Претензія, її форма, реквізити та розгляд.

Учасники господарських відносин, які порушили майнові права чи законні інтереси інших суб’єктів, зобов’язані відновити їх, не чекаючи пред’явлення їм претензії чи звернення в суд.

У ч. 2 ст. 222 ГК України передбачене право суб’єкта господарювання, права та інтереси якого порушені, звернутися до правопорушника з претензією для досудового врегулювання спору. Такий порядок реалізації господарсько-правової відповідальності дозволяє суб’єктам господарювання врегулювати розбіжності, які виникли між ними, без звернення до суду та додаткових затрат на судові витрати.

Претензія (від пізньолат. praetensio — домагання, вимога) — вимога кредитора до боржника про сплату боргу, відшкодування збитків, сплату неустойки (штрафу), пені, усунення недоліків проданої продукції за договором поставки чи речі за договором купівлі-продажу або виконаної роботи. Претензія у формі заяви викладається тільки в письмовій формі з конкретним наведенням вимог і дотриманням необхідних реквізитів.

Претензійний порядок (порядок пред'явлення претензії) — форма захисту господарських справ, урегулювання спірних питань між кредитором і боржником до передання спору на вирішення судовим або іншим компетентним органам. Кредитор у випадку добровільного невиконання боржником зобов'язання перед ним має право пред'явити боржнику вимогу (претензію), а боржник зобов'язаний дати на неї відповідь в установлений термін. При повній або частковій відмові боржника задовольнити претензію, або неотримання в термін від нього відповіді, кредитор має право пред'явити позов.

Пред'явлення претензії є суб'єктивним правом юридичних осіб і підприємців-фізичних осіб, а надання відповіді на отриману претензію в установленому порядку та в установлений термін є обов'язком господарюючих суб'єктів-боржників. Підприємства та організації, які порушили майнові права і законні інтереси інших підприємств і організацій, зобов'язані:

а) поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії;

б) своєчасно розглядати претензії та за наявності підстав задовольняти їх або давати відповіді в установлені терміни в разі, якщо претензію відхилено повністю чи частково.

Ч. 3-8 ст. 222 ГК України визначають вимоги до змісту і форми претензії, у тому числі реквізити претензії, її додатки, правила підписання, пред'явлення і розгляду претензії, здійснення дій з досудового врегулювання спорів, відповіді на претензію.

Зокрема в ч. 3 цієї статті вказується, що у претензії зазначаються:

а) повне найменування і поштові реквізити заявника претензії та особи (осіб),
якій претензія пред'являється;

б) дата пред'явлення і номер претензії;

в) обставини, на підставі яких пред'явлено претензію;

г) докази, що підтверджують ці обставини;

д) вимоги заявника з посиланням на нормативні акти;

е) сума претензії та її розрахунок, якщо претензія підлягає грошовій оцінці;

є) платіжні реквізити заявника претензії;

ж) перелік документів, що додаються до претензії.

Щодо подання документів у оригіналі або копії загальне правило таке: документи мають подаватися в оригіналі, щоб потім не виникла потреба додатково їх надсилати, коли виявиться, що контрагент не має можливості розглянути претензію в копіях.

Якщо ж претензія пред'являється кільком сторонам, то другій та іншим сторонам надаються належним чином засвідчені копії. Але, як свідчить практика, частіше за все трапляються випадки, коли у долученні до претензії оригіналів документів взагалі немає потреби, оскільки вони є в іншої сторони.

Відповідно до ч. 5 ст. 222 ГК України претензія має бути підписана повноважною особою заявника претензії або його представником та надсилається адресатові рекомендованим чи цінним листом, або вручається адресатові під розписку.

Якщо пред'явлення претензії є правом суб'єкта господарювання, то відповідь на претензію є обов'язком адресата, що має бути виконаним у встановленому законом порядку та у визначений строк. У ч. 6 ст. 222 ГК України зазначається, що претензія підлягає розгляду в місячний строк з дня її одержання, якщо інший строк не встановлено Господарським кодексом або іншими законодавчими актами. В тих випадках, коли обов'язковими для обох сторін правилами або договором передбачено право перевірки забракованої продукції (товарів) підприємством-виготовлювачем, претензії, пов'язані з якістю та комплектністю продукції (товарів), розглядаються протягом 2-х місяців. Обгрунтовані вимоги заявника одержувач претензії зобов'язаний задовольнити.

При розгляді претензії сторони у разі необхідності повинні звірити розрахунки, здійснити експертизу або вчинити інші дії для забезпечення досудового врегулювання спору (ч. 7 ст. 222 ГК України).

У ч. 8 ст. 222 ГК України зазначається, що про результати розгляду претензії заявник має бути повідомлений письмово. Відповідь на претензію підписується повноважною особою або представником одержувача претензії та надсилається заявникові рекомендованим чи цінним листом, або вручається йому під розписку. Реквізити відповіді на претензію передбачені ст. 8 ГПК України.

Ст. 223 ГК України присвячена регулюванню строків реалізації господарсько-правової відповідальності.

У ч. 1 цієї статті зазначається, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за порушення у сфері господарювання застосовуються загальні та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не передбачені Господарським кодексом України. Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист порушеного свого права чи інтересу. Застосування позовної давності спонукає учасників господарських відносин своєчасно здійснювати та захищати свої права, слугує впорядкуванню правовідносин у сфері господарювання.

Правила позовної давності закріплені у главі 19 ЦК України (ст. 256-268), яка передбачає загальні та спеціальні строки позовної давності. Загальний строк позовної давності встановлено тривалістю у три роки. Скорочені строки позовної давності для застосування господарсько-правової відповідальності в один рік передбачено до вимог:

1) про стягнення неустойки (штрафу, пені);

2) у зв'язку з недоліками проданого товару (ст. 681 ЦК України);

3) у зв'язку з перевезенням вантажу, пошти (ст. 925 ЦК України).

Ч. 3 ст. 258 ЦК України встановлені подовжені строки позовної давності у п'ять років до вимог про визнання недійсним правочину, вчиненого під впливом насильства або обману, ч. 4 цієї статті – десятирічний строк позовної давності до вимог про застосування наслідків нікчемного правочину. Нововведенням законодавства, що регулює позовну давність, є можливість збільшення останньої за домовленістю сторін, зафіксованою у письмовій формі, а також застосування судом позовної давності лише за заявою сторони у спорі до винесення судом рішення. Зменшення (скорочення) строків позовної давності за згодою сторін порівняно із строками, встановленими законом, не допускається.

У ч. 2 ст. 223 ГК України зазначається, що встановлені у ЦК України строки позовної давності не застосовуються при застосуванні адміністративно-господарських санкцій (глава 27 ГК України). Строки застосування названих санкцій встановлюються Господарським кодексом України.

За результатами дослідження сутності претензії як способу досудового врегулювання господарського спору з’ясувалося, що ці питання врегульовані комплексом нормативних документів. Визначені складові організації претензійної роботи є основою забезпечення її ефективності, а також ефективності господарської діяльності підприємства в цілому.

Розглянувши проблеми організації претензійної роботи, підкреслимо доцільність ведення її юридичними відділами в тісному зв’язку з відділами-виконавцями, при цьому ще раз звернемо увагу на те, що підприємство самостійно вирішує (з урахуванням своєї специфіки), кому доручати цю роботу – юридичним службам чи іншим підрозділам.

Запитання для самоконтролю

1. Яка мета досудового порядку реалізації господарсько-правової відповідальності?

2. Назвіть реквізити претензії.

3. Назвіть термін розгляду претензії.

Завдання для самостійної роботи

1. Скласти проект претензії.

2. Скласти проект листа-вимоги.

3. Скласти проект відповіді на претензію.

4. Скласти проект відповіді на лист-вимогу.

5. Зробити порівняльну таблицю термінів розгляду претензій.