Оперативно-господарські санкції, їх застосування.

Варто зауважити, що господарсько-правова відповідальність ширша, різноманітніша за майнову (матеріальну) відповідальність, що вона ніяким чином не обмежується лише сплатою таких традиційних санкцій, як відшкодування збитків, неустойка (штраф, пеня), а передбачає застосування до правопорушників також третього виду (форми) господарсько-правової відповідальності - оперативно-господарських санкцій.

Господарський кодекс України вирішив науково-правову суперечку про правову природу оперативно-господарських санкцій, закріпивши їх серед мір господарсько-правової відповідальності, зміцнивши тим самим правові засади застосування таких.

Інакше кажучи, ГК України на законодавчому рівні визнав існуюче де-факто становище, коли такі санкції застосовуються самими суб'єктами господарювання один до одного при відсутності прямого державного втручання та існують у вигляді закріпленого державою права управненої особи на позбавлення правопорушника певних благ у встановлених законом випадках та порядку (О. Подцерковний).

Ч. 1 ст. 235 ГК України встановлено, що за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції – заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку (тобто без звернення до судових або інших уповноважених органів і без згоди іншої сторони зобов'язання). Але, як зазначено в ч. 2 ст. 235 ГК України, до суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором. Вказане є першою і головною особливістю застосування оперативно-господарських санкцій.

Другою особливістю є те, що оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання (ч. 3 ст. 235 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 236 ГК України сторони можуть передбачити у господарських договорах використання таких видів оперативно-господарських санкцій:

1) одностороння відмова від виконання свого зобов'язання управненою стороною із звільненням її від відповідальності за це у разі порушення зобов'язання другою стороною. Це може бути:

а) відмова від оплати за зобов'язанням, що виконане неналежним чином або
достроково виконане боржником без згоди другої сторони;

б) відстрочення відвантаження продукції чи виконання робіт внаслідок
прострочення виставлення акредитива платником, припинення видачі банківських
позичок тощо;

2) відмова управненої сторони зобов'язання від прийняття подальшого
виконання зобов'язання, порушеного другою стороною, або повернення в
односторонньому порядку виконаного кредитором за зобов'язаннями (списання з
рахунка боржника в безакцентному порядку коштів, сплачених за неякісну
продукцію тощо);

3) встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо;

4) відмова від встановлення на майбутнє господарських відносин із стороною, яка порушує зобов'язання.

Перелік оперативно-господарських санкцій, встановлених у ч. 1 ст. 236 ГК України, не євичерпним.

Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.

Підставою для застосування названих санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною.

Оперативно-господарські санкції застосовуються у позасудовому порядку і без попереднього пряд'явлення претензії порушнику зобов'язання.

Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором.

У разі незгоди із застосуванням названих санкцій зацікавлена сторона може звернутися до суду із заявою про скасування відповідної санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

Як зазначено в ч. 3 ст. 237 ГК України, оперативно-господарські санкції можуть застосовуватися одночасно з відшкодуванням збитків та стягненням штрафних санкцій. В. Л. Ортинський зазначає, що оперативно-господарським санкціям притаманні такі ознаки:

- застосовуються лише в господарсько-договірних відносинах;

- застосовуються на розсуд кредитора;

- передбачаються законом або договором;

- мета застосування – захист інтересів кредитора;

- виражаються переважно у заходах організаційного характеру;

- юридичні підстави застосування – договір; фактичні підстави – невиконання (неналежне виконання договірних зобов’язань).

В. Чернадчук та Т. Чернадчук зазначають, що оперативно-господарським санкціям притаманні такі особливості:

1) правоохоронний характер оперативно-господарських санкцій, який проявляється в тому, що вони застосовуються управненою особою у разі, якщо зобов’язана сторона не виконує своїх зобов’язань у строк, який визначено укладеним господарським договором. На відміну від штрафних санкцій та відшкодування збитків, вони мають попереджувальне значення, і їх застосування управненою особою дає можливість усунути виникнення для неї в майбутньому можливих збитків;

2) мають характер односторонньої дії управненої особи. Санкції застосовуються до зобов’язаної особи безпосередньо управненою особою, застосування їх є правом цієї особи, і вона здійснює це право без звернення до юрисдикційного органу;

3) гарантійний характер застосування. По-перше, це різноманітний та індивідуальний характер засобів оперативного впливу, що визначається специфікою врегульованих відносин. По-друге, з метою забезпечення їх правомірного застосування управненою особою закон дає право зобов’язаній особі у випадку необґрунтованого їх застосування оскаржити правильність їх застосування у судовому порядку;

4) застосування цих санкцій управненою особою спричиняє настання невигідних наслідків для зобов’язаної особи. Проте слід зауважити, що застосування цих санкцій при відповідному правильному на них реагуванні з боку зобов’язаної особи може і не спричиняти для неї негативних наслідків або суттєво зменшити їх розмір;

5) особливе призначення. Хоч ці санкції і пов’язані із невигідними майновими наслідками для зобов’язаної особи, але вони не пов’язані із відновленням майнового стану управненої особи, а тому відшкодування (хоча б часткове) збитків не є їх функцією, тобто оперативно-господарські санкції хоч і зачіпають майнову сферу зобов’язаної сторони, але не надають ніяких значних компенсаційних благ управненій особи, права якої порушено.

Запитання для самоконтролю

1. Що таке „штрафні санкції”?

2. Назвіть особливості штрафних санкцій.

3. Які є способи встановлення розміру санкцій в договорі?

4. В яких розмірах застосовуються штрафні санкції?

5. Чи може суд зменшити розмір штрафних санкцій, зазначених у договорі?

6. Що таке „оперативно-господарські санкції”?

7. Які є види оперативно-господарських санкцій?

Завдання для самостійної роботи

1. Зробіть порівняльну таблицю видів оперативно-господарських санкцій.

2. У чому полягають особливості застосування оперативно-господарських санкцій.

3. У чому полягають особливості застосування штрафних санкцій.

4. Назвіть способи встановлення штрафних санкцій у договорі.