Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



ФУНКЦІЇ ТА ПРИНЦИПИ КРИМІНАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА




Читайте также:
  1. III. Поняття, ознаки та функції правових пільг
  2. IV. Поняття, ознаки та функції правових заохочень
  3. IV. Функції юридичної практики
  4. V. Структура та функції політичної системи суспільства
  5. Антикорупційні принципи
  6. Б.1.2). Принципиальная технологическая схема энергоблока КЭС
  7. б.2.2) Принципиальная технологическая схема ТЭЦ.
  8. Базові принципи бухгалтерського обліку
  9. Банк, його види, операції та функції
  10. Банки як провідні фінансові посередники, їх призначення і функції.

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

При вивченні даної теми студенти мають виходити з того, що функція в її філософському розумінні являє собою зовнішній прояв властивостей об'єкту, його роль, значення в певній системі відносин. Функціональний аналіз полягає у визначенні та вивченні значення об'єкту для соціальних структур, частиною яких він є. При цьому важливо усвідомлювати, що система функціонує незалежно від прагнень окремих індивідів.

Функції кримінального права - об'єктивні, відносно стійкі, специфічні властивості даної галузі як регулятора суспільних відносин, обумовлені предметом і методом кримінально-правового регулювання, які забезпечують можливість рішення завдань кримінального права. Оскільки основною формою буття кримінального права є кримінальний закон, остільки функції кримінального права є функціями кримінального закону. Функції слід розрізняти від завдань, які є імперативами, що формулюються та задаються явно у вигляді норм. Основні завдання визначаються законодавцем з урахуванням функцій кримінального права. Завдання та функції нерозривно пов'язані один з одним.

Вивчаючи функції кримінального закону, студенти мають враховувати два аспекти:

- кожний соціальний інститут як відносно самостійна ланка соціальної системи має у своєму розпорядженні набір історично сформованих специфічних засобів, необхідних для ефективного впливу на ті процеси і явища, які він покликаний розвивати в бажаному для суспільства напрямку. Однак кримінальне право не може орієнтуватися тільки на свої цілі, ігноруючи при цьому загальні цілі соціального розвитку. Відповідно до цього кримінальний закон на сучасному етапі виступає як інструмент вирішення широкого спектру соціальних завдань;

- можна говорити про явні функції, тобто ті, що співпадають з відкрито проголошеними намірами діючих індивідів, та приховані, латентні функції, що виявляють себе лише із часом та прямо не декларуються.

Можна говорити про декілька підходів до визначення функцій кримінального закону.

У рамках першого запропоновано виділення регулятивної та охоронної функцій, що обґрунтовується посиланням на ч.1 ст.1 КК України. Із зазначеної норми виводиться профілактичне завдання кримінального закону: його норми повинні формулюватися, тлумачитися та застосовуватися так, щоб не тільки карати винних за вчинені злочини, але й попереджувати вчинення нових злочинів.



Другий підхід пропонує виокремлювати чотири відносно самостійні функції: охоронну, регулятивну, попереджувальну, виховну. Дискусія супроводжує виділення відновної (відновлення соціальної справедливості), стимулюючої, пільгової, інтерпретативної функцій кримінального закону.

У рамках третього підходу, зважаючи на наявність явних та прихованих (латентних) функцій кримінального закону, була висловлена пропозиція про виділення сьоми основних функцій: превентивної; регулятивної; правовідновної; ціннісно-орієнтаційної; соціально-інтегративної; системно-правової та забезпечення легітимності державної влади. В рамках цього ж підходу можна розглядати функції кримінального закону з урахуванням цілей покарання, оскільки покарання є одним з засобів вирішення завдань, які стоять перед КК України (ч.2 ст.1 КК України).

З урахуванням загальнофілософського змісту поняття «принцип» (від лат. principum - початок, основа, походження, першопричина) принципи права визначаються як визначальні ідеї, положення, установки, які становлять моральну та організаційну базу виникнення, розвитку та функціонування позитивного права; це керівні ідеї, обумовлені об'єктивними закономірностями існування та розвитку суспільства, які визначають зміст та спрямованість правового регулювання, і на базі яких виникає, розвивається та функціонує право. Принципи права не обов'язково формулюються в нормах. Внаслідок цього можна говорити про виділення писаних і неписаних, явних і неявних принципів права, розмежуванні прямої фіксації (закріплення в конкретних правових нормах) і непрямої фіксації, коли принципи права логічно випливають із сукупності норм).



В свою чергу, принципи кримінального права - це спрямовані на рішення завдань кримінального права найбільш загальні положення, які виражають соціальну обумовленість кримінального права, визначають його структуру та зміст, відображають його метод, виступають у вигляді нормативної основи регулювання кримінально-правових відносин і відображають рівень суспільної правосвідомості. При цьому студенти мають усвідомити, що у сфері кримінального права принципи об'єктивуються у двох формах:

- фіксації поняття в кримінальному законі (що стає можливим, оскільки відповідна ідея, сформульована в понятті, поширюється серед осіб, що мають безпосереднє відношення до створення текстів, офіційно визнаних джерелами права);

- масовому використанні відповідної ідеї в правозастосовній практиці.

При вивченні даної теми студенти мають розуміти доцільність розгляду принципів кримінального права та принципів кримінального закону як одного цілого, які співвідносяться між собою як зміст та форма.

У КК принципи можуть бути закріплені у вигляді окремих норм. У такому випадку принципи - це норми, що не тільки регламентують правозастосування, але й вимоги, що пред'являються до конструювання закону. У КК України немає самостійної норми (окремої сукупності норм), де законодавець би чітко позначив принципи, однак це не означає, що, наприклад, шляхом тлумачення ст.2 КК України не можуть бути з'ясовані принципи законності, індивідуалізації кримінальної відповідальності тощо.



Студенти мають усвідомити проблематику систематизації принципів кримінального закону. Оскільки фундаментом для формування принципів права є ідеологія як форма опису реальності, а ідеологічних описів дійсності може бути безліч, остільки принципи права піддаються впливу конкретно-історичних умов, міняють своє значення та характер. Адже в принципах відображаються об'єктивні соціальні потреби й інтереси суспільства, які лежать в основі тих або інших нормативно-правових актів. При виданні нового закону практично завжди змінам піддається сформована система принципів. Створення універсальної позачасової системи принципів карного права навряд чи можливо з теоретичної точки зору й не обов'язково в прикладному аспекті.

Студенти мають обґрунтувати свою думку щодо упорядкування сукупності принципів кримінального закону, виходячи з декількох підходів:

- перший підхід передбачає виділення загальноправових, міжгалузевих (зокрема, системність, законність, доцільність, гуманізм, рівність) і галузевих (зокрема, відповідальність тільки при наявності вини, особиста відповідальність, індивідуалізація покарання, відповідність суворості покарання тяжкості вчиненого злочину) принципів;

- другий підхід акцентує увагу на виділенні принципів нормотворчості (зокрема, системність, законність, гуманізм, поєднання публічного та приватного) та принципів правозастосування.

Студенти мають вміти характеризувати окремі принципи з оглядом на проблеми теорії та практики їх розуміння та застосування.

 

ПИТАННЯ ДЛЯ СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ:

1. Поняття функції.

2. Підходи до визначення функцій кримінального законодавства.

3. Характеристика функцій кримінального законодавства та їх практичне значення.

4. Поняття принципів кримінального права. Принципи кримінального права та кримінального законодавства.

5. Класифікація принципів кримінального законодавства.

6. Принципи кримінального законодавства: загальна характеристика.

7. Норми-принципи КК України.

8. Проблеми втілення принципів кримінального права у положеннях КК України та у правозастосовчій діяльності.

 

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ:

1. Функції кримінального права та кримінального закону: співвідношення в контексті вивчення джерел права.

2. Практичне значення вивчення функцій кримінального закону.

3. Соціальні засади функціонального аналізу кримінологічного закону.

4. Принципи кримінального права та кримінального законодавства: питання співвідношення.

5. Класифікація принципів кримінального права.

6. Проблеми втілення принципів кримінального права у положеннях КК України та у правозастосовчій діяльності.

 

РЕКОМЕНДОВАНІ ТЕМИ РЕФЕРАТІВ:

1. Кримінальний закон чи закон про кримінальну відповідальність?

2. Прикладне значення функцій кримінального закону.

3. Класифікація принципів кримінального права.

4. Принципи нормотворчості та принципи правозастосування.

 

ЛІТЕРАТУРА:

Арендаренко А.В. Общеправовой принцип социальной справедливости и его реализация в современном уголовном праве России (теоретико-правовые аспекты): Автореф. дисс. … д-ра юрид. наук: 12.00.01 / Международный институт управления МГИМО (У) МИД России. – М., 2009. – 46 с.

Бавсун М.В. Целесообразность в уголовном праве // Известия ВУЗов: Правоведение. – СПб. : Изд-во СПбГУ, 2003. - № 4. – С. 94-106.

Байтин М.И. О принципах и функциях права: новые моменты // Известия ВУЗов: Правоведение. – СПб.: Изд-во СПбГУ, 2000. - №3. – С.4-16.

Боднар С.Б. Рівність як категорія філософії права: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.12 / Львів. держ. ун-т внутрішн. справ. – Л., 2010. – 20 с.

Бунин О.Ю. Реализация принципа справедливости при установлении санкций уголовно-правовых норм. – М. : ТК Велби, Изд-во Проспект, 2006. – 128 с.

Бурлаков В.Н. Уголовное право и личность преступника. – СПб.: Изд. Дом СПбГУ; Изд-во юрид. ф-та СПбГУ, 2006. – 240 с.

Галактионов С.А. Принцип справедливости: уголовно-правовой аспект: Автореф. дисс. ... канд. юрид. наук: 12.00.08 / Академия права и управл. Мин. юст. РФ. - Рязань, 2004. – 24 с.

Гацелюк В.О. Реалізація принципу законності кримінального права України (загальні засади концепції). — Луганськ: Луган. держ. ун-т внутр. справ, 2006. — 280 с.

Жалинский А.Э. Уголовное право в ожидании перемен: теоретико-инструментальный анализ. – 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Проспект, 2009. – 400 с.

Келина С.Г., Кудрявцев В.Н. Принципы советского уголовного права / Академия наук СССР. Ин-т гос. и права. - М. : Наука, 1988. – 176 с.

Коган В.М. Социальный механизм уголовно-правового воздействия. – М.: Наука, 1983. – 183 с.

Коломієць Ю.Ю. Невідворотність кримінальної відповідальності : правова природа та зміст: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.08 / Одес. націон. юрид. академія. – О., 2005. – 205 с.

Краснов М.А. Юридическая ответственность - целостное правовое яв­ление // Советское государство и право. - 1984. – №3. – С.73-78 .

Кримінальне право України. Загальна частина : підручник / За ред. М.І. Мельника, В.А. Клименка. – К.: Атіка, 2009. – 408 с.

Кримінальне право України. Загальна частина: підручник / Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, Л.М. Кривоченко, В.А. Ломако, М.І. Панов, В.В. Сташис, В.Я. Тацій, В.П. Тихий, В.І. Тютюгін. — 4-те вид., переробл. і доповн. — Х.: Право, 2010. — 456 с.

Кузнецова Н.Ф. Эффективность уголовного закона и ее значение в борьбе с преступностью // Вестник Москов. ун-та: Серия Право. – М. : Изд-во МГУ, 1974. - № 4. - С. 11-21.

Лопашенко Н.А. Принципы уголовного законодательства // Уголовное право Российской Федерации. Общая часть / Под ред. Р.Р. Галиакбарова. – Саратов, 1997. – С. 9-16.

Мальцев В.В. Принципы уголовного права и их реализация в правоприменительной деятельности. – СПб.: Издательство «Юридический центр Пресс», 2004. – 694 с.

Матишевський П.С. Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник. – К. : Юрінком Інтер, 2000. – 272 с.

Махінчук В.М. Адекватність кримінального покарання як філософсько-правова проблема: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.12 / Націон. акад. внутрішн. справ України. - К., 2002. – 20 с.

Наумов А.В. Российское уголовное право. Общая часть. Курс лекций. - М.: Издательство БЕК, 1996. – 560 с.

Орловская Н.А. Основания и принципы построения уголовно-правовых санкций. – О.: Юрид. л-ра, 2011. – 624 с.

Похмелкин В.В. Социальная справедливость и уголовная ответственность. – Красноярск: Изд-во Красноярского ун-та, 1990. – 177 с.

Правова система України: історія, стан та перспективи: у 5 т. Т. 5. Кримінально-правові науки. Актуальні проблеми боротьби зі злочинністю в України / В.В. Сташис, А.П. Закалюк, В.В. Голіна, О.Г. Кальман, В.П. Тихий, Ю.В. Баулін; Акад. прав. наук України. — Х.: Право, 2008. — 839 с.

Прокопович Г.А. Теоретическая модель юридической ответственности в публичном и частном праве: Автореф. дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.01/Акад. эконом. безопасности МВД РФ. – М., 2009. – 70 с.

Райт М. Восстановительное правосудие – путь к справедливости. Симпозиум. – Пер. с англ. – К.: Издатель Захаренко В.А., 2007. – 304 с.

Сабитов Т. Принципы поощрения в уголовном праве // Уголовное право. – 2006. - № 1. – С. 54-57.

Сабитов Т.Р. К вопросу о понятии и роли принципов права // Угoловно-правовые, пенитенциарные принципы и их реализация: правотворческий, правоприменительный уровни : Всерос. науч.-практич. конф. (28-29 марта 2005 г.): в 2 ч. / Под ред. Б.Т. Разгильдиева. - Саратов, 2005. - Ч. 2. - С. 69-72.

Самохвалов В.В. Законність і справедливість: теоретико-правові проблеми співвідношення та взаємодії: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.01 / Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. - К., 2008. – 20 с.

Теоретичні основи забезпечення якості кримінального законодавства та правозастосовчої діяльності у сфері боротьби зі злочинністю в Україні / за заг. ред. В.І.Борисова, В.С.Зеленецького. – Х.: Право, 2011. – 344 с.

Уголовное право России: Общая часть : учебник / Под ред. Н.М. Кропачева, Б.В. Волженкина, В.В. Орехова. – СПб: Издат. Дом СПбГУ, Изд-во юрид. ф-та СПбГУ, 2006. – 1064 с.

Уголовное право Украины: Общая часть : учебник / Отв. ред. доктор юрид. наук, профессор, Заслуж. деятель науки и техники Украины Е.Л. Стрельцов. – Х. : Одиссей, 2009. – 344 с.

Устинова Т. Принципы, обеспечивающие системность уголовного закона // Уголовное право. – 2007. - № 6. – С. 51-55.

Хавронюк М.І. Цілі та напрями гуманізації кримінального законодавства України відповідно до європейських стандартів // Вісник Центру суддівських студій. – 2006. - №9. – С.4-15.

Хавронюк М.І. Міф про справедливість і милосердя (до питання про механізм кримінально-правового впливу) // Актуальні проблеми держави і права. – 2010.- Вип. 54. – С. 68-73.

Хряпінський П.В. Своєчасність як принцип заохочення у кримінальному законодавстві України // Право і суспільство. – 2009. - № 3. – С. 92-97.

Хряпінський П.В. Заохочувальні норми у кримінальному законодавстві України. — Х.: Харків юрид., 2009. — 840 с.

Чередниченко Е.Е. Принципы уголовного законодательства: понятие, система, проблемы законодательной регламентации. - М. : Волтерс Клувер, 2007. – 192 с.

 


Дата добавления: 2015-04-05; просмотров: 39; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.014 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты