Сутність підприємницького ризику.

Законодавчо встановлено, що підприємницька діяльність є ризиковою, тобто дії учасників підприємництва в умовах ринкових відносин, що склалися, конкуренції, функціонування всієї системи економічних законів не можуть бути з повною визначеністю розраховані і здійснені.

Багато рішень в підприємницькій діяльності доводиться приймати в умовах невизначеності, коли необхідно вибирати направлення дій з декількох можливих варіантів, здійснення яких складно передбачити (розрахувати, як мовиться, на всі сто процентів).

Ризик властивий будь-якій сфері людської діяльності, що пов'язане з безліччю умов і чинників, що впливають на позитивний результат приймаємих людьми рішень. Історичний досвід показує, що ризик недоотримання намічених результатів особливо почав виявлятися при загальності товарно-грошових відносин, конкуренції учасників господарського обороту. Тому з виникненням і розвитком капіталістичних відносин з'являються різні теорії ризику, а класики економічної теорії приділяють велику увагу дослідженню проблем ризику в підприємницькій діяльності.

Поняття ризику використовується в цілому ряду наук. Право розглядає ризик у зв'язку з його правомірністю. Теорія катастроф застосовує даний термін для опису аварій і стихійних лих. Дослідження з аналізу ризику можна знайти в літературі по психології, медицині, філософії; у кожній з них вивчення ризику ґрунтується на предметі дослідження даної науки і, природно, спирається на власні підходи і методи. Така різноманітність напрямів дослідження ризику пояснюється багатоаспектністю цього явища.

У вітчизняній економічній науці по суті відсутні загальновизнані теоретичні положення про підприємницький ризик, фактично не розроблені методи оцінки ризику стосовно тих або інших виробничих ситуацій і видів підприємницької діяльності, відсутні рекомендації про шляхи і способи зменшення і запобігання ризику. Хоча слід зазначити, що останніми роками з'явилися наукові роботи, в яких при розгляді питань планування, економічній діяльності комерційних організацій, співвідношення попиту і пропозиції зачіпаються питання ризику.

Певний інтерес представляє порівняльний розглядкласичної і неокласичної теорії підприємницького ризику та їх економічного застосування.

При дослідженні підприємницького прибутку такі представники класичної теорії, так Дж. Мілль, Н.У. Сеніор розрізняли в структурі підприємницького доходу відсоток (як частку на вкладений капітал), заробітну плату підприємця і плату за ризик (як відшкодування можливого ризику, що пов'язаний з підприємницькою діяльністю. У класичній теорії підприємницького ризику останній ототожнюється з математичним очікуванням втрат, які можуть відбутися в результаті вибраного рішення. Ризик тут не що інше, як збиток, який наноситься здійсненням даного рішення.

Таке одностороннє тлумачення суті ризику викликало різке заперечення у частини зарубіжних економістів, що спричинило вироблення іншого розуміння змісту підприємницького ризику.

У 30-і роки нашого сторіччя економісти А. Маршалл і АЯ Пігу розробили основи неокласичної теорії підприємницького ризику. Основи цієї теорії полягають у такому: підприємець, що працює в умовах невизначеності і прибуток якого є випадкова змінна, при укладенні угоди керується двома критеріями:

розмірами очікуваного прибутку;

величиною його можливих коливань.

Поведінка підприємця, згідно неокласичної» теорії ризику, обумовлена концепцією граничної корисності. Це означає, що за наявності двох варіантів, наприклад, капітальних вкладень, що дають однаковий очікуваний прибуток, підприємець вибирає варіант, в якому коливання очікуваного прибутку менше. Якщо приймається невелике число рішень одного типу, то не можна розраховувати, що відхилення від очікуваного прибутку взаємно зрівняються, оскільки в цьому випадку закон великих чисел не діє. Саме тому підприємець, ухвалюючи рішення, повинен враховувати коливання прибутку і вибирати варіант рішення, який дає той же результат, але характеризується меншими коливаннями.

Згідно неокласичної теорії, для підприємця вірний прибуток того ж очікуваного розміру, але пов'язаний з можливими коливаннями менш цікавий.

Подальший розвиток неокласичної теорії ризику продовжили в своїх роботах угорські економісти Т. Бачкаї, Д. Мессен і ін. Суть ризику вони вбачають в можливості відхилення від мети, ради досягнення якої приймалося рішення.

Аналіз економічної літератури, присвяченій проблемі ризику, таких авторів, як: У. Абчук, А. Альгін, С. Жізнін, Ю. Осипов, Би. Райзберг, С. Валдайцев, показує, що серед дослідників немає єдиної думки щодо визначення підприємницького ризику.

В. Абчук і А. Альгин визначають ризик як діяльність або дію зі «зняття невизначеності».

Л. Растрігин і Б. Райзберг визначають ризик як «збиток, можливі втрати», дотримуючись тим самим класичної теорії підприємницького ризику.

Аналіз численних визначень ризику дозволяє виявити основні моменти, які є характерними для ризикової ситуації, такі, як:

випадковий характер події, який визначає, який з можливих результатів реалізується на практиці;

наявність альтернативних рішень;

відомі або можна визначити вірогідність результатів і очікувані результати;

вірогідність виникнення збитків;

вірогідність отримання додаткового прибутку.

Таким чином, категорію «ризик» можна визначити як небезпеку потенційно можливої, вірогідної втрати ресурсів або недоотримання доходів в порівнянні з варіантом, який розрахований на раціональне використання ресурсів в даному виді підприємницької діяльності. Інші словами, ризик — це загроза того, що підприємець зазнає втрат у вигляді додаткових витрат або отримає доходи нижче за тих, на які він розраховував.

Хоча наслідки ризику найчастіше виявляються у вигляді фінансових втрат або неможливості отримання очікуваного прибутку, ризик — це не тільки небажані результати ухвалених рішень. При певних варіантах підприємницьких проектів існує не тільки небезпека не досягти наміченого результату, але і вірогідність перевищити очікуваний прибуток. У цьому і полягає підприємницький ризик, який характеризується поєднанням можливості досягнення як небажаних, так і особливо сприятливих відхилень від запланованих результатів.

Під підприємницьким розуміється ризик, що виникає при будь-яких видах підприємницької діяльності, пов'язаних з виробництвом продукції, товарів і послуг, і реалізацією; товарно-грошовими і фінансовими операціями; комерцією, а також здійсненням науково-технічних проектів.