За якими принциповими позиціями поділилися вітчизняні
економісти на два напрями — телеологічний і генетичний —
під час дискусій 20-х pp. XX cm.?

6. Які риси адміністративної системи управління сформу­
вались у ЗО—80 pp. XX cm.?

7. Охарактеризуйте основні елементи стратегічного мене
джменту. Який з них, на Вашу думку, має вирішальне значення?

8. З яких стадій складається процес стратегічного управ­
ління організацією?

9. Які основні особливості системи стратегічного менедж­
менту в сучасних умовах?

10. Обґрунтуйте доцільність запровадження стратегічного управління в практику вітчизняних підприємств.