Жовтневі події в Росії. ІІІ Універсал та його значення

У жовтні 1917 р. спалахнув черговий конфлікт між Центральною Радою та Тимчасовим урядом. Тимчасовий уряд планував притягнути до судової відповідальності членів Генерального Секретаріату. Але такий перебіг подій був перерваний виступом більшовиків у Петрограді 25 жовтня. Другий Всеросійський з'їзд Рад утворив російський уряд на чолі з В.Ульяновим-Леніним. З'їзд прийняв Декрет про мир та Декрет про землю. Перемігши у Петрограді, більшовики намагались взяти владу в інших містах колишньої Російської імперії. Дізнавшись про події в Петрограді, УЦР створила Комітет по охороні революції в Україні.

У листопаді 1917 р. в Києві сформувалися три ворогую­чі табори, які протистояли один одному. Прихильники повален­ня Тимчасового уряду згрупувалися навколо штабу Київського військового округу. Більшовики спирались на Ради робітничих і солдатських депутатів і мали 6 тис. озброєних чоловік. Централь­на Рада мала у своєму розпорядженні близько 8 тис. озброєних прихильників. 29 жовтня 1917 р. більшовики розпочали у Києві збройне повстання. В події втрутилися війська УЦР. Спеціальна комісія із представників ворогуючих сторін виробила угоду, згідно з якою війська КВО виводилися з міста, а охорона Києва передавалася військам Центральної Ради. Після перемоги повстання у місті склалося своєрідне двовладдя: місто одночасно контролювалось військами УЦР і більшовиками. 11 листопада більшовики скликали засідання Рад робітничих і солдатських депутатів, на якому було схвалено ідею "реконструювати" УЦР на Всеукраїнському з'їзді Рад робітничих солдатських і селянських депутатів, що передбачала перетворення УЦР за російським зразком на Центральний виконавчий комітет (ЦВК) Рад України. Керівництво УЦР, вбачаючи небезпеку для України в діях більшовиків, на засіданні Малої Ради 7 листопада 1917 р. проголосило ІІІ Універсал. За нього скасовувалось право приватної власності на землю – вона визнавалась власністю всього трудового народу й передавалась йому без викупу; Центральна Рада зобов'язувалась негайно подбати про мирні переговори з Німеччиною та її союзниками; проголошувалась свобода слова, друку, віри, зібрань, союзів, страйків, а також недоторканість особи і помешкання; скасовувалась смертна кара; впроваджувався 8-годинний робочий день і контроль над виробництвом; підтверджувалось право національно-територіальної автономії.

Накреслена у III Універсалі соц..-економ. програма не задовольняла значну частину населення, особливо селянство, яке очікувало негайного переділу поміщицької землі. Сподіваючись, що Центральна Рада стане стабілізуючим чинником в анар­хії, що поширювалася, владу українського уряду, більшість Рад визнали українські та неукраїнські партії. Проголошення Української Народної Республіки стало актом великої історичної ваги: український народ після тривалого по­неволення заявив про відродження власної держави.