Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Причини виникнення підприємницького ризику.




Читайте также:
  1. Алгоритм виявлення, оцінки та зменшення ризиків виникнення небезпечних ситуацій на виробництві
  2. Аналіз ризику.
  3. Боротьба за політичну владу наприкінці 1917 р. причини громадянської війни в У.
  4. Бюджетний дефіцит. Причини виникнення
  5. Визначення понять “гувернер”, “гувернантка”, “гувернерство”. Причини, що спонукають батьків звернутися до послуг гувернера.
  6. Вина причинителя вреда.
  7. Виникнення (походження) держави.
  8. Виникнення держави і права
  9. Виникнення загальної теорії держави і права
  10. Виникнення зороастризму

Ризик складає об'єктивно неминучий елемент ухвалення будь-якого господарського рішення внаслідок того, що невизначеність — неминуча характеристика умов господарювання. У економічній літературі часто не робиться відмінностей між поняттями «ризик» і «невизначеність, хоча їх слід розмежовувати. Насправді перший характеризує таку ситуацію, коли настання невідомих подій дуже вірогідно і може бути оцінено кількісно, а друге — коли вірогідність настання таких події оцінити заздалегідь неможливо. У реальній ситуації рішення, що приймається підприємцем, майже завжди пов'язане з ризиком, який обумовлений наявністю ряду чинників невизначеності, що заздалегідь не передбачаються.

Для розуміння природи підприємницького ризику фундаментальне значення має зв'язок ризику і прибутку. Адам Сміт в «Дослідженнях про природу і причини багатства народів» відзначав, що досягнення навіть звичайної норми прибутку завжди пов'язане з великим або меншим ризиком. Відомо, що отримання прибутку підприємцеві не гарантовано, винагородою за витрачених їм час, зусилля і здібності можуть бути як прибуток, так і збитки.

П. Хейне в своїй роботі «Економічний образ мислення» відзначає, що прибуток виникає «унаслідок невизначеності, у відсутність якої все, що відноситься до отримання прибутку, було б широко відомо, всі можливості її отримання були б повністю використані і, отже, прибутки скрізь дорівнювали б нулю». Таким чином, за відсутності невизначеності будь-які розбіжності між виручкою і витратами будуть усунені в процесі конкуренції і прибуток стане рівним нулю. У реальному, постійно змінному і тому завжди невизначеному світі такого не відбувається.

Підприємець проявляє готовність йти на ризик в умовах невизначеності, оскільки разом з ризиком втрат існує можливість додаткових доходів. Й. Шумпетер в книзі «Теорія економічного розвитку (Дослідження підприємницького прибутку, капіталу, відсотка і циклу кон'юнктури)» пише про те, що якщо ризики не враховуються в господарському плані, тоді вони стають джерелом, з одного боку, збитків, а з іншої — прибутків. Можна вибрати рішення, що містять менший ризик, але при цьому менше буде і отримуваний прибуток.

На рисунку 6.1 показана залежність ризику і прибутку. Вищий ризик пов'язаний з імовірнісного отримання вищого доходу.



 
 

 


Рис. 6.1. Залежність ризику та прибутку.

 

З графіка видно, що нульовий ризик забезпечує найнижчий дохід, а за умов найвищого ризику прибуток має найбільш високе значення.

Слід відмітити, що підприємець має право частково перекласти ризик на інших суб'єктів економіки, але повністю уникнути його він не може. Справедливо вважається: хто не ризикує, той не виграє. Іншими словами, для отримання економічного прибутку підприємець повинен усвідомлено піти на прийняття ризикового рішення.

Можна з упевненістю сказати: невизначеність і ризик в підприємницькій діяльності грають дуже важливу роль, містячи в собі суперечність між планованим і дійсним, тобто джерело розвитку підприємницької діяльності.

Підприємницький ризик має об'єктивну основу внаслідок невизначеності зовнішнього середовища по відношенню до підприємницької фірми. Зовнішнє середовище включає об'єктивні економічні, соціальні і політичні умови, в рамках яких фірма здійснює свою діяльність і до динаміки яких вона вимушена пристосовуватися.

Невизначеність ситуації зумовлюється тим, що він залежить від безлічі змінних, контрагентів і осіб, поведінку яких не завжди можна передбачити з прийнятною точністю. Позначається також і відсутність чіткості у визначенні цілей, критеріїв і показників їх оцінки (зрушення в суспільних потребах і споживчому попиті, поява технічних і технологічних нововведень, зміна кон'юнктури ринку, непередбачувані природні явища).



Підприємництво завжди пов'язане з невизначеністю економічної кон'юнктури, яка витікає з непостійності попиту-пропозиції на товари, гроші, чинники виробництва, з багатоваріантності сфер додатку капіталів і різноманітності критеріїв переваги інвестування коштів, з обмеженості знань про галузі.

Економічна поведінка підприємця в умовах ринкових відносин заснована на виборі індивідуальної програми підприємницької діяльності, що на свій риск реалізовується, в рамках можливостей, які витікають із законодавчих актів. Кожен учасник ринкових відносин спочатку позбавлений заздалегідь відомих, однозначно заданих параметрів, гарантій успіху: забезпеченої частки участі на ринку, доступності до виробничих ресурсів за фіксованими цінами, стійкості купівельної спроможності грошових одиниць, незмінності норм і нормативів та інших інструментів економічного управління.

Дійсність підприємницької діяльності така, що в економічній боротьбі з конкурентами-виробниками за споживача підприємницька організація вимушена продавати свою продукцію в кредит (з ризиком неповернення грошових сум в строк), за наявності тимчасово вільних грошових коштів розміщувати їх у вигляді депозитних внесків або цінних паперів (з ризиком отримання недостатнього процентного доходу порівняно з темпами інфляції), при веденні комерційних операцій експортно-імпортного характеру стикатися з необхідністю оперувати різними національними валютами (з ризиком втрат від несприятливої кон'юнктури курсів валют) і так далі.



Наявність підприємницького ризику — це, по суті справи, оборотна сторона економічної свободи, своєрідна плата за неї. Свободі одного підприємця супроводить одночасно і свобода інших підприємців, отже, по мірі розвитку ринкових відносин в наший країні посилюватиметься невизначеність і підприємницький ризик.

Усунути невизначеність майбутнього в підприємницькій діяльності неможливо, оскільки вона є елементом об'єктивної дійсності. Ризик властивий підприємництву й є невід'ємною частиною його економічного життя.

До цього увага зверталась тільки на об'єктивну сторону підприємницького ризику. Дійсно, ризик пов'язаний з реальними процесами в економіці. Об'єктивність ризику пов'язана з наявністю чинників, існування яких, в підсумку, не залежить від дії підприємців, в той же час окремі учені розробляють суб'єктивний підхід до ризику. Так, В. Ойгензіхт в своїй роботі «Проблема ризику в цивільному праві» виходить з того, що ризик завжди суб'єктивний, оскільки реалізується через людину.

Така точка зору не позбавлена сенсу. Адже саме підприємець оцінює ситуацію, формує безліч можливих результатів і представляє вірогідність їх здійснення, робить вибір з множини альтернатив. Окрім цього, сприйняття риски залежить від кожної конкретної людини з її характером, складом розуму, психологічними особливостями рівнем знань в області її діяльності. Для одного підприємця дана величина ризику є прийнятною, тоді як для іншого — неприйнятною.

За американськими стандартах всі люди діляться на дві категорії: ризикованих і обережніших, що йдуть на прийняття рішень тільки з мінімальними шансами на ризик. Для підприємця важливо знати, до якої групи він відноситься.

Оцінка ризику і вибір рішення багато в чому залежать від людини, що його приймає. Одна і та ж ризикована ситуація характеризується різними підприємцями неоднаково, оскільки ризик сприймається суто індивідуально. Немало залежить тому, що візьме верх — передчуття успіху або невдачі. Ризикованих рішень зазвичай уникають підприємці консервативного типу, не схильні до інновацій.

В даний час можна виділити дві форми підприємництва. В першу чергу це комерційні організації, що засновані на старих господарських зв'язках. У ситуації невизначеності такі підприємці прагнуть уникати ризику, намагаючись пристосовуватися до умов господарювання, що змінюються.

Друга форма — це знов створені підприємницькі структури, що характеризуються розвиненими горизонтальними зв'язками, широкою спеціалізацією. Такі підприємці готові ризикувати, в ризиковій ситуації вони маневрують ресурсами, здатні дуже швидко знаходити нових партнерів.

У прийнятті підприємцем рішення, що пов'язане з ризиком, важливу роль грає його інформованість, досвід, кваліфікація, ділові якості. Підприємець схильний до ризикованих рішень в тому випадку, якщо упевнений в професіоналізмі виконавців. Також готовність йти на ризик неабиякою мірою визначається під впливом результатів реалізації попередніх рішень, прийнятих в тих же умовах. Помилки, допущені раніше в аналогічній ситуації, диктують вибір обережнішої стратегії.

Принципове рішення про прийняття ризикового проекту залежить для підприємця, що приймає це рішення, від його переваг між очікуваною прибутковістю (рентабельністю) коштів (в середньому за значний період часу), що вкладаються в цей проект, і їх надійністю, котра у свою чергу розуміється як не ризикована, вірогідність отримання доходів.

 


Дата добавления: 2015-04-04; просмотров: 50; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.017 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты