Організація процедури відмивання "брудних" грошей

Процедура відмивання грошей, одержаних злочинним шля­хом, має для учасників злочинів дуже важливе значення. Англійський кримінолог Д. Мак-Клін справедливо відзначає: "З погляду злочинця, збільшення прибутків від кримінальної діяль­ності позбавлене сенсу доти, поки немає можливості ними скори­статися. Однак це не так просто, як могло б здаватитися. Певна частина доходів, отриманих від злочинної діяльності, зазвичай на­правляється на розвиток нелегальної діяльності, але решту злочи-Hf ЦЬ хотів би використовувати в інших цілях. Якщо він має намір Ш зробити, не піддаючи себе зайвому ризику викриття джерела походження грошей, він повинен їх перед цим "очистити", тобто сфабрикувати їм фальшивий, зате абсолютно легальний і добро­порядний "родовід" [104, с 184].

Зрозуміло, далеко не всі злочинці, бажаючи легалізувати дщмрела походження своїх доходів, обов'язково застосовують для Діи'ИІ'ііення цієї мети рафіновані, особливо витончені методи. Не щіблять цього, наприклад, злочинці, які чинять великі злочини і в короткий період. На думку британського фахівця Д. Еванса, " .проводять вони звичайно угоди готівкою і в міру можливості униниють фінансових установ. їхні партнери і постачальники вза-! ftJtl вимагають виплати тільки готівкою; за допомогою готівки ідійгнки ться між ними велика частина розрахунків" [92, с 33].

Міжнародне оподаткування

Проте тут немає, однак, твердих правил. Іноді учасникам вели­комасштабної злочинної "операції" вкрай необхідна процедура відмивання набутих коштів, а в інших випадках вони нею зневажа­ють. Головним критерієм при прийнятті такого рішення є суб'єктив­на оцінка ефективності місцевих правоохоронних органів, а також ступінь ризику викриття і кримінальної відповідальності за здійснені злочини. Приміром, випадки застосування витончених "технологій" відмивання грошей частіше трапляються в країнах, де ефективно діють сучасні законодавчі системи, які передбачають конфіскацію майна, отриманого внаслідок злочину, причому такий захід розглядається і як засіб попередження подальших злочинів, і як вид покарання. Д. Еванс у зв'язку з цим відзначає: "Чим вищий про­фесіоналізм органів прокуратури і фінансового контролю, тим більше коштів будуть змушені виділяти злочинні групи на зменшен­ня ризику викриття слідів нелегальних фінансових операцій, які мо­жуть, зрештою, призвести до затримання членів цієї групи і до втра­ти їхніх доходів. Тому на більш ефективні методи профілактики і контролю у відповідь з'являються більш рафіновані методи відми­вання грошей. Така гонка триватиме до тих пір, поки в однієї зі сторін витрати на цю гонку не перевищать одержані результати" [104, с 185].

На противагу цьому, Е. Савона і М. де Фео наводять для прикладу іншу ситуацію, при якій "російська, грузинська, че­ченська й інша мафії без остраху інвестують свої капітали, оскільки в їхніх країнах немає ні ефективного моніторингу по­токів коштів, ні системи контролю над інвестиціями капіталів". Однак уже з'являються докази того, що згадані груди нині також з метою більшої безпеки ухвалюють рішення про відмивання при­наймні частини свого здобутку.

Розбіжності в масштабах, складності і витонченості методів відмивання грошей спостерігаються не тільки між окремими країнами, а й між різними секторами злочинної діяльності. Пока­зовою з цього погляду вважають ситуацію в Австралії, яка харак­терно відображає тенденцію розвинутих країн світу. У доповіді Управління внутрішніх справ Австралії сказано: "Розкриті доте­пер механізми відмивання грошей не були особливо складними, хоча в деяких більш серйозних випадках в операціях з відмиван-

Розділ 3. Офшорні центри і відмивання «брудних» грошей

———in Ни................... »—*■**■——«Й-——......................................................... ■■.............. I И ........... ....п.—.1 і ■■■■-,...................... — ■.................................................... ,........................ „и,

ня грошей були задіяні широко розгалужені структури, побудо­вані на зразок корпорацій і трестів. Відмивання грошей звичайно виконують не професійні "чистильники", а самі члени злочинних груп, при цьому використання ними корумпованих чи підлеглих цим групам "легальних" підрозділів має часто вирішальне значен­ня для успіху всієї операції" [14, с 16].

Разом з тим треба особливо зазначити, що для охорони, а та­кож для легалізації величезних доходів від карної діяльності зло­чинні групи, такі як колумбійські картелі, створили різноманітні і витончені системи глобального масштабу. Один з колумбійських "наркобаронів" — Родрігес Гаха набув популярності тим, що відмив 130 млн дол США, залучивши до цього 82 фірми, розташо­вані в 16 країнах Центральної і Південної Америки, Карибського басейну, Європи й Азії. Як справедливо відзначено в доповіді ООН 1993 p.: "Характерні риси відмивання доходів від злочинів, які великою мірою відносяться також і до операцій міжнародної організованої злочинності, — це світові масштаби, еластичність у виконанні, величезна здатність адаптації до навколишнього сере­довища, застосування новітніх технологій і використання рад­ників, освіченість, витонченість операторів і колосальні кошти, надані в їхнє розпорядження"[Цит.за: 93, с 34]. Усі ці перерахо-МНі особливості і чинники визначають організацію процесу Відмивання "брудних" грошей і послідовність його стадій.