![]() КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Зондування грунтів.Зондування також являється польовим дослідженням і проводиться при вивченні піщаних та глинистих грунтів. Дослідження проводяться безперервно на глибині до 20м. Метод грунтується на тому, що різні грунти чинять неоднаковий опір проникненню в них зонда, який складається з конічного накінечника та штанги. Метод дозволяє виявити характер залягання шарів по глибині та простору, а також приблизно оцінити фізико-мечанічні властивості грунтів. Можливі дві схеми застосування зондування. Перша- з метою приблизного виділення інж.- геологічних елементів для раціонального розміщення на буд.ділянці розвідувальних виробок (шурфів, сверд- ловин ) і визначення їх кількості. Друга- для уточнення залягання виділених І.Г. єлементів між пройденимі розві- дувальнімі виробками. З допомогою зондування можно здійснювати контроль за укладенням грунту в земляни споруди (греблі, дамби та інш.),визначенням несучої здатності паль тощо. Розрізняютьдинамічне та статичнезондування, схеми установок для іх виконання наведені на Рис.9.5. і Рис.9.6.( З.ст.109).
При динамічному зондуванні визначаютьпоказник Д.З.або величіну занурення зонда від визначеного чісла ударів.Ці величини е мірою опору грунту, іх показник Д.З.-N,уд/дм і визначае кількість ударів для занурювання зонда на 1дм.Величіна занурення зонда(В.З.З.)-S визначаеться мірною рейкою. Кількість ударів від1 до 20 і вона повинна бути такою щоб занурювання не првищувало 10см.Для порівняння отриманіх результатів використовують показнік-питомий динамічній опір рg : pg=k.W (9.1.) k-коєфіціент втрати енєргіі k=(Q+ е2 q) /( Q+q) (9.2.) е-коефіціент відновлення удару, е=0,56; q-вага зондо і напрямної молота; W-робота зондування, визначаеться за формуламі: W=NQH/ ( 10A) (9.3.) W=nQH/ ( SA) (9.4.) Q-вага молота; H-висота падіння молота; A-площа основи молота; S-занурнння конуса від залоги; n-число ударів у залозі. За данимі досліджень будують графік H=f ( pg ) яки наведено на Рис9.8.(З. ст.110).На графіку виделяють межі шарів. В,Г-піски; б=графік зондування. Статичне навантаженняможно проводити за двомя схемамі. За першою схемою зондування проводять коли діаметрінаконечника то штангі однакови; при цьому фіксують опір грунту конусу і тертю по бічній поверхні штанг але частина зусилля може витрачаться на подолання тертя по поверхні штанг що через малі розмери наконечника зніжує точность отриманіх даніх. Зондування за другою схемою виконуетьс з розширенім наконечніком зменшує таки зусилля. Характерістікою такого зондування е опір грунту конусу в МПа, який визначаеться за формулою: qs =Р/А (9.5.) 10 20 30 Р.кН 0 5 gs Тут Р-зусилля зондування (визначається тензовимірюванням ); А - площа основи накінечника. На Рис.9.9.(З. ст.. 111. ) показана епюра опору грунту накінечнику по глибині зондування. Глибина, нижче якої Р ,не залежить від глибини Н наз. Критичною; вона залежить від стану грунту та розмірів накінечника. За другою схемоюдіаметр накінечника перевищує діаметр штанг більш як в 1,6 разів, при цьому значно знижується бічне тертя, але може відбуватися випирання грунту та утворюватися порожнини між стіками свердловини і штангою. Оцінка властивостей грунтів частіше виконується за даними кореляційних залежкостей показників зондування від цих властивостей, які зображуються у вигляді таблиць ( наприклад 6.1) або формул наприклад для пісків Е=3 qs, де - опір грунту конусу в МПа і вони мають регіональне значення.
|