ПРОБЛЕМИ ПОБУДОВИ ОСОБЛИВОЇ ЧАСТИНИ КК УКРАЇНИ. ПРОБЛЕМИ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОЇ ОХОРОНИ ОКРЕМИХ СУСПІЛЬНИХ ВІДНОСИН

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

При вивченні данної теми слід виходити з того, що у ч.1 ст.1 КК України законодавець фіксує об'єкти кримінально-правової охорони. При цьому стосовно того, чи є цей перелік нормативною регламентацією ієрархії соціальних цінностей, які охороняються кримінальним законом, та чи можна спиратися на нього при вирішенні питання про закономірності структурізації Особливої частини КК України, студенти мають орієнтуватися у двох провідних підходах:

- традиційний підхід полягає в аксіоматичності диференціації розділів Особливої частини КК залежно від цінності родових об'єктів та їх розташування від більш до менш значущих. Відповідно до цього родовий об'єкт розглядається як інструмент створення ієрархії суспільних відносин і відповідних норм в Особливій частині КК, а також є основою тяжкості відповідних санкцій. Чим більш значущими є суспільні відносини, тим глибше диференційовані видові об'єкти, тим ширше представлені види злочинів, тим вище їхня охорона. Зі зменшенням значущості родового об'єкта знижується суворість та глибина його охорони;

- альтернативний підхід, у рамках якого на підставі аналізу кримінальних законів зарубіжних держав ряд вчених дійшли думки про те, що місце розташування розділів в Особливій частині КК у дійсності не має принципового значення, поряд із цим і наявність видових об'єктів та їхня кількість у рамках одного розділу не є показовими для фіксації ієрархії цінностей.

При формуванні позиції щодо закономірностей побудови Особливої частини КК України студенти мають враховувати, що:

- кримінальний закон не формує соціальні цінності, він спирається на ті, які вже є усталеними в соціокультурному просторі;

- кримінально-правові засоби охорони є прийнятними для охорони базових соціальних цінностей, які забезпечують життєдіяльність кожної конкретної людини та суспільства у цілому, тому якщо соціальна цінність охороняється кримінальним правом, то це означає, що вона є значущою як у приватному, так і в публічному аспектах.

При цьому студенти мають вміти пояснити зв`язок положень Конституції України, які закріплюють гарантії певних прав та свобод громадян (зокрема, ст.ст. 3, 23, 27, 30, 41), положень ч.1 ст.1 КК України та переліку відповідних розділів Особливої частини КК України, а також теоретико-прикладні проблеми, що випливають із діючого нормативного закріплення переліку соціальних цінностей.

Поряд із цим студенти мають сформувати позицію щодо можливості поділу соціальних цінностей на приватно-публічні (зокрема, життя та здоров'я особи, власність, здійснення господарської діяльності); публічно-приватні (зокрема, міжнародна безпека та правопорядок, громадський порядок), вміти пояснити практичний сенс такого розподілу з огляду на структуру Особливої частини КК України. В даному аспекті студенти мають вміти аргументувати свою позицію з урахуванням:

- розуміння кримінального права як «переважно публічного»;

- напрямів модернізації системи заходів кримінально-правового впливу з огляду на можливості введення в КК України приватно-правових інструментів захисту прав та свобод потерпілих;

- зміни змісту відповідних санкцій норм Особливої частини КК України з огляду на групу суспільних відносин, до якої належить об`єкт конкретного суспільно небезпечного посягання.

Кримінально-правова охорона певних суспільних відносин повинна бути «останнім аргументом» недопущення порушення відповідних прав та свобод шляхом впливу на невизначене коло осіб найбільш суворими засобами (з наявних в правовій системі) з метою попередження девіантної поведінки.

В рамках зазначеної теми студенти мають вміти виокремлювати та характеризувати основні складові проблемних аспектів кримінально-правової охорони базових для життя соціуму суспільних відносин: власності, економічних, управлінських, суспільної небезпеки тощо.

Так, щодо кримінально-правової охорони відносин власності студенти мають акцентувати увагу на на ст. 13 Конституції України, відповідно до якої держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності, при цьому всі суб'єкти права власності рівні перед законом. Однак хоча розділ VI Особливої частини КК України містить норми, що встановлюють кримінальну відповідальність за посягання на відносини власності поза залежністю від форми власності, тільки держава має можливість (без додаткового юридичного інструментарію - цивільного позову в кримінальному процесі) стягнення з винної особи певних матеріальних ресурсів.

Щодо особливостей кримінально-правової охорони відносин у сфері господарської діяльності студенти мають розуміти, що господарські відносини є однією з центральних ланок економічної системи будь-якої держави. Відповідно до цього злочини у сфері господарської діяльності є найбільш поширеними (навіть за умови майже 90% їх латентності) та суспільно небезпечними з усіх кримінально-караних посягань на економічний лад. Даний різновид злочинів щільно пов`язаний із тіньовою економікою. Остання як кримінологічне явище включає власне економічні злочини (економічна злочинність у «вузькому» сенсі) та кримінальний бізнес (діяльність з вироблення, перерозподілу та збуту товарів та послуг, заборонених у вільному цивільному обігу або обмежених в ньому). В КК України останній підвид тіньової економічної діяльності не включений у перелік господарських злочинів.

В Україні проблеми кримінально-правової охорони відносин у сфері господарської діяльності загострилися після прийняття Закону від 15.11.2011 р., яким був суттєво змінений концепт розмежування адміністративних деліктів та злочинів. Крім цього, слід звернути увагу на декриміналізацію 17 статей (ст.ст. 202, 203, 207, 208, 214, 215, 217, 218, 220, 221, 223, 225, 226, 228, 230, 234, 235 КК України) та внесення змін до 23 статей КК України, що акцентувало увагу на засадах криміналізації економічних діянь, заходах кримінально-правового впливу на правопорушників, кримінально-правових засобах захисту потерпілих від таких злочинів (з огляду на положення ст. 55 КПК України).

Щодо кримінально-правової охорони суспільних відносин у сфері службової діяльності студенти мають звернути увагу на проблеми корупції та корупційних злочинів з огляду на те, що саме корупція утворює сприятливу ситуацію для існування та розвитку інших видів злочинності (у першу чергу, економічної, організованої). Не будь-яке корупційне правопорушення є злочином. Корупційними слід вважати, у першу чергу, злочини у сфері службової діяльності та діяльності, пов`язаної з наданням публічних послуг. Студенти мають звернути увагу на досвід зарубіжних держав щодо криміналізації корупційних діянь та вміти сформувати позицію щодо доцільності розмежування економічних та корупційних злочинів, особливостей кримінально-правових заходів впливу на осіб, які вчинили корупційні злочини.

При вивченні проблематики кримінально-правової протидії організованій злочинності студенти мають виходити з того, що за КК України організована група та злочинна організація – це форми співучасті, які припускають можливість інкримінації учасникам таких структур будь-яких умисних злочинів. Наприклад, у статистичних звітах МВС України до 2010 р. вживався термін «загальнокримінальна спрямованість» щодо злочинів, вчинених організованими злочинними структурами, та характеристики самих структур (зокрема, крадіжки та розбої разом становили біля чверті всіх загальнокримінальних злочинів організованих злочинних структур, зареєстрованих органами МВС України). В нормах Особливої частини КК України вчинення злочину організованою групою широко використовується як кваліфікуюча або особливо кваліфікуюча ознака щодо різних за характером суспільної небезпеки діянь, якщо ж ця ознака не зазначена у диспозиції, суд згідно п. 2 ч. 1 ст. 67 КК України розглядає вчинення злочину організованою групою як обставину, яка обтяжує покарання. В свою чергу, законодавець встановлює кримінальну відповідальність за сам факт створення злочинної організації задля запобігання здійснення злочинної діяльності таким утворенням.

Основною проблемою можна вважати несприйняття законодавцем кримінологічної теорії організованої злочинності, що призводить до невизначенності кримінально-правової протидії організованій злочинності в Україні щодо видів злочинів, які вчиняються організованими злочинними структурами, засобів кримінально-правового впливу на їх членів. Значну роль відіграє також невідповідність кримінального законодавства положенням міжнародно-правових документів у даній сфері (зокрема, щодо легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом).

Стосовно кримінально-правової протидії терористичним загрозам слід наголосити на труднощях, що існують в плані надмірної політизації проблематики та, як наслідок, криміналізації певних діянь. Крім цього, доцільно відмітити актуальність питання щодо розуміння суб`єктів вчинення відповідних діянь, адже це пов`язане, зокрема, із проблемою відповідальності колективних утворень, відповідальністю держави перед власними громадянами, межами контролю політики держави з боку міжнародної спільноти. В цьому сенсі студенти мають сформувати власну позицію щодо доцільності виокремлення спеціальних норм щодо терористичної діяльності (ст.ст. 258 - 258-5 КК України), особливостей кримінально-правового захисту осіб, які постраждали від терористичної діяльності.

ПИТАННЯ СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ:

1. Загальні засади побудови Особливої частини КК України.

2. Види кримінально-правових норм в Особливій частині КК України.

3. Проблеми відповідності структури Особливої частини КК України положенням Конституції України.

4. Сучасний стан та проблеми кримінально-правової охорони відносин власності.

5. Сучасний стан та проблеми кримінально-правової охорони економічних відносин.

6. Сучасний стан та проблеми кримінально-правової охорони відносин у сфері службової діяльності.

7. Сучасний стан та проблеми кримінально-правової охорони суспільних відносин від організованної злочинної діяльності.

8. Сучасний стан та проблеми кримінально-правової охорони суспільних відносин від терористичних загроз.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ:

1. Доцільність визначення корупції в кримінальному законі.

2. Доцільність визначення організованої злочинностів кримінальному законі.

3. «Злочини ненависті» як кримінально-правова категорія.

РЕКОМЕНДОВАНІ ТЕМИ РЕФЕРАТІВ:

1. Відносини власності як об`єкт кримінально-правової охорони.

2. Дискусія про пеналізацію економічних злочинів.

3. Дискусія про криміналізацію/декриміналізацію кримінального бізнесу.

4. Юридичні особи при вчиненні економічних злочинів.

5. Соціальна обумовленність та проблеми визначення корупції в КК України.

6. Дискусія про корупційні злочини в КК України.

7. Дискусія про нормативне закріплення визначення організованої злочинності в КК.

8. Кримінально-правові ознаки організованих злочинних структур.

9. Проблеми пеналізації злочинів, вчинених організованими злочинними структурами.

10. Тероризм, терористичний акт, злочини терористичного характеру: співвідношення понять.

11. Терористичний акт та терористична діяльність: співвідношення понять за КК України.

ЛІТЕРАТУРА:

Актуальні проблеми кримінального законодавства в Україні / В.М. Попович, П.А. Трачук, В.М. Варцаба, А.В. Андрушко. — Ужгород: Закарпаття, 2010. — 208 с.

Бокова И.Н. Юридическая техника в уголовном законодательстве (теоретико-прикладной анализ главы 22 УК РФ): Автореф. дисс. ... канд. юрид. наук: 12.00.08 / Нижегор. акад. МВД РФ. – Н. Новгород, 2002. – 22 с.

Відмивання грошей: кримінально-правова кваліфікація, запобігання злочинності, законодавство та міжнародний досвід: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / М.Я. Азаров, Ф.О. Ярошено, П.В. Мельник, В.Р. Жвалюк. — Ірпінь: Держ. податк. адмін. України, Нац. акад. держ. податк. служби, 2004. — 308 с.

Водько М.П., Подобний О.О. Кримінально-правова регламентація протидії організованій злочинності. — О.: Юрид. л-ра, 2010. — 192 с.

Голіна В.В. Кримінологічні та кримінально-правові проблеми боротьби з бандитизмом: соціально-правове і кримінологічне дослідження. — Х.: Регіон-інформ, 2004. — 210 с.

Гуторова Н.О. Механізм кримінально-правового впливу на суспільні відносини у сфері господарської діяльності // Держава та регіони. Сер. Право. - 2010. - Вип. 2. - С. 125-128.

Демидов Ю.А. Социальная ценность и оценка в уголовном праве. – М.: Юрид. л-ра, 1975. – 182 с.

Денисова Т.А., Філей Ю.В. Кримiнально-правовi санкції та їх застосування за злочини проти власностi. – К. : Центр учбової лiтератури, 2008. – 176 с.

Козаченко И.Я. Санкции за преступления против жизни и здоровья: обусловленность структура, функции, виды / Под ред.: Ковалев М.И. - Томск: Изд-во Том. ун-та, 1987. - 232 с.

Кузьмін С.А. Кримінальна відповідальність учасників організованих груп корисливо-насильницької спрямованості. — К.: Міжвідом. НДЦ з пробл. боротьби з орг. злочинністю при Раді нац. безпеки і оборони України, 2011. — 131 с.

Лизогуб Я.Г. Кримінальна відповідальність за торгівлю людьми або іншу незаконну угоду щодо передачі людини. – Луганськ: Луган. акад. внутр. справ ім. 10-річчя незалежності України, 2003. — 204 с.

Лихова С.Я. Окремі види покарань за чинним КК України у світлі Європейської Конвенції про захист прав і основних свобод людини // Вісник Київського націон. ун-ту ім. Тараса Шевченка : зб. наук. праць. Юридичні науки. - Вип. 42. – К., 2001. – С. 59-65.

Маслак Н.В. Кримінальна відповідальність за готування до злочину. — Х.: Право, 2010. — 232 с.

Митрофанов І.І., Слободяник Т.М. Кримінальна відповідальність осіб, які вчинили злочин у співучасті. — Кременчук: Вид-во ПП Щербатих О.В., 2009. — 280 с.

Міловідов Р.М. Ефективність кримінальної відповідальності за легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / Акад. адвокатури України. — К., 2012. — 20 с.

Музика А.А., Горох О.П. Покарання за незаконний обіг наркотичних засобів. – Хмельниц.: Вид-во Хмельн. ун-ту управління та права, 2010. – 256 с.

Музика А.А., Горох О.П. Покарання та його застосування за злочини проти здоров`я населення. – К.: ПАЛИВОДА А.В., 2012. – 404 с.

Орлеан А.М. Соціальна обумовленість криміналізації та кримінально-правова характеристика торгівлі людьми: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.08 / Нац. ун-т внутр. справ. – Х., 2003. – 21 с.

Орловская Н.А. Основания и принципы построения уголовно-правовых санкций. – О.: Юрид. л-ра, 2011. – 624 с.

Правова система України: історія, стан та перспективи: у 5 т. Т. 5. Кримінально-правові науки. Актуальні проблеми боротьби зі злочинністю в України / В.В. Сташис, А.П. Закалюк, В.В. Голіна, О.Г. Кальман, В.П. Тихий, Ю.В. Баулін; Акад. прав. наук України. — Х.: Право, 2008. — 839 с.

Савченко А.В. Порівняльний аналіз кримінального законодавства України та федерального кримінального законодавства Сполучених Штатів Америки: Автореф. дис. ... д-ра юрид. наук: 12.00.08 / Київський нац. ун-т внутр. справ. – К., 2007. – 36 с.

Соболь О.І. Класифікація злочинів: Автореф. дис. ... канд. юрид. раук: 12.00.08/Дніпропетровський держ. ун-т внутр. справ. – Дніпропетр., 2012. – 20 с.

Старук Ю. О. Кримінальна відповідальність за використання майна, здобутого від незаконного обігу наркотиків. – Луганськ: МВС України, Луган. держ. ун-т внутр. справ ім. Е.О. Дідоренка, 2011. - 318 с.

Сташис В.В., Тацій В.Я. Концептуальні положення і система чинного Кримінального кодексу України // Проблеми законності : зб. наук. праць. – Х. : Нац. юрид. акад. України ім. Я. Мудрого, 2009. - Вип. 100. - С. 278-290.

Теоретичні основи забезпечення якості кримінального законодавства та правозастосовчої діяльності у сфері боротьби зі злочинністю в Україні / за заг. ред. В.І.Борисова, В.С.Зеленецького. – Х.: Право, 2011. – 344 с.

Теоретичні та прикладні проблеми кримінального права України: матеріали міжнар. наук.-практ. конф., 20 - 21 трав. 2011 р., Луганськ / Ред.: Г. Є Болдарь; А. О Данилевський; О. О Дудоров. — Луганськ: Луган. держ. ун-т внутр. справ ім. Е.О. Дідоренка, 2011. — 599 с.

Тихий В.П. Квалификация преступлений против общественной безопасности: [учебн. пособ.] – Х. : Харьк. юрид. ин-т, 1981. – 73 с.

Уголовное законодательство зарубежных стран (Англии, США, Франции, Германии, Японии). Сборник законодательных материалов / Голованова Н.А., Еремин В.Н., Козочкин И.Д., Крылова Н.Е. и др.; Под ред.: Козочкин И.Д. – М.: Изд-во «Зерцало», 1999. – 352 с.

Українець В.В. Кримінальна відповідальність за створення злочинної організації: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.08 / Академія адвокатури України. – К., 2009. – 23 с.

Устинова Т. Принципы, обеспечивающие системность уголовного закона // Уголовное право. – 2007. - № 6. – С. 51-55.

Хавронюк М.І. Кримінальне законодавство України та інших держав континентальної Європи: порівняльний аналіз, проблеми гармонізації. – К. : Юрисконсульт, 2006. – 1040 с.

Хавронюк М.І. Цілі та напрями гуманізації кримінального законодавства України відповідно до європейських стандартів // Вісник Центру суддівських студій. – 2006. - №9. – С.4-15.

Шапченко С.Д. Системне узгодження окремих положень Загальної та Особливої частин Кримінального кодексу України як один з напрямів його комплексного удосконалення//Кримінальне право України. - 2006. - № 5. - С.19-21.

Яремко Г.З. Бланкетні диспозиції в статтях Особливої частини Кримінального кодексу України / Ред.: В.О.Навроцький. — Л.: Львів. держ. ун-т внутр. справ, 2011. - 431 с.